ПОСТАНОВА
ІІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 липня 2010 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Машкаринця М.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду адміністративну справу за ст. 185 КУпАП щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, за його апеляцією на постанову судді Тячівського районного суду від 16 червня 2010 року,
в с т а н о в и в :
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15 червня 2010 року ОСОБА_1 цього дня о 17-ій годині на вул.Жовтневій в м.Тячів на законну вимогу працівників міліції, категорично відмовився пройти з ними до службового кабінету для дачі пояснення з приводу заяви ОСОБА_3, опирався, чіплявся за формений одяг, намагався втекти.
Вказані дії працівниками Тячівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області кваліфіковано за ст. 185 КУпАП, як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції.
Постановою судді Тячівського районного суд від 16 червня 2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту строком на 5 діб.
У апеляції ОСОБА_1 порушує питання про скасування вказаної постанови, посилаючись на те, що висновки судді, викладені у постанові не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам закону, його притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи, викладені у апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, цей орган оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ці вимоги закону у даній справі судом суду першої інстанції не дотримані.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 15 червня 2010 року не зазначено, кого ОСОБА_1 хапав за формений одяг, на законну вимогу кого з працівників міліції останній не реагував, якому законному розпорядженню працівників міліції він виявив злісну непокору. В протоколі відсутні відомості про свідків вчиненого правопорушення.
З протоколу також убачається, що ОСОБА_1 було затримано працівниками міліції за підозрою у вчиненні тяжкого злочину, однак у матеріалах справи відсутні дані про те, якого саме злочину і які наслідки розгляду заяви громадянки ОСОБА_3
Окрім того, вказані правовідносини регулюються кримінально-процесуальним законом, зокрема, вимогами ст.115 КПК України.
Відповідно до вимог ст.278 КУпАП суддя, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зобов’язаний вирішити питання про те , чи правильно складено протокол та інші матеріали справи.
У даному випадку суддя суду першої інстанції прийняв до свого провадження матеріали справи, у яких допущенна зазначена неповнота і неправильність.
За змістом ст. 185 КпАП України склад даного правопорушення має місце лише в разі умисної злісної непокори законній вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків.
Вимога працівників міліції до громадянина України пройти з ними до службового кабінету для дачі пояснення не узгоджуються з законодавством, що регулює ці відносини.
Згідно з п.3 ч.1 ст.11 Закону України “Про міліцію” працівник міліції має право викликати громадян у справах про злочини та у зв’язку з матеріалами, що знаходяться в його провадженні, в разі ухилення без поважних причин від явки за викликом, піддавати їх приводу у встановленому законом порядку.
З матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне затримання убачається, що ОСОБА_1 доставлений в службове приміщення Тячівського РВ ГУМВС України 15 червня 2010 року о 23-ій годині 25 хвилин у зв’язку із складанням протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 4). Вказаний протокол працівником міліції не підписано.
З пояснень в судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2 видно, що ОСОБА_1 був затриманий о/у карного розшуку Тячівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області о 17-ій годині 15 червня 2010 року в с.Калини Тячівського району і доставлений на службовому автомобілі в Тячівський РВ. До 23 години 25 хвилин ОСОБА_1 допитували з приводу заяви громадянки ОСОБА_3, після чого його помістили до камери.
Саме з урахуванням наведеного ОСОБА_1 пояснив, що не міг вчинити адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП о 17-ій годині в м. Тячів, оскільки в цей час знаходився в с. Калини Тячівського району. Ця обставина матеріалами справи не спростована.
При розгляді адміністративної справи щодо ОСОБА_1 суддя суду першої інстанції вказаних обставин не дослідив, у зв’язку з чим допустився помилкового висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
З урахуванням наведеного, постанова по справі підлягає до скасування, а справа – до закриття за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 278, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Тячівського районного суду від 16 червня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у адміністративній справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Машкаринець