Справа № 2-2108/09                                

                              РІШЕННЯ

                                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 листопада 2009 року

Київський районний суд м. Одеси  у складі :

головуючого судді: Сватаненка В.І.,

з участю секретаря: Забегловської Ю.Г.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - „Про визнання угоди дійсною та визнання права власності”, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 - „Про визнання угоди недійсною та визнання права власності на частину спадкового майна”, -

            ВСТАНОВИВ :

Предметом спору є ? частині житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

3.07.2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який у подальшому був уточнений, до відповідача про визнання угоди дійсною, визнання права власності та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, по якому просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу від 12.08.2001 року, укладений між ним та ОСОБА_4, визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку та визнати недійсним нотаріально посвідчене свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 26.05.2003 року після смерті ОСОБА_4, померлого у ІНФОРМАЦІЯ_3, посилаючись на те, що його дід ОСОБА_4 будучи у нього в гостях з метою оформлення на свого онука спадщини, у м. Сан-Петербург, побачивши, що він проживає у квартирі, яку знімає (оренду), та будучи неграмотною людиною, ОСОБА_4 вирішив продати належну йому ? частину будинку ОСОБА_1, але за відсутністю правовстановлюючих документів, вони вирішили укласти договір у простій письмовій формі, за що ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 17000 грн.

12.04.2007 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом, який у подальшому був доповнений, про визнання угоди недійсною, визнання права власності на частину спадкового майна та скасування реєстрації права власності, по якому просить суд визнати договір купівлі-продажу 1/2 частини спірного житлового будинку від 12.08.2001 року недійсним, визнати за нею право власності на 1/2 частину спадкового майна, а саме на 1/4 частину спірного житлового будинку, стягнути з відповідача судові витрати, а також скасувати реєстрацію права власності на ? частині вказаного будинку за ОСОБА_1, шляхом вилучення запису з єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно у КП «ОМБТІ і РОН», посилаючись на те, що вона є донькою ОСОБА_4, який своєму онукові ОСОБА_1 по домашній угоді у м. Сан-Петербург нічого не продавав, у зв’язку з чим, будучи спадкодавцем першої черги, вона разом зі своєю рідною сестрою ОСОБА_2 є спадкоємцями у рівних частках після смерті ОСОБА_4 щодо вказаних часток зазначеного житлового будинку з надвірними спорудами.

ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 не визнала, заперечувала проти його задоволення, просила її позов задовольнити у повному обсязі.

Представник ОСОБА_3 просив суд позов його довірителя задовольнити, відмовивши у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

ОСОБА_1 свій позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, заперечував проти задоволення позову ОСОБА_3

Третя особа – ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 визнала, з заявленими доводами погодилась, не заперечувала проти їх задоволення, заперечуючи проти задоволення позову ОСОБА_3, посилаючись на те, що її батько – ОСОБА_5 продав свою частину житлового будинку  своєму онуку та її сину ОСОБА_1

Суд, вислухавши доводи, думку, пояснення учасників судового розгляду та свідків, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, надані та витребуванні докази, висновок проведеної судової почеркознавчої експертизи, вважає у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, а позов ОСОБА_3 задовольнити на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 1963 року, який діяла на момент їх виникнення.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Відділом ЗАГС Затейковської сільської ради 13.07.1937 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.12), а відповідно до свідоцтва про народження, виданого Мончегорським районним бюро ЗАГС 30.11.1946 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.20).

ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 22.07.1961 року, після чого її прізвище стало ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про шлюб, актовий запис № 240, видане Мончегорським міським бюро ЗАГС Мурманської області (а.с.5).

ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 26.12.1970 року, після чого її прізвище стало ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про шлюб, актовий запис № 171, видане Болградським районним бюро ЗАГС Одеської області (а.с.64).

ОСОБА_4 - батьку ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 18.10.1971 року, належить ? частина житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.59-60).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане Відділом РАГС Болградського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 207 від 13.11.2001 року (а.с.9).

Після смерті спадкодавця до нотаріальної контори звернулись його спадкоємці – доньки, які є спадкоємцями першої черги за законом у рівних частках – ОСОБА_2 та ОСОБА_3

26.05.2003 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво на право на спадщину за законом, за яким вона успадкувала ? частину спадкового майна після смерті її батька, тобто ? частину зазначеного житлового будинку з надвірними спорудами (а.с.10).

Дізнавшись про вищезазначене свідоцтво про право на спадщину від 26.05.2003 року на ім’я ОСОБА_2, 3.07.2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання зазначеного свідоцтва недійсним та визнання за ним права власності на ? частину житлового будинку, посилаючись на те, що 12.08.2001 року він за договором купівлі-продажу, укладеному у простій письмовій формі, купив у ОСОБА_4 1/2 частину будинку (а.с.11).

Рішенням суду від 17.07.2003 року позов ОСОБА_1 був задоволений, свідоцтво визнане недійсним та за ОСОБА_1 було визнано право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з відповіді КП «ОМБТІ і РОН» від 17.08.2007 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказані частки житлового будинку на підставі рішення суду від 17.07.2003 року (а.с.96).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 5.03.2007 року рішення суду першої інстанції від 17.07.2003 року було скасовано, але на час розгляду справи судом реєстрація права власності на ? частину житлового будинку залишається за ОСОБА_1

Згідно ст. 47 ЦК України нотаріальне посвідчення угод обов*язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угод з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоди, визнати угоду дійсною.

 Статтею 227 ЦК України ( 1963 р.) передбачено обов*яковість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового  будинку, якщо хоча б однією з сторін є громодянин.

З вишеніведеного слідує, що єдиним, належним чином оформленим доказом по даній справи може бути письмовий договір.

В якості доказу по справі позивач надав у розпорядження суду договір купівлі-продажу від 12.08.2001 року, укладеному у простій письмовій формі в м.Санкт-Петербург між ним та ОСОБА_4, виготовлений на друкарській машинці, згідно якого продавець ( ОСОБА_5 продав, а покупець (ОСОБА_1) придбав ? частину житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за 17000 гривень ( а.с.11).

Однак, відповідно до висновку № 16854/02 від 17.04.2009 року судово-почеркознавчої екпертизи, виконаної судовим експертом Одеського науково-долідного інституту судових експертиз, підпис від імені ОСОБА_4 у вищезазначеному договорі купівлі-продажу виконаний не самим ОСОБА_4, а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_4 шляхом попереднього тренування з відпрацюванням стереотипу його підпису (а.с.218-221).

Відповідно до ст. 66 ЦПК України висновок експерта – докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Зазначений висновок судового експерта є повним, оскільки експерт дослідив всі подані йому об’єкти, дав вичерпну відповідь на порушенні перед ним питання. Висновок є ясним, оскільки чітко викладений, має визначений, конкретний характер.

Судовим експертом під час складання висновку по проведеній почеркознавчій експертизі, надана повна, категорична та конкретна відповідь щодо підпису ОСОБА_4

У суду не має підстав підлягати сумніву даний висновок судового експерта, тому даний висновок суд визнає як належний доказ, який спростовує доводи позивача ОСОБА_1

Одночасно в якості доказів по справі ОСОБА_1 заявив клопотання та судом з метою всебічного і повного з*ясування обставин справи були допитані свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які були свідками як позивач печатав документ та передав діду гроші.

Однак, показаннями свідків не може стверджуватися наявність правовідносин, що виникають з правочинів, для яких законом встановлено письмову форму.

 Суд, вважає, що заслуговують на увагу свідки, допитані судом за клопотанням ОСОБА_3: ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які стверджували, що добре знайомі зі сторонами по справі і ОСОБА_5 та їм відомо, що ОСОБА_5 перед смертю проживав у доньки  ОСОБА_3, а  в липні 2001 року їздив з нею у м.Краснодар.

Розглянувши справу повно, всебічно, об’єктивно та неупереджено, суд вважає, що дані докази, представлені ОСОБА_1, є неналежними відповідно до положень ст. 58 ЦПК України та недопустимими відносно даних обставин справи відповідно до положень ст. 59 ЦПК України, у зв’язку з чим суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не довів суду укладання з ОСОБА_4 договору купівлі-продажу, у зв’язку з чим суд вирішує питання щодо вказаного майна як до спадкового.  

Тому, приймаючи до уваги викладене, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що договір купівлі-продажу вчинений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, а також підпис продавця не є підписом ОСОБА_4, то такий договір купівлі-продажу є недійсним, тобто ОСОБА_4 ОСОБА_1 нічого не продавав у серпні 2001 року, у зв’язку з чим реєстрацію права власності за ОСОБА_1 необхідно скасувати.

Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Так, ОСОБА_4, будучи власником ? частини житлового будинку з надвірними спорудами, помер, після чого відкрилась спадщина на вказане нерухоме майно, спадкоємцями якої є доньки спадкодавця – ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як спадкоємці першої черги за законом.

 Під час  судового розгляду справи було встановлено, що за свого життя ОСОБА_4 не було складено заповіту /спадкового договору/, тому право на спадкування за законом мають діти спадкодавця – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках.

З урахуванням наведеного, суд має підстави для визнання права на спадкування за ОСОБА_3 на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами  за адресою: АДРЕСА_1.

 Оскільки ОСОБА_2 у 2003 році отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину вищезазначеного будинку, яке у подальшому за рішенням суду було визнано недійсним, а також яке було скасоване ухвалою суду апеляційної інстанції, суд вважає за необхідне п оновити право власності за ОСОБА_2

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання, а також кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права. Одним із способів захисту цивільних прав є, зокрема, визнання права.

В Україні діє принцип верховенства права.

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові  наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, ст. ст. 47, 48, 224, 227 ЦК України 1963 р., суд, –                                            

                            ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 - „Про визнання угоди недійсною та визнання права власності на частину спадкового майна” - задовольнити

Визнати недійсним договір купівлі-продажу ? частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 12.08.2001 року.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Скасувати державну реєстрацію речового права – права власності на ? частину житлового будинку,  розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_1, шляхом вилучення запису з єдиного державного прав власності на нерухоме майно в КП «ОМБТІ та РОН».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_18 судові витрати 81 грн.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - „Про визнання угоди дійсною та визнання права власності” - відмовити повністю.

Поновити право власності за ОСОБА_2 на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ( ? частина спадкового майна), яке належало її згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.05.2003 року, виданого 3-ю Одеською державною нотаріальною конторою, реєстр № 5-1371.

Скасувати арешт на ? частину частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_5 та ОСОБА_1, накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30.07.2007 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: