Справа №1-86/2010р.

В и р о к

ім”ям  України

         14 липня 2010р.

Чигиринський районний суд, Черкаської обл.   в складі:

                  головуючого судді     Совгири І.В.

                        при секретарі Тендітній Л.В.

                    з участю прокурора  Кривенка В.В.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чигирині            

справу про обвинувачення

                                                 ОСОБА_1

                                                 ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця

                                                 с.Стецівка, Чигиринського р-ну,

                                                 жителя АДРЕСА_1    

                                                 не працюючого,  з вищою освітою,  

                                                 громадянина України, не одруженого,      

                                                 не судимого, в злочині передбаченому ч.1 ст 122 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1,   14 квітня 2010 року о 18 годині, на грунті особистих неприязних відносин, які виникли раптово, на першому поверсі сьомого під'їзду будинку в м. Чигирині по вул. Миру,12, умисно наніс ОСОБА_2 один удар кулаком лівої руки в нижню праву частину обличчя та один удар кулаком правої руки в нижню ліву частину обличчя, в результаті чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи з двох сторін, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії пошкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

  Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_1, вину свою визнав повні- стю  і суду підтвердив, що на грунті неприязнених відносин  які у нього виникли після того як ОСОБА_2 розклеював оголошення по оголошеннях які він роклеїв, він ударив його два раза по обличюю спричинивши цим тілесні ушкодження.

      Суд, вислухавши підсуднього  ОСОБА_1, вважає, що його винність в скоєному злочині знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і стверджується доказами відповідно до вимог ст. 299 КПК України.  

       Поскільки  ОСОБА_1 заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я , тому суд кваліфікує його дії по ч.1 ст.122 КК України.

     При призначенні покарання , суд враховує характер та ступінь суспільної небез- печності скоєного  злочину, особу винного, який характеризується в цілому позитив но, раніше  притягувався до кримінальної відповідальності, але судимість погашена.

     Обставин, що обтяжують відповідальність  ОСОБА_1 , суд не вбачає.      

    Обставиною, що помякшує  відповідальність підсуднього,  суд визнає його щире каяття.

  З врахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання  підсуд- нього можливе в умовах без ізоляції від суспільства і призначивши покарання в виді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, з врахуванням перерахованих вище обставин,  вважає можливим звільнити його від призначеного покарання з іспито вим строком, та встановленням передбачених ст. 76 КК України обмежень.

   Потерпілим по справі ОСОБА_2, заявлено цивільний позов на 50 000 грн., який складається з витрат на лікування в сумі 300 грн. і 47 700 грн. моральної шкоди які він просить стягнути з підсуднього.  ОСОБА_1 позов визнав частково погоджу- ючись з відшкодуванням матеріальної шкоди і частковим визнанням моральної шкоди.

   Суд, вважає, що витрати на лікування в сумі 260 грн., знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають до стягнення в повному обсязі, а сумма моральної шкоди, з врахуванням матеріального стану підсуднього, що він не має місця праці, виходячи з принципу розумності і справедливості, враховуючи при цьому також розмір та ступінь завданих збитків, вважає необхідним зменшити розмір стягнення моральної шкоди до 1000 грн.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

    Визнати винним ОСОБА_1  в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання  два роки  позбавлення волі.

   На підставі ст.75КК України, звільнити його від призначеного покарання з іспи -товим строком на  два роки.

   На підставі ст. 76 КК України зобов”язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

   Строк відбування покарання визначати з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 оду тисячу двісті шістдесят гривень завданої матеріальної та моральної шкоди.

     Апеляцію на вирок може бути подано до Черкаського апеляційного суду протягом пятнадцяти діб з моменту проголошення.

              Головуючий