Справа № 2-а-231
2010 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі :
головуючого - судді Васильків О.В.
при секретарі –Дикун В.Б.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до слідчого Київського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області ОСОБА_2 та прокурора Київського району м. Одеси ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, суд, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до слідчого Київського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області ОСОБА_2 та прокурора Київського району м. Одеси ОСОБА_4, в якому просить визнати дії відповідачів незаконними. При цьому позивач посилається на те, що слідчим ОСОБА_2 відносно нього була порушена кримінальна справа за ознаками ч.1 ст. 122 КК України, при цьому слідчий допустив тяганину при проведенні досудового слідства і зловживав службовим положенням, а прокурор Київського району м. Одеси ОСОБА_4 підписав обвинувальний висновок та на чисельні скарги позивача повідомляв, що будь-яких порушень з боку слідчого не вбачається та підстав для прокурорського реагування немає. Однак, як стверджує позивач, неповнота слідства, однобічність і не об*єктивність дослідження справи на досудовому слідстві призвели до неправильного вирішення кримінальної справи. Так, постановою Київського районного суду м. Одеси відносно позивача було закрито кримінальну справу за ч.1 ст. 122 КК України та він був звільнений від покарання на підставі Закону України «Про амністію», при цьому позивачу не було роз*яснено, що амністія не звільняє від обов*язку відшкодування заподіяної злочином шкоди, покладеної на винну особу вироком чи рішенням суду. Пред*явлене йому слідчим обвинувачення позивач вважає необґрунтованим також з тих підстав, що постановою Київського райсуду м. Одеси ОСОБА_5, з якою у нього сталася конфліктна ситуація, було відмовлено в порушені кримінальної справи за ч.1 ст. 125 КК України за відсутністю події злочину, та зазначену постанову було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області. Слідчий ОСОБА_2 в порушення вимоги ст. 97 КПК України порушив кримінальну справу. Про фабрикування кримінальної справи, на думку позивача, також свідчить той факт, що слідчий ОСОБА_2 виніс постанову про призначення судово-медичної експертизи 25.09.2006 року, тобто майже через два роки після конфлікту з ОСОБА_5, а також той факт, що слідчим не були допитані свідки-очевидці. Позивач вважає, що усі ці обставини заподіяли шкоди його інтересам, у зв*язку з чим змушений був звернутись до суду.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити.
Відповідач - слідчий ОСОБА_2 до судового засідання не з*явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, в попередньому судовому засіданні 22.12.2009 року позов не визнав, заперечував проти його задоволення.
Представник відповідача – прокурора Київського району м. Одеси ОСОБА_4 – ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що доводи позивача та його представника є безпідставними та необґрунтованими. При цьому пояснив, що на законних підставах відносно ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу, строки давності притягнення ОСОБА_1 не сплинули, постанова про призначення судово-медичної експертизи по справі була винесена в рамках досудового слідства, в зв*язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.
Суд, вислухавши позивача, його представника та представника відповідача ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Як встановлено судом, 21 серпня 2006 року відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу №56200600118 за ознаками злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України – умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне ОСОБА_5, що вбачається з обвинувального висновку затвердженого заступником прокурора Київського району м. Одеси ОСОБА_4 17.05.2007 року /а.с.44-49/.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 25 червня 2007 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 по ч.1 ст. 122 КК України закрито, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року /а.с.10/.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 4.09.2007 року апеляцію ОСОБА_1 залишено без задоволення, зазначену постанову Київського районного суду м. Одеси від 25.06.2007 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 22 січня 2008 року у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 також відмовлено.
Згідно ст. 234 КПК України, дії слідчого можуть бути оскаржені до суду, скарги на дії слідчого розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Таким чином, доводи позивача та його представника стосовно того, що дії відповідачів були незаконними при порушенні, розслідуванні кримінальної справи, та при затвердженні обвинувального висновку, повинні були з*ясовуватися в межах розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_1
Твердження позивача та його представника стосовно не допитаних свідків –очевидців, стовно необхідності призначення повторної судово-медичної експертизи не можуть бути розглянуті в ході розгляду даної справи, оскільки ці дії необхідно було встановлювати, перевіряти в ході розслідування та розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1
Згідно пояснень позивача, ним було оскаржено постанову Київського районного суду м. Одеси від 25.06.2007 року, так як він вважає, що неповнота слідства, однобічність і необ*єктивність дослідження справи на досудовому слідстві призвели до неправильного вирішення даної кримінальної справи порушеної відносно нього, але ухвалою апеляційного суду Одеської області зазначену постанову Київського районного суду м. Одеси залишено без змін, та ухвалою Верховного Суду України відмовлено у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1, тобто позивач не погоджуючись з судовим рішенням скористався наданим йому правом апеляційного та касаційного оскарження. На цей час постанова Київського районного суду м. Одеси від 25 червня 2007 року чинна.
Таким чином, суд вважає, що відсутні в діях відповідачів ознаки неправомірності. Доводи, якими позивач обґрунтував свої вимоги є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються вищевикладеним та наявними в справі доказами, тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 128, 158 - 163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до слідчого Київського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області ОСОБА_2 та прокурора Київського району м. Одеси ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: О.В.Васильків