СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
05 червня 2006 року | Справа № 20-11/043 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Заплави Л.М.,
Латиніна О.А..,
представники сторін у судове засідання не з`явились;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа і Ко" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 10.05.06 у справі № 20-11/043
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа і Ко" (вул. Кулакова, 86, місто Севастополь, 99011)
до приватного підприємства "Олімп-плюс" (вул. Кулакова, 86, місто Севастополь, 99011)
про усунення перешкод в користуванні майном, розірвання договору оренди;
за зустрічним позовом приватного підприємства "Олімп-плюс"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа і Ко"
про визнання частково недійсним договору оренди та визнання недійсним договору про розірвання договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.05.06 провадження у справі № 2-26/2288-2006 у задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа і Ко" до приватного підприємства "Олімп-плюс" відмовлено. Зустрічний позов приватного підприємства "Олімп-плюс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа і Ко" про визнання частково недійсним договору оренди та визнання недійсним договору про розірвання договору оренди залишено без задоволення.
Не погодившись з постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа і Ко" подана апеляційна скарга.
Сторони у судове засідання не з`явились. Причин неявки суду не надано.
Відповідно до ст.98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.05.06 надіслана 29.05.06 рекомендованим листом), проте сторони не реалізували своє процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.
На підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.06.06 склад судової колегії було змінено: суддю Лисенко В.А. було замінено на суддю Литиніна О.А.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила.
01 січня 2003 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа і Ко”(орендодавець) і приватним підприємством “Олімп-плюс”(орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №2. Предметом даного договору була будівля готелю, розташована по вул. Кулакова, 86 в місті Севастополі.
13 лютого 2006 року сторони підписали договір про розірвання договору оренди № 2 від 01.01.03. При цьому, приватне підприємство “Олімп-плюс” підписало даний договір з обмовкою про те, що договір оренди № 2 від 01.01.03 може бути розірваний тільки в судовому порядку.
01.03.06 товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа і Ко” звернулося до суду з позовом до приватного підприємства “Олімп-плюс” про усунення перешкод в користуванні майном. У ході розгляду справи товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа і Ко” надана заява про зміну позовних вимог. Позивач просив розірвати договір оренди №2 від 01.01.03, зобов’язати приватне підприємство “Олімп-плюс” повернути орендоване майно.
Приватне підприємство “Олімп-плюс” у свою чергу звернулося до суду з зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа і Ко” про визнання частково недійсним договору оренди та визнання недійсним договору про розірвання договору оренди та повернення майна.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.05.06 у задоволенні зустрічного позову у частині розірвання договору оренди та повернення майна відмовлено, у задоволенні первісного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з постановленим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа і Ко" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Вважає рішення необґрунтованим, та таким ,що підлягаю скасуванню.
Судова колегія вважає вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа і Ко" безпідставними, а рішення господарського суду міста Севастополя таким, що відповідає чинному законодавству, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України ( в редакції від 16.01.03) Цивільний кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Таким чином, судова колегія вважає, що оскільки правовідносини між сторонами виникли до набрання законної сили Цивільним кодексом України (з 1 січня 2004 року) і продовжують існувати до виконання сторонами своїх зобов'язань за договором оренди № 2 від 01.01.03, то до таких правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року.
Відповідно до частини 2 ст. 773 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму (оренди) і відшкодування збитків, якщо наймач користується річчю, переданою йому в наймання не по її призначенню або з порушенням умов договору найму.
Згідно з частиною 1 пункту 4 статті 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.
Як свідчать матеріали справи, пунктом 7 договору №2 сторони визначили об'єм прав і обов'язків орендаря (приватного підприємства “Олімп-плюс), в які, зокрема входило утримувати готель в повній справності, а саме за свій рахунок усувати поломки комунікацій готелю; застрахувати орендованій готель на термін оренди від всіх звичайно прийнятих ризиків.
З матеріалів справи вбачається, що неполадки (пошкодження речі, відповідно до статті 783 Цивільного кодексу України), на які посилається позивач у позовної заяви, а саме: утеча газу та загазованість котельної також усунені у робочому порядку.
Крім того, відповідно до вимог статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, що вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна направити пропозицію про це іншій стороні за договором. Сторона договору, що отримала пропозицію про зміну або розірвання договору, в двадцятиденний термін після отримання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.
У випадку якщо сторони не досягли згоди про зміну (розірванні) договору або у разі неотримання відповіді у встановлений термін з урахуванням часу поштового обороту, зацікавлена сторона має право передати спор на вирішення суду.
Як встановлено судовою колегією, товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа і Ко” не направляло на адресу приватного підприємства “Олімп-плюс” пропозиції про розірвання договору оренди № 2 від 01.01.03 в порядку, передбаченому ст. 188 Господарського кодексу України.
У зв’язку з викладеним, вимоги про розірвання договору оренди і звільнення орендованого об'єкту, не підлягають задоволенню, оскільки позивачем порушений порядок розірвання господарських договорів, передбачений Господарським кодексом України.
Судова колегія згодна з висновками суду першої інстанції про те, що доводи позивача про те, що договір від 13.02.06 про розірвання договору оренди № 2 від 01.01.03 є пропозицією для розірвання договору (відповідно до статті 188 Господарського кодексу України ), судом до уваги не приймаються, як необґрунтовані, оскільки зі змісту зазначеного договору від 13.02.06 витікає, що дана пропозиція була зроблена по інших підставах, ніж викладені в позові.
Крім того, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає вірними висновки господарського суду першої інстанції про те, що зустрічні позовні вимоги приватного підприємства “Олімп-плюс” є необґрунтованими і такими що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з вимогами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
01.01.03 сторони уклали договір оренди № 2. На той час сторін погоджували всі його істотні умови, у тому числі умову про можливе скорочення терміну оренди по письмовому повідомленню (пункт 4.3 договору).
Таким чином судова колегія дійшла висновку про те, що при укладенні договору №2 приватне підприємство “Олімп-плюс” зо всіма умовами договору було згідне.
Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Згідно пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу (в редакції закону 2003 року) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набранням чинності цим Кодексом.
Враховуючи дані обставини судова колегія згодна з судом першої інстанції про обґрунтованість доводів товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа і Ко” про те, що до даних вимог слід застосувати строк позовної давності.
Доводи приватного підприємства “Олімп-плюс” про те, що в даному випадку строк позовної давності необхідно обчислювати з моменту порушення права, тобто надсилання листа про одностороннє скорочення терміну дії договору, судом до уваги не приймаються, як необґрунтованими з посиланням на діюче законодавство.
Відповідно до вимог ст. 153 Цивільного кодексу УРСР, статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
При вказаних обставинах судова колегія дійшла висновків про те, що договір від 13.02.2006г. про розірвання договору оренди № 2 від 01.01.2003р. є неукладеним, оскільки при його підписанні сторони не дійшли згоди щодо усіх істотних умов, у зв'язку з чим, позовні вимоги приватного підприємства “Олімп-плюс” про визнання даного договору недійсним, по підставах, передбачених статті 215 Цивільного кодексу України задоволенню не підлягають.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення господарського суду міста Севастополя ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа і Ко" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 10.05.06 у справі № 20-11/043 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді Л.М. Заплава
О.А.Латинін