Справа № 2-2279/01
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2010 року місто Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді – Журіка В. Ф.
при секретарі –Булахтіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду, що підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить роз’яснити рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 31 .08. 2001 р. в цивільній справі №2-2279/01 щодо грошової суми, яку за цим рішенням необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 саме з неї та яку з ОСОБА_3.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала вказану заяву і просила задовольнити з підстав зазначених у заяві, а також наполягала на тому, що зазначено судом сума боргу підлягає стягненню виключно лише з неї, тому як позичала та використала гроші лише вона, а не ОСОБА_3.
ОСОБА_2 просила суд у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на те, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01.02.2007 р. рішення цього ж суду від 31. 08. 2001 р. в цивільній справі №2-2279/01 щодо грошової суми, яка підлягає стягненню з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 роз’яснено.
Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали цивільної справи №2279/01, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим, суд за заявою осіб, які брали участь у справі, може постановити ухвалу, в якій роз’яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 31. 08. 2001 р., залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 08. 01. 2002р., яке на даний час знаходиться на примусовому виконанні в державній виконавчій службі, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Суд вирішив стягнути на її користь з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 165000 грн. і 1200 грн. за оплату правової допомоги, а всього 166200 грн., а також держмито в дохід держави в сумі 1650 гривень. В мотивувальній частині цього рішення суд зазначив, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 мають нести солідарну відповідальність перед ОСОБА_2 за невиконання грошового зобов’язання.
Верховний Суд України своєю ухвалою від 10. 12. 2003 року, відхиляючи касаційну скаргу ОСОБА_3, виключив з мотивувальної частини рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 31. 08. 2001 р. посилання на солідарну форму відповідальності ОСОБА_3 і ОСОБА_4 перед ОСОБА_2 по поверненню боргу, в решті рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 31. 08. 2001 р. та ухвалу Одеського апеляційного суду від 08. 01. 2002 р. залишив без змін.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 погодився прийняти участь в поверненні ОСОБА_2 боргу за договором займу, оскільки запозичені в неї гроші були використані на потреби сім’ї.
Згідно з ч. 2 ст. 23 КпШС України, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, при укладенні договорів одним з подружжя, вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Відповідно до ст. 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.
Кожен з подружжя має рівні права відносно цього майна.
Таким чином, за невиконання договору, укладеного одним з подружжя, дружина і чоловік несуть однакову відповідальність у рівних частках, саме тому, з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 по 83925 (вісімдесят три тисячі дев’ятсот двадцять п’ять) грн. з кожного, що є рівною часткою загального боргу установленого відповідним рішенням суду, якій складає 167850 грн.
Керуючись ст. ст. 210, 221 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Роз’яснити рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2001 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Зазначити, стягнути з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, з кожного по 82500 гривень основного боргу, 600 гривень за оплату правової допомоги, а також держмито в дохід держави в сумі 825 гривень, а всього з кожного окремо, підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 83925 (вісімдесят три тисячі дев’ятсот двадцять п’ять) грн.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі у 5-ти денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: