Справа № 2-257

                                        2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"07" липня 2010 року Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді -           Федорець С.В.

при секретарі -               Шеліповій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Якимівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Якимівської районної державної адміністрації, Ленінської загальноосвітньої школи про поновлення на роботі та стягнення сереньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти Якимівської РДА, Ленінської ЗОШ про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за наступними підставами.

Позивачка була прийнята на роботу на посаду секретаря Ленінської ЗОШ з 28.02.2005 року на підставі наказу директора ЗОШ №23. Наказом директора Ленінської ЗОШ Конікова О.Г. від 01.09.2009 року позивачку було звільнено з посади секретаря з 01.09.2009 року за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України – за скороченням штату. При цьому позивачка вказує, що весь період своєї роботи у Ленінській ЗОШ вона виконувала обов'язки секретаря і отримувала заробітну плату за рахунок півставки майстра з ремонту. Позивачка вважає своє звільнення незаконним та фіктивним, оскільки в день її звільнення на посаду секретаря Ленінської ЗОШ, як вона зазначає, було прийнято іншу особу – ОСОБА_5 Крім того, позивачці не було запропоновано іншу роботу, в день звільнення не вручено копію наказу про звільнення, не було виплачено вихідну допомогу, не було проведено остаточний розрахунок по заробітній платі по день звільнення, відповідач не повідомив Держану службу зайнятості населення про вивільнення позивачки. Враховуючи те, що позивачка вважала своє звільнення незаконним, вона спочатку намагалася вирішити спір з відповідачами у внесудовому порядку, а саме – зверталася до прокуратури Якимівського району, до директора Ленінської ЗОШ з заявою про прийняття її на посаду майстра з ремонту, повторно до прокуратури, у зв'язку з чим нею був пропущений строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботу. Крім того, позивачка зазначає, що через необхідність звернення до суду нею були понесені судові витрати по оплаті правової допомоги.

На підставі викладеного позивачка просить вважати поважною причину пропуску строку позовної давності поважною та поновити його, звільнення позивачки вважати незаконним, наказ директора Ленінської ЗОШ №1 від 01.09.2009 року про звільнення позивачки с посади секретаря скасувати, визнати запис в трудовій книжці позивачки від 05.03.2005 року незаконним та зобов'язати відповідача внести в нього зміни: слово «секретар» замінити словами «майстер з ремонту»; визнати запис в трудовій книжці позивачки №7 від 01.09.2009 року незаконним, зобов'язати Ленінську ЗОШ поновити позивачку на посаді майстра з ремонту Ленінської ЗОШ Якимівського району з 01.09.2009 року та внести відповідні зміни в трудову книжку позивачки, а також стягнути на користь позивачки з Відділу освіти Якимівської РДА середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.09.2009 року по день постановлення рішення та витрати на правову допомогу.

У судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги і просить вважати поважною причину пропуску строку позовної давності поважною та поновити його, звільнення позивачки з посади секретаря Ленінської ЗОШ визнати незаконним, наказ директора Ленінської ЗОШ №1 від 01.09.2009 року про звільнення позивачки с посади секретаря скасувати, визнати запис в трудовій книжці позивачки від 05.03.2005 року незаконним та зобов'язати відповідача внести в нього зміни: слово «секретар» замінити словами «робітником з обслуговування і поточного ремонту будівель», визнати запис в трудовій книжці позивачки №7 від 01.09.2009 року незаконним, зобов'язати Ленінську ЗОШ поновити позивачку на посаді робітника з обслуговування і поточного ремонту будівель» Ленінської ЗОШ Якимівського району з 01.09.2009 року та внести відповідні зміни в трудову книжку позивачки, зобов'язати Відділ освіти Якимівської РДА стягнути з бюджету Ленінської ЗОШ на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.09.2009 року по день винесення рішення суду у розмірі 3932,54 грн. та понесені витрати на правову допомогу у сумі 1042,80 грн.

На задоволенні позову позивачка у судовому засіданні наполягає.

Представник позивачки її позицію у судовому засіданні підтримав повністю.

Представник відповідача Відділу освіти Якимівської РДА – Охремчук М.П. - у судовому засіданні позов визнав частково, пояснив, що дійсно, до 2009 року у Ленінській ЗОШ півставки робітника з ремонту та обслуговування будівель використовувалася для оплати роботи секретаря. Кожного року директор ЗОШ звертався до начальника відділу освіти Якимівської РДА з заявою про можливість такого використання півставки і, на підставі дозвільної резолюції начальника відділу освіти, директором ЗОШ виносився відповідний наказ. Так було у 2005 році, коли позивачка була прийнята на роботу. Однак, при цьому представник відповідача зазначив, що дійсно записи у трудовій книжці позивачки про прийняття її на посаду секретаря та звільнення з цієї посади є невірними, оскільки посади секретаря у штатному розпису Ленінської ЗОШ не передбачено. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що вимоги позивачки з приводу внесення змін до її трудової книжки у відповідні записи про прийняття на роботу та звільнення є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Інші позовні вимоги представник відповідача не визнав, пояснивши, що у 2009 році директор Ленінської ЗОШ звернувся до начальника відділу освіти з заявою про використання півставки робітника з ремонту та обслуговування будівель для оплати роботи секретаря, однак, через брак фінансування, такий дозвіл отриманий директором ЗОШ не був, після чого позивачка була повідомлена про це за два місяці до звільнення. На посаду секретаря іншого працівника не брали. Також представник відповідача зазначив, що позивачка звернулася до суду з позовом про поновлення її на роботі і після винесення рішення суду вона прийшла до відділу освіти Якимівської РДА, де у той же день їй було надано лист-розпорядження на ім'я директора ЗОШ про поновлення позивачки на роботі, однак позивачка до Ленінської ЗОШ не звернулася і цей лист директору не віддала, тому вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є, на думку представника відповідача, необґрунтованими. Крім того, представник відповідача зазначає, що для роботи на посаді робітника з ремонту та обслуговування будівель необхідно мати від двох до п'яти робочих спеціальностей, яких у позивачки немає, тому поновити її на цю посаду неможливо. Також пояснив, що вихідна допомога та розрахунок по заробітній платі позивачкою отримані у повному обсязі. Крім того, на думку представника відповідача, строк позовної давності у даному разі позивачкою пропущено не з поважних причин, оскільки ще у вересні 2009 року на її звернення до прокуратури Якимівського району їй офіційним листом за підписом прокурора було роз'яснено, що трудові спори про поновлення на роботі вирішуються у судовому порядку і вона мала право і змогу звернутися до суду, однак зробила це значно пізніше. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Представник відповідача – Ленінської ЗОШ – Білокопитова Н.Є. у судовому засіданні позов не визнала повністю, пояснила, що позивачка виконувала обов'язки секретаря і приймалася на роботу як секретар, отримуючи зарплату за рахунок майстра з ремонту, на посаду майстра з ремонту позивачку прийняти неможливо, оскільки в неї немає відповідної спеціальності і про це позивачці було відомо, коли вона прийшла на роботу. Крім того, усі записи в трудових книжках робила сама позивачка як секретар, також вона заповнювала книгу наказів і знала про те, що у травні місяці 2009 року відділом освіти Якимівської РДА було заборонено на 2009-2010 навчальний рік використання півставки робітника з ремонту на оплату роботи секретаря. Таким чином, представник відповідача вважає, що позивачка була завчасно повідомлена про своє звільнення та його причини, трудову книжку отримала в день звільнення, однак, оскільки 01.09.2009 року позивачка, забравши трудову книжку, пішла зі школи, розрахунок з нею провести не було можливості, потім вона за розрахунком не зверталася, тому гроші їй були перераховані пізніше. Також представник відповідача зазначила, що намагання позивачки вирішити спір позасудовим порядком шляхом звернення до прокуратури не є поважною причиною строку позовної давності. Враховуючи викладене, представник відповідача заперечує проти задоволення позову в повному обсязі.

Третя особа по справі Коніков О.Г. у судовому засіданні проти задоволення позову заперчує, мотивуючи це тим, що звільнення позивачки було законним і обгрунтованим, тому підстав для поновлення її на роботі і стягнення на її користь заявлених нею сум немає.

Представник третьої особи у судовому засіданні позицію Конікова О.Г. підтримав повністю.

Заслухавши пояснення позивачки її представника, представників відповідачів, третьої особи Конікова О.Г. та його представника, допитавши свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити повністю за наступними підставами.

Вказані спірні правовідносини регулюються нормами Кодексу Законів про Працю України, зокрема, ст. ст. 40, 44, 47, 49-2, 116, 221, 232-236.

Як випливає з пояснень сторін та третьої особи, позивачка дійсно працювала у Ленінській ЗОШ Якимівського району з 28.02.2005 року на підставі наказу Ленінської ЗОШ №23 від 05.03.2005 року на посаді секретаря, згідно до наданої копії трудової книжки позивачки (а.с. 14). Також поясненнями сторін та копією трудової книжки позивачки підтверджується той факт, що 01.09.2009 року позивачка була звільнена з вказаної посади за ст. 40 п. 1 КЗпП України (скорочення штату) наказом директора Ленінської ЗОШ №1 від 01.09.2009 року.

При цьому, як позивачка, так і представники відповідачів і третя особа пояснюють, що у штатному розпису Ленінської ЗОШ взагалі не було передбачено посади секретаря і для оплати праці секретаря використовувалася 0,5 ставки робітника з ремонту, що також підтверджується копіями штатного розпису Ленінської ЗОШ, копіями наказів директора школи про використання цієї 0,5 ставки (а.с. 36, 37, 41-43). Дозвіл на таке використання 0,5 ставки робітника з ремонту надавався начальником відділу освіти за заявою директора школи (а.с. 36).

Ці факти не оспорюються сторонами, тому суд вважає їх достовірно встановленими.

Однак, як пояснюють представники відповідачів та третя особа – директор школи, на 2009 рік у зв’язку з браком фінансування такий дозвіл начальником відділу освіти Якимівської РДА наданий не був, у зв’язку з чим позивачка була звільнена за скороченням штату.

Ці посилання представників відповідачів та третьої особи суд вважає хибними, оскільки п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, за яким була звільнена позивачка, передбачено звільнення працівника у зв’язку із скороченням чисельності або штату робітників.

Як вбачається з наданих копій штатного розпису Ленінської ЗОШ (а.с. 41-43), у порівнянні з 2008 роком (і навіть – з 2005 роком, коли позивачка була прийнята на роботу), у 2009 році скорочення чисельності або штату робітників у Ленінській ЗОШ не відбувалося.

Також це було підтверджено і в ході перевірки Територіальною державною інспекцією праці, за результатами якої складено акт від 23.11.2009 року, копія якого додана до матеріалів справи (а.с. 23).

Ці факти також не заперечують ані представники відповідачів, ані третя особа.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що звільнення позивачки за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Однак, при цьому суд вважає хибними посилання позивачки на те, що їй не було виплачено вихідну допомогу при звільненні, оскільки, як було вказано вище, скорочення чисельності або штату працівників не відбулося, тому при звільненні позивачки не підлягає виплаті вихідна допомога. Таким чином, порушення відповідачами ст. 44 КЗпП України, на яку посилається позивачка, у даному випадку не вбачається.

Крім того, суд критично ставиться до посилань позивачки на те, що після її звільнення на посаду секретаря Ленінської ЗОШ була прийнята ОСОБА_5, оскільки, як пояснив директор ЗОШ, представник відповідача ОСОБА_11 і допитана у якості свідка сама ОСОБА_5, вона, на прохання директора, два дні, 01.09.2009 року та 02.09.2009 року, приходила до школи та робила роботу секретаря, однак при цьому офіційно її працевлаштовано не було.

Також суд вважає обґрунтованими посилання позивачки на те, що при звільненні з нею не було проведено повний розрахунок по заробітній платі, оскільки, згідно до наданої довідки  №344 за підписом начальника відділу освіти Якимівської РДА (а.с. 44), компенсація за невикористану відпустку була перерахована позивачці лише 10.09.2009 року, що дійсно є порушенням вимог ст. ст. 47 та 116 КЗпП України.

Крім того, як було з’ясовано з пояснень представників відповідачів та третьої особи, позивачці не було запропоновано іншу роботу, оскільки у ЗОШ не було вакансій, що відповідали б професії та кваліфікації позивачки, однак, при цьому відповідачами не було повідомлено державну службу зайнятості населення, що порушує вимоги ст. 49-2 КЗпП України.

Також з наданої копії книги наказів по Ленінській ЗОШ (а.с. 142) вбачається, що позивачка у день звільнення не була ознайомлена з наказом №1 від 01.09.2009 року про її звільнення, оскільки, як пояснила представник відповідача Ленінської ЗОШ, позивачка забрала трудову книжку та одразу ж пішла, з наказом ознайомлюватися не захотіла. Однак, ці посилання представника відповідача не знайшли свого підтвердження, оскільки позивачка стверджує, що їй взагалі не було запропоновано ознайомитися з наказом про звільнення, а у книзі наказів, копія якої надана відповідачем, не зазначено інформації щодо відмови позивачки від ознайомлення з наказом.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що звільненя позивачки дійсно було проведено відповідачем – Ленінською ЗОШ – з порушенням діючого трудового законодавства.

Однак, при цьому у судовому засіданні не знайшов підтвердження той факт, що після ухвалення судом рішення про поновлення позивачки на роботі 24.12.2009 року, вона дійсно намагалася виконати рішення суду та вийти на робоче місце, однак директором Ленінської ЗОШ їй створювалися у цьому перешкоди, оскільки, як пояснила сама позивачка, через два дні після ухвалення рішення вона захворіла і перебувала на лікарняному, а коли лікарняний закінчився, вона приходила до Ленінської ЗОШ, однак на лікарняному перебував директор. Але ці факти позивачкою доведені не були, нею е було надано копії свого лікарняного, також не заявлено клопотання про витребування як доказу копії лікарняного директора школи. Посилання ж представника позивачки на пояснення свідків, суд вважає безпідставними, оскільки допитані у якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 лише підтвердили факт приходу позивачки до школи після зимових канікул у січні 2010 року, однак жоден з них не міг точно вказати, з якою метою приходила позивачка, чи розмовляла вона про поновлення на роботі з директором, чи писала відповідну заяву та чи приносила лист-розпорядженя начальника відділу освіти Якимівської РДА про поновлення її на роботі. Також при цьому суд приймає до уваги той факт, що свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 перебувають у неприязних стосунках з директором Ленінської ЗОШ.

Також суд приймає до уваги те, що у судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що дійсно у штатному розпису Ленінської ЗОШ немає посади секретаря і оплата праці секретаря здійснювалася за рахунок 0,5 ставки робітника з ремонту на підставі відповідного наказу директора школи після отримання дозволу на це від начальника відділу освіти Якимівської РДА. Однак, на 2009 навчальний рік такого дозволу отримано не було і тому секретаря у Ленінській ЗОШ на цей навчальний рік взагалі немає. Позивачка просить поновити її на роботі на посаді робітника з ремонту, однак, як випливає з її пояснень, вона має середню освіту і спеціальність швачки та секретаря-машиністки. Таким чином, працювати на посаді працівника з ремонту та обслуговування будівель, яка вимагає, за поясненнями начальника відділу освіти Якимівської РДА, наявності хоча б двох робочих професій, позивачка не може у зв'язку з відсутністю у неї належних спеціальностей та кваліфікації.

З приводу заявлених позивачкою вимог щодо внесення змін до трудової книжки, суд виходить з наступного.

Порядок внесення змін до трудових книжок працівників передбачено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці України, Мінюсту України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58.

Зазначеною інструкцією не передбачено внесення змін до трудових книжок у спосіб, заявлений позивачкою.

Таким чином, посилання представника третьої особи про те, що вимоги позивачки у цій частині не підлягають задоволенню, є цілком обґрунтованими.

Крім того, згідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися до суду з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або щ дня видачі трудової книжки.

Як пояснила позивачка у судовому засіданні, трудову книжку вона отримала у день звільнення – 01.09.2009 року.

Таким чином, строк для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі починає відраховуватися саме з цього моменту.

До суду з таким позовом позивачка звернулася у грудні 2009 року.

Позивачка посилається на те, що вона намагалася вирішити спір у досудовому порядку.

Дійсно згідно до наданої копії заяви позивачки, у вересні 2009 року вона дійсно звернулася до прокуратури Якимівського району з заявою про те, що при звільненні з Ленінської ЗОШ її трудові права були порушені.

29.09.2009 року прокурором Якимівського району позивачці було надано відповідь, де було роз'яснено її право у відповідності до 232 КЗ_пП України на звернення до суду з позовом про поновлення на роботі.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що у межах місячного строку, встановленого законом, позивачка мала реальну змогу звернутися до суду з відповідним позовом. Більш того, це право їй було роз'яснено у відповіді прокурора на її заяву.

Однак, не звертаючись з позовом до суду, позивачка направила директору Ленінської ЗОШ заяву з проханням прийняти її на роботу на посаду робітник з ремонту і, коли отримала відмовну відповідь, знов звернулася з заявою про порушення своїх трудових прав до прокуратури Якимівського району.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що причина, з якої позивачка пропустила встановлений законодавством строк для подання позову про поновлення на роботі, не є поважною, тому відновленню даний строк не підлягає.

Згідно до ст. 267 ч. 4 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки сторонами у спорі було заявлено про сплив строку позовної давності, а судом не було встановлено поважності причин спливу цього строку та його не поновлено, суд вважає, що це є підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, зі змісту ст. 88 ЦПК України, у разі відмови від позову судові втрати на користь позивача з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40, 44, 47, 49-2, 116, 221, 232-236 КЗпП України, ст. 267 ЦК України, ст. ст. 10,  60, 88, 212, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу освіти Якимівської районної державної адміністрації, Ленінської загальноосвітньої школи про поновлення на роботі та стягнення сереньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити повністю.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Якимівського районного суду протягом десяти днів з дня оголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Запорізької області безпосередньо або через Якимівський районний суд протягом двадцяти днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: