Справа № 2-1521/2010 р.

                                                                          ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                                                         ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

  12 липня 2010 року Крюківський районний  суд міста Кременчука Полтавської області  в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Кременчуці цивільну справу  за позовом  фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2, за участю третьої особи Управління Держкомзему в місті Кременчуці, про встановлення порядку користування земельною ділянкою,

    ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, згідно якої  просила постановити рішення, яким встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_1 в користування земельну ділянку площею 750 кв.м., ОСОБА_2 виділити в користування земельну ділянку площею 509 кв.м.; встановити право постійного користування ОСОБА_1 (земельний сервітут), яка перебуває в користуванні ОСОБА_2 площею 48 кв.м. для проїзду та обслуговування її земельної ділянки.

    Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником 4/5 частин житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, відповідачці ОСОБА_2 належить 1/5 частина вказаного домоволодіння. Згідно даних технічної документації, домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 1259 кв.м. За час користування зазначеною земельною ділянкою між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склався добровільний порядок користування земельною ділянкою. Окрім того, згідно чинного Земельного кодексу України, власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки. Згідно висновку експерта, зона земельного сервітуту становить 48 кв.м. та знаходиться на території земельної ділянки ОСОБА_2

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила суд ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовільнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином увідомлена про час та місце слухання справи.

Представник третьої особи Управління Держкомзему міста Кременчука в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином увідомлений про час та місце слухання справи.

Вислухавши позивача ОСОБА_1, ретельно  вивчивши та проаналізувавши  матеріали  справи  суд встановив  наступне.

Згідно технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1, виготовленого комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» станом на 16 грудня 2008 року, ОСОБА_1 на праві власності належить 4/5 частини домоволодіння АДРЕСА_1, ОСОБА_2 належить 1/5 частина домоволодіння АДРЕСА_1.

24 лютого 2010 року Крюківським районним судом міста Кременчука було винесено рішення, яким за ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнано право власності на самочинно побудовані нежитлові побудови літню кухню літ. «К», гараж літ. «Л» на території домоволодіння АДРЕСА_1.

Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження № П-146, складеного 26 квітня 2010 року, запропоновано варіант порядку встановлення земельною ділянкою, який склався між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1  по АДРЕСА_1, з виділенням зони земельного сервітуту, зокрема ОСОБА_1 виділити в користування земельну ділянку площею 750 кв.м., а ОСОБА_2 виділити в користування земельну ділянку площею 509 кв.м., з виділенням зони земельного сервітуту площею 48 кв.м.

Відповідно до вимог статті 88 Земельного Кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором,  а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку. Частиною 3 зазначеної вище норми Закону, передбачено право учасника спільної часткової власності на земельну ділянку, на отримання у володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Загальна площа спірної земельної ділянки на якій розташоване домоволодіння  і яка підлягає розподілу, становить 1259 кв.м.

Відповідно до вимог статті 88 Земельного Кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором,  а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку. Частиною 3 зазначеної вище норми Закону, передбачено право учасника спільної часткової власності на земельну ділянку, на отримання у володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Згідно частини 4 статті 120 Земельного Кодексу України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

Згідно статті 98 Земельного кодексу України власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки.

Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року, якщо до вирішення судом спору між співвласниками житлового будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначені частини спірної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Вислухавши пояснення позивача, оцінивши всі докази в сукупності, суд вважає, що найбільш доцільним та справедливим, таким, що враховує інтереси всіх сторін, є варіант розподілу земельної ділянки згідно висновку № П-146 будівельно-технічного дослідження, складеного 26 квітня 2010 року, оскільки саме при даному варіанті встановлення порядку користування земельною ділянкою, враховується інтереси сторін.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, у зв»язку з чим вони підлягають задоволенню.  

Керуючись статтями 3, 11, 60, 88, 179, 180, 185, 193, 196, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 88, 120 Земельного Кодексу України,

      ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи  ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2, за участю третьої особи Управління Держкомзему в місті Кременчуці, про встановлення порядку користування земельною ділянкою – задовільнити.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою АДРЕСА_1 відповідно до додатку № 1 варіанту розподілу земельної ділянки згідно висновку № П-146 експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 26 квітня 2010 року, виділивши в користування:

 ОСОБА_1 земельну ділянку площею 750 кв.м., позначену на плані червоним кольором,;

ОСОБА_2  земельну ділянку площею 509 кв.м., позначену на плані синім кольором.

Встановити ОСОБА_1 зону земельного сервітуту для обслуговування її земельної ділянки площею 48 кв.м., заштриховану на плані червоним кольором на земельній ділянці ОСОБА_2.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дні отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом двадцяти днів після подання у  десятиденний термін заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :