Справа № 2- 979/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И .

5 травня   2010  року. Бердичівський міськрайонний суд в складі : головуючого – судді Хавронюк О.Л., з участю  секретаря  – Лободи В.Л.,сторін, представника позивача – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_2 звернувся до  суду з зазначеним позовом з тих підстав, що всупереч укладеному  між ним і відповідачем договору позики останній не виконує взяті на себе зобов”язання щодо повернення грошових коштів в сумі  31996  грн.  , за прострочення виконання просить стягнути 3% річних від суми прострочення.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав повністю .Ствердив, що уклав з відповідачем договір позики ,які відповідач зобов2язався повернути до 15.11.2007 року. На протязі 2 років після вказаної дати відповідач обіцяв повернути борг, проте реальних дій щодо його повернення не вчинив. Жодних домовленостей у нього саме з відповідачем щодо оренди, набуття права власності на приміщення не було.  Представник позивача зазначив, що позовні вимоги ґрунтуються  на письмових доказах, є підставними.    

    Відповідач позов визнав. Ствердив, що дійсно отримав від позивача в 2007 році   грошові кошти в сумі , зазначеній в розписці. Пізніше між підприємством ТОВ „Інтер-Сервіс „ і позивачем було укладено договір оренди приміщення , а також існувала усна домовленість про можливе в подальшому набуття позивачем права власності на приміщення. Тому відповідач вважав, що має право не повертати грошові кошти до вирішення питання з належністю приміщення .

    Суд, вислухавши пояснення сторін, представника позивача, дослідивши представлені письмові докази. Прийшов до висновку про задоволення позову.  

    Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини .

Судом встановлено факт укладення між сторонами 11.10.2007  року  договору позики 4000 доларів США ,відповідач зобов”язався повернути такі кошти в строк до 15.11.2007 року , про що суду представлено розписку(а.с.4)  .  Згідно з вимогами  ст..1046,1047 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов”язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів , договір укладається в письмовій формі, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, що посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Таким чином , позивачем доведено суду факт укладення договору  позики з відповідачем, факт передання останньому вказаних в позові грошових коштів .  Всупереч вимогам укладеного договору та ст.1049 ЦК України про терміни повернення коштів, відповідач не повернув позивачу грошові кошти,   а тому на підставі ст. 1050 ,ст. 625,ч.2 ст.533 ЦК України вимоги позивача про стягнення боргу в грошовій одиниці України – гривні     підставні. Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченого суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, на користь позивача підлягає стягненню  31996 грн. грн. боргу( 4 тисячі доларів США х7,99 грн.за 1 долар за офіційним курсом НБУ= 31996 грн. ) та  2125,04 грн  як  3% річних від простроченого суми ( 31996 грн. х 3% : 365 днів х 808  днів ) , а всього підлягає стягненню 34121,04 грн.

Доводи відповідача про можливе зарахування боргу в майбутньому при переході права власності до позивача  на певне майно, зарахування орендної плати, тощо ,   не можуть бути взяті судом до уваги ,оскільки   необґрунтовані, жодним доказом не підтверджені. Такі доводи спростовані письмовим договором між сторонами ,розписка свідчить про неповернення боргу , що  відповідач визнав.

Судові витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляд підлягають стягненню на його користь з відповідача, як це встановлено ст..ст. 79,81,88 ЦПК України .

    Керуючись ст.ст.10,11,60,79,81,88,212,213, 214,215 ЦПК України, ст.ст. 1046,1047, 1049,1050,625  ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  34121,04 грн . боргу  за договором  позики , 341,21 грн . витрат по сплаті державного мита, 120  грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд  шляхом подачі протягом 10 днів з  дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження рішення і подачі протягом 20 днів апеляційної скарги після  подання заяви, або шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий :