ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.06 р. Справа № 4/175
розглянувши на попередньому засіданні матеріали за позовною заявою:
за позовом: Донецького обласного відділення соціального захисту інвалідів
м. Донецьк
до відповідача : Вікритого акціонерного товариства "Каракубське хлібоприймальне
підприємство" с. роздольне Старобешевського району
про стягнення штрафних санкцій в розмірі 23976,93грн. за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за період 2005року та 459,57грн. пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій
за участю представників сторін:
від позивача – Вдовін М.М. - довіреність від 25.04.2006року,
від відповідача – Джарти О.М. - довіреність №2 від 01.03.2006року
особи, які берутьучасть у судовому засіданні відмовились від здійснення технічної фіксації судового процесу.
За клопотанням представників сторін, господарський суд на підставі ст. 121 КАС України судовийрозгляд справи розпочатий в день закінчення попереднього засідання - 17.07.2006року, на якому справу була оголошена перерва на 20.07.2006рокуна 10годин на підставі ст. 150КАС України.
Після дослідження всіх наданих сторонами і зібраних судом документів, необхідних для вирішення спору, суд -
встановив:
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій в розмірі 23976,93грн. за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за період 2005року та 459,57грн. пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій.
В підтвердження позову позивач посилається на не виконання відповідачем Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та надав в обґрунтування наданий відповідачем до Фонду звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005рік, розрахунок штрафу, листи, акт звірки.
Відповідач не погодився з вимогою на тій підставі, що ним були створені 4 місцядля працевлаштування інвалідів, про що повідомлені були органи працевлаштування, що підтверджують звіти, які подавались до Старобешевського районного центру зайнятості та довідка останнього від 26.4.2006року №04/532, якою підтверджено, що ВАТ "Каракубське ХПП" надавала звіти про створення ним чотирьох вакантних місць для працевлаштування інвалідів.
Після проведення аналізу наданих сторонами документів та, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного:
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995року № 314 “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів” затверджено Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі –Положення).
Відповідно до п. 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда у відповідності до пункту 3 Положення.
Разом з тим, статтею 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі – Закон) зазначено, що працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів, а не підприємствами.
Зазначені положення Закону про захист інвалідів дає підстави для висновку про те, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком підбирати й працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Таких обов’язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону.
На підприємство покладено обов’язок по створенню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов’язок підбирати та працевлаштовувати їх на створені місця.
Це підтверджується і змістом абзацу другого пункту третього Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджений постановою Кабінету міністрів України №1434 від 26 вересня 2002року), згідно з яким завдання Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, а також підпункту третього пункту четвертого та підпункту третього пункту п’ятого цього Положення, яким Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Згідно з пунктом 8 Положення о робочім місці інваліда і о порядку працевлаштуванні інвалідів, затвердженого Постановою КМУ від 03 травня 1995року № 314, інваліди, які не мають можливості працювати на підприємстві (в тому числі і на спеціалізованих), можуть займатись надомною формою труда у відповідності з рекомендацією МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці і з урахуванням побутових вимог.
Статтею 19 Закону для підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності і господарювання встановлений норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної численності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з наявного у матеріалах справи Звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів по формі 10-П1 за 2005рік, який здається ним до Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецька вбачається, що:
- відповідно до середньооблікової чисельності штатних працівників (91 осіб) відповідач у 2005 році повинен був створити 4 робочих місць для працевлаштування інвалідів;
- фактично в 2005 році відповідач створив 4місця для працевлаштування інвалідів, що підтверджено наказами про проведення атестації робочих місць для працевлаштування інвалідів;
- протягом 2005 року відповідач повідомляв органи працевлаштування про наявні вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів, що підтверджується листом Старобешевського районногоцентру зайнятості від 26.04.2006року № 04/532.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 875 підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Оскільки відповідачем доведено, що ним фактично було створено чотири робочих місця для працевлаштування інвалідів, про що повідомили органи працевлаштування, господарський суд вважає незаконними вимоги позивача.
У відповідності до п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1995року № 314 “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, якою затверджено “Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, керуючись п. 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення”, статтями 94-98, 162-164, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –
п о с т а н о в и в :
Відмовити у позові Донецького обласного відділення соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Вікритого акціонерного товариства "Каракубське хлібоприймальне підприємство" с. роздольне Старобешевського району про стягнення штрафних санкцій в розмірі 23976,93грн. за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за період 2005року та 459,57грн. пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій за недоведеністю порушення відповідачем Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Суддя Гринько С.Ю.