ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "22" серпня 2007 р.                                                                  Справа №  2/84

                      Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Савченко Г.І.     

                     при секретарі  судового засідання Маслова К.Г. розглянувши у відкритому

                          судовому засіданні матеріали справи

                      За позовом  Приватне підприємство  “Рівне-Нафта”  

                     До відповідача  Державна податкова інспекція  у  м.Рівне

                      Про визнання нечинним податкового  повідомлення-рішення  № 0002152340/023-

                      121  від 07.09.2006 року.

                     Представники:  

                    Від позивача : не з`явився

                    Від відповідача: іспектор Прищепа О.С.    

                     Статті 27, 29, 49, 51, 127  Кодексу адміністративного судочинства  України

                     роз`яснені.

                      Оголошувалась перерва з 21 на 22 серпня 2007 року.

ВСТАНОВИВ: Позивач приватне підприємство “Рівне-Нафта” просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне № 0002152340/023-121 від 07.09.2006 року про визначення сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість та штрафних (фінансових)  санкцій на загальну суму 105000 грн. Основний платіж становить 70000 грн., штрафні (фінансові) санкції 35000 грн.

В судове засідання  представник позивача  не з`явився.

Письмовим клопотанням від 08 серпня 2007 року просить розглянути справу без його участі. Підтримує позовні  вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві та в додаткових поясненнях від 23.03.2007 року.

Клопотання позивача підлягає задоволенню. Наявні у справі докази дозволяють вирішити спір без участі представника позивача. Представник відповідача не заперечує про розгляд справи без явки позивача.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ПП “Рівне-Нафта”, прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

В Акті перевірки зазначено, що Підприємством було допущено порушення п.п. 7.2.1 абз.2 та абз.З п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2005 року на 70,0 тис.грн та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за вказаний період на 70,0 тис. грн.

Встановлене порушення, на думку податкового органу, полягає в тому, що Підприємство віднесло до складу податкового кредиту 70,0 тис.грн по податковій накладній від 15.08.2005р. №124, отриманій від ТОВ ТД «Молочний світ»в якій, невірно зазначено індивідуальний податковий номер продавця (32852492655 -відсутня одна цифра).

          Однак, такий висновок податкового органу не відповідає дійсності, оскількиподаткова накладна №124 від 15.08.2005р. містить усі передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7

Закону   України   «Про   податок   на   додану   вартість» реквізити,   в   тому   числі, індивідуальний податковий номер продавця у податковій накладній зазначений в повній мірі -328524926555.

            Щодо порушення Підприємством п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, згідно якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями позивач пояснив:

           У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Виходячи із змісту зазначеної вище норми Закону, підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку, тобто ненадання податкової накладної (її повна відсутність).

           Зменшивши суму податкового кредиту за наявності податкової накладної працівниками ДПІ не враховано вимоги п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказам ДПА України від 30.05.1997 року №165, згідно з яким податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказана в пункті 2 даного Порядку, а саме особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

           Відповідач Державна податкова інспекція у м.Рівне позов заперечує. Свої заперечення обгрунтовує наступним.

           Документальною перевіркою ПП "Рівне-Нафта" встановлені порушення пп. 7.2.1, абз. 2 та абз. З пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із наступними змінами та доповненнями) ПП "Рівне-Нафта", що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті бюджету за серпень 2005 року на суму 70000 грн..

В ході перевірки встановлено; що підприємство в порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за № 168/97-ВР (із наступними змінами та доповненнями) віднесло до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року податок на додану вартість в сумі 70000 грн. на підставі податкової накладної від 15 серпня 2005 року за № 124, виписаної ТзОВ ТД "Молочний світ" на суму 420000 грн., в тому числі 70000 грн. податок на додану вартість, яка заповнена з порушенням, а саме: в індивідуальному податковому номері продавця відсутня остання цифра.

Під час перевірки на приватне підприємство "Рівне-Нафта" надіслано запит від
10.08.2006 року за №15076/23-132 щодо надання первинних підтверджуючих документів,
в тому числі й податкової накладної (копія листа додається).

Приватне підприємство "Рівне-Нафта" своїм листом за № 561/3 від 16 серпня 20П6 року відмовило в наданні первинних документів (копія листа додається).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за №>
168/97-ВР (із наступними змінами та доповненнями) "датою виникнення права платник"
податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата
списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт
послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного) чека - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання
податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт
послуг).          

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за До 168 '97-ВР (із наступними змінами та доповненнями) - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із наступними змінами та доповненнями) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові особи, зареєстрованої
як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси юридичної
особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача;

є) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з абз. 2 пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" за №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із наступними змінами та доповненнями) у
разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при
порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати
до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого
постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з абз. 3 п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”  за № 168/97-ВР від 03.04.1997 року від 03.04.1997 року (із наступними змінами та доповненнями) отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїздної перевірки такого постачальинка для  з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Згідно з пп.7.4.5 та п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”  за № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із наступними змінами та доповненнями) не підлягають включенню до складу податкового кердиту суми сплаченого (нарахованого) податку у  зв`язку з придбанням товарів (послуг),не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом  7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

ПП "Рівне-Нафта" не виконала вимоги пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із наступними змінами та доповненнями) та не зверталася до ДПІ у м. Рівне (Рівненська ОДШ) із заявою про порушення постачальником порядку виписування податкової накладної.

Із врахуванням вищевикладеного податкова накладна за № 124 від 15.08.2005 року виписана ТзОВ ТД "Молочний світ" на суму 420 000,0 грн.  в т.ч. 70 000,0 грн. ПДВ не може слугувати підтвердженням права ПП "Рівне-Нафта" на податковий кредит в серпі 2005 року.

Таким чином, в порушення пп. 7.2.1, абз. 2 та абз. З пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4,
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за № 168/97-ВР від 03.04.1997 року
(із наступними змінами та доповненнями) ПП "Рівне-Нафта" завищено податковий кредит
з податку на додану вартість за серпень 2005 року на 70 000,0 грн., що призвело до
заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті бюджету за вказаний
період на 70 000,0 грн.

Вислухавши пояснення сторін , дослідивши докази у справі, суд  встановив, що:                    В період з 24.07.2006р. по 17.08.2006р. та з 18.08.2006р. по 23.08.2006 р. працівниками ДПІ у м.Рівне проведено планову перевірку Приватного підприємства «Рівне-Нафта»з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період  з  01.04.2005р.   по  31.03.2006р.,  за  результатами  якої складено Акт  від 01.09.2006 року № 537/23-00/31059955.

На підставі  вказаного  акту  перевірки  ДПІ  у  м.Рівне  прийнято  податкове
повідомлення-рішення від 07.09.2006р. №0002152340/023-121   про визначення   сум
податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку
на додану вартість  в розмірі 105000,00 грн. (70000,00 грн. - основний платіж, 35000
грн. - штрафні (фінансові) санкції).                           

Штрафні (фінансові) санкції нараховані.

Відповідно до пп. 17.1.3  п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за № 2181-ІІІ від 21.12.2005 року (із наступними змінами та доповненнями) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов`язання платника податків, такий  платник податку зобов`язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов`язання), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення-рішення від контролюючого органу, але не більше п`ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Давши оцінку поясненням сторін, доказам у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

           В силу пп. 7.2.1. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168 «Про податок на додану вартість»- платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а)          порядковий номер податкової накладної;

б)          дату виписування податкової накладної;

в)          повну   або   скорочену  назву,   зазначену   у   статутних  документах
юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як
платник податку на додану вартість;

г)          податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д)          місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси
фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж)          ціну поставки без врахування податку;

з)          ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні,
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

А відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 (зі змінами), - підпис особи, уповноваженої платником податків здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) скріплюється печаткою такого платника податків - продавця.

   Здійснюючи перевірку, податковий орган в акті перевірки на сторінці 20 відмітив, що вказана податкова накладна № 124 від 15.08.2005 року виписана із порушенням  п.п. 7.2.1 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”. А саме невірно зазначено індивідуальний податковий № продавця (32852492655 –відсутня одна цифра). Податковий орган зробив висновок, що зазначена податкова накладна, виписана продавцем товариством “ТД “Молочний світ” на суму 420 000 грн. в тому числі 70000  грн. податку на додану вартість не може  слугувати підтвердженням права ПП “Рівне-Нафта” на податковий кредит в  серпні 2005 року.

Такий висновок податкового органу не грунтується на доказах. Під час перевірки перевіряючими  не вилучався оригінал податкової накладної, не виготовлялась копія податкової накладної, не завірялась підприємством. Дані обставини могли б бути доказом на підтвердження висновку податкового органу.

В судовому засіданні судом звірялась копія податкової накладної надана позивачем з представленим ним оригіналом. Встановлено, що в податковій накладній повністю вказаний індивідуальний податковий номер продавця –328524926555.

Також необхідно врахувати, що згідно з абзацом 2 п.п. 7.4.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” підставою для відповідальності платника  податку є підтвердження сум податку, включено до податкового кредиту на момент перевірки платника податку.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом не виявлено приховування (заниження) об`єктів оподаткування, неплату податків та зборів (обов`язкових платежів) по операціях згідно договору від 05.07.2005 року.

Крім того, відповідач в судовому засіданні надав довідку Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва  від 18.07.2007 року № 7409/7/23-103 про результати невиїздної документальної перевірки товариства “Торговий дім “Молочний світ”. Довідка свідчить про те, що товариством “Молочний світ”  укладено угоду з ПП “Рівне-Нафта”  за № 17-05-01/РН від 05.07.2005 року на поставку молокопродуктів. На виконання умов угоди товариством виписувалась спірна податкова накладна № 124 від 15.08.2005 року на суму 420 000 грн. у тому числі 70000  грн. ПДВ. Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включена до податкових зобов`язань відповідного періоду, відображеним у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за серпень 2005 року. Товар відвантажений підприємству “Рівне-Нафта” згідно актів приймання-передачі № 01-1 від 15.08.2005 року та № 02-1 від 30.08.2005 року.

Дані обставини підтверджують, що продавцем видавалось належно оформлена податкова накладна.  Угода виконана. Дійсність її не ставилась під сумнів. У продавця задекларовані податкові зобов`язання, а  у покупця податковий кредит.

Таким чином відповідач не довів правомірність свого висновку, щодо порушення позивачем пп.7.2.1 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Керуючись ст.94, 158, 160 КАС України, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задоволити. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 07.09.2006 року № 0002152340/023-121 про визначення суми податкового зобов`язання 105000 грн. приватному підприємству “Рівне-Нафта”.

2.Присудити позивачеві з державного бюджету 3 грн. 40 коп. витрат по державному миту (судовому збору).

        3. Видати виконавчий лист за заявою  стягувача після набрання постановою законної сили.

       Сторона, яка не погоджується з постановою має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з  дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Суддя                                                           Савченко Г. І.

Постанова складена в повному обсязі і  підписана суддею  "31" серпня 2007 р.