Судове рішення #10063413

Справа №2-2510/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29  червня  2010 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді                                                               Бурлаки А.І.

при секретарі                                                                           Слинько М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

         ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2006-2009р.р. в сумі 5132.10грн.

         В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Пояснив, що має статус дитини війни відповідно до Закону України №2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» оскільки народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно ст.6 указаного закону з 01 січня 2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Всупереч положенням ст.22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, п.17 ст.77 та ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 та 2007 роки відповідно. Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено. Проте, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07р. №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008р. положення, що призупиняли дію ст.6 Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином, відповідач зобов’язаний був здійснювати виплату належної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007 та 2008 роки. Відповідно до положень ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Частиною 20 ст.1 Бюджетного кодексу України визначено, що закон про Державний бюджет України – це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду. Положення ст.22 Конституції України передбачають заборону звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Зупинення Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дії ст.6 Закону на 2006 рік було грубим порушенням положень Основного закону України. Вважає, що відповідач зобов’язаний був керуватися Конституцією України як законом прямої дії та здійснити нарахування державної соціальної допомоги в розмірі 30% і за 2006 рік також. З цих же міркувань виходив Конституційний Суд України, ухвалюючи рішення №10-рп/2008 від 22.05.2008р., зокрема в п.5.4 якого було встановлено, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони. Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 01 січня 2006 року – 350 гривень, з 01 квітня 2006 року – 359 гривень, з 01 жовтня 2006 року – 366 гривень. Також, відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 01 січня 2007 року – 380 гривень, з 01 квітня 2007 року – 406 гривень, й з 01 жовтня 2007 року – 411 гривень. Крім цього, відповідно до Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28 грудня 2007 року, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 01 січня 2008 року – 470 гривень, з 01 квітня 2008 року – 481 гривню, з 01 липня 2008 року – 482 гривні й з 01 жовтня 2008 року – 498 гривень. Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» тпрожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 01 січня – 498 гривень, з 01 листопада – 573 гривні. Таким чином, сума невиплаченої державної соціальної допомоги за 2006-2009 роки становить: (4302+4809+5793+6126) х 30%:100 –579.30 - 597.60 = 5132.10грн. Просив суд визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006-2009р.р. - протиправною. Стягнути з відповідача на його користь недонараховану щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2009 роки в сумі 5132.10грн. та сплачені судові витрати по сплаті держмита в сумі 51.00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120.00грн. Зобовґязати відповідача нараховувати йому щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії.

        Представник Управління Пенсійного фонду України у Придніпровському районі м. Черкаси в судове засідання не з’явився. Надав заяву про згоду слухання справи у його відсутність. Заявлені вимоги не визнав, і просив суд при вирішенні справи застосувати ст.257, ч.4 ст.267 ЦК України.

        Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

       Позивач має статус дитини війни відповідно до Закону України №2195-IV від 18.11.2004р. «Про соціальний захист дітей війни».

       Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

       Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік було зупинено.

       Законом України «Про внесення змін до Закону України  «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.06р. до ст.110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджені не були. Тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

       Закони України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005р. та «Про внесення змін до Закону України  «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006р. не були визнані неконституційними та діяли протягом 2006 року. Тому у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки до 19.01.2006р. її дію було зупинено, після чого передбачені виплати не запроваджені.

        Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього закону, було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону, визнано неконституційними.

        Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тому відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007р.

        Станом на 01.01.2009р. діє редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Тому в 2009р. відповідач зобов’язаний виплачувати позивачеві підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком.

        Не може бути застосована і ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки дана норма Закону відноситься до пенсії, а не до доплати до пенсії.

        Підпунктом 2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та викладено дану статтю в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

        Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 зміни, внесені до п.п.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», були визнані неконституційними. Таким чином, відповідач був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 09.07.2007р. відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

        Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був викладений в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 дані зміни визнані неконституційними.

       Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п.п.6 п.2.2 Положення «Про управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Тому обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси і, відповідно способом захисту порушеного права позивача, суд визначає шляхом зобов’язання відповідача вчинити дії на користь позивача.

         Згідно ст.3 Конституції України права і свободи людини  та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Крім того, ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

        Виходячи з загальних засад пріоритетності законів України при вирішенні даного спору необхідно застосовувати положення  Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позовні вимоги за таких обставин підлягають до задоволення.

        На підставі ст.88 ЦПК України стороні на користь якої судом ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120.00грн. та держмито в сумі 51.00грн.. Оскільки позовні вимоги задоволено частково,  то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37.00грн. та держмито в розмірі 08.50грн.            

        На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Законом України від 18.11.2004р. «Про соціальний захист дітей війни», Законом України від 09.07.2003р. «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та від 22-05-2008р., ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

         Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – задовольнити частково.

        Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком – протиправною.

        Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно, за виключенням 10% мінімальної пенсії за віком, виплачених в 2008-2009 роках згідно Закону України від 18.11.2004р. «Про соціальний захист дітей війни»

        В іншій частині позовних вимог – відмовити.

       Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37.00грн. (тридцять сім гривень) та держмито в розмірі 08.50грн. (вісім гривень 50 копійок).

        Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий                                                                                                               А.І.Бурлака              

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація