Справа №2-2089/

2009 р.

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        10 листопада 2009 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді – Васильків О.В.

при секретарі          -  Дикун В.Б.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов’язання не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом встановлення забору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

            Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, та уточнивши його в судовому засіданні просить зобов’язати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не чинити їй та членам її сім’ї перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом встановлення забору на ділянці «НОМЕР_1», яка знаходиться у користуванні ОСОБА_5, згідно порядку користування земельною ділянкою підписаного відповідачами. При цьому позивач посилається на те, що їй та членам її сім’ї ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності належить на праві спільної часткової власності 1/5 частина домоволодіння АДРЕСА_1. Позивач вказує, що земельна ділянка, яка знаходиться в її користуванні складається з двох частин. У відповідності до заяви від 21.07.2005 року власники домоволодіння по АДРЕСА_1 надали один одному згоду на приватизацію земельних ділянок у розмірах, визначених у Порядку користування земельною ділянкою, план якого виготовлений ТОВ фірмою «Юрікс», та пояснили, що кожному з них відомо про необхідність безперешкодно допускати один одного до експлуатації та обслуговування належної кожному з них частин житлового будинку. Таким чином, позивачка та члени її сім’ї, щоб потрапити з однієї своєї земельної ділянки на іншу, змушені проходити через земельні ділянки, які знаходяться у користуванні відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  та ОСОБА_5, що є дуже не зручним для них, оскільки на земельній ділянці ОСОБА_5 постійно знаходиться собака для охорони території, та між земельними ділянками, які знаходяться в користуванні відповідачів, знаходиться паркан з калиткою, в зв’язку з чим вона змушена постійно шукати зустрічі з ОСОБА_5 та просити його закрити собаку, щоб пройти до іншої частини своєї земельної ділянки, тому позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом.  

    У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та пояснила, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  не чинять перешкод в проході до іншої частини земельної ділянки, а відповідач ОСОБА_5 встановив паркан, в нього з*явилась собака, що є їй перешкодою. Окрім того, під час слухання справи ОСОБА_5 отримав державний акт на землю, де немає доріжки для проходу для неї та членів її сім*ї, тому просить зобов’язати ОСОБА_5 встановити паркан в межах, які були узгоджені всіма співвласниками домоволодіння відносно безперешкодного проходу землекористувачам до своїх ділянок, просила позов задовольнити у повному обсязі.  

       Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов не визнали, пояснили, що вони не чинили та не будуть чинити перешкод позивачу та членам її сім’ї в проході їх до другої частини земельної ділянки.

      Представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_8 позовні вимоги не визнав та пояснив, що ОСОБА_5 на цей час вже є власником землі, так як отримав державний акт на землю, а позивач не вправі без надання суду документів, які підтверджують її право власності на земельну ділянку, вимагати від відповідача ОСОБА_5 усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.  

      Суд, вислухавши позивача, відповідачів та представника відповідача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належить 1/5 частина домоволодіння АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності в рівних частках кожному, в цілому складається з одного житлового будинку літ. «А» загальною площею 262,1 кв.м, жилою площею 150,3 кв.м, гаражів літ. «Б», «Д», «Ж», сараїв літ. «В», «Г», «И», «Е», навісу літ. «М», літньої кухні літ. «К», душа вбиральні літ. «З», відображених у технічному паспорті від 20.09.2004 року /свідоцтво про право власності від 12.05.2005 року видане на підставі розпоряджень Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 1.12.2004р., №1760. Право власності зареєстровано за ними в КП «ОМБТІ та РОН» 2.06.2005 року /номер запису:1799 в книзі: 260пр-121/.

21 липня 2005 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 посвідчено заяву ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, які, спільно володіючи житловим будинком АДРЕСА_1, що знаходиться на земельній ділянці площею 2594 кв.м, заявили, що цією заявою дають один одному згоду на приватизацію земельних ділянок у розмірах, визначених у порядку користування земельною ділянкою, план якого виготовлений ТОВ фірмою «ЮРІКС» та їм відомо про необхідність безперешкодно допускати один одного до експлуатації та обслуговування належної кожному з них частини житлового будинку /зареєстровано в реєстрі за №№3444-3447/.

Згідно наданого суду держакту на право власності на земельну ділянку від 20.05.2009 року слідує, що держакт ОСОБА_5 отриманий під час розгляду позовної заяви ОСОБА_1, яка знаходиться в провадженні суду з 12.05.2008 року.  

Окрім того, судом встановлено, що отриманий ОСОБА_5 державний акт в графічному зображені не відповідає тому фактичному порядку користування земельною ділянкою, який був нотаріально посвідчений співвласниками 21.07.2005 року, так як відсутня доріжка для проходу ОСОБА_1 до другої частини земельної ділянки, яка знаходиться в їх користуванні.

Встановлені судом обставини не оспорювались відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та представником відповідача ОСОБА_5

Згідно ст. 91 ЗК України власники  земельних ділянок зобов’язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

          За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, так як доведені та обґрунтовані.

            Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 91, 98, 111, 125, 126 ЗК України, постановою Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд, -

В И Р І Ш И В:

            Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_1 та членам її сім’ї в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1, шляхом встановлення забору ОСОБА_5 на ділянці в точках «НОМЕР_1», яка знаходиться у користуванні ОСОБА_5, згідно порядку користування земельною ділянкою підписаною сторонами 21 липня 2005 року.  

            Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Суддя:                 О.Васильків