Справа №2а-165/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2010 року Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді Васильків О.В.
при секретарі – Дикун В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси, в якому просить визнати незаконними дії відповідача, при нарахуванні та виплаті їй, як інваліду 2-ої групи та постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в частині застосування в період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2007 року розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого постановами Кабінету Міністрів України №831 від 26.07.1996 року та №01 від 03.01.2002 року, та в частині застосування в період з 01 січня 2008 року статей 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 року. Крім того, позивач просить зобов*язати відповідача провести їй перерахунок пенсії, як інваліду 2-ої групи та постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, з урахуванням її права на пенсію по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, та починаючи з 01 січня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим. Також, позивач просить зобов*язати відповідача при розрахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, керуватися розміром мінімальної пенсії за віком, що встановлюється виключно законами України, та сплачувати їй, як інваліду 2-ої групи та постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсію по інвалідності, яка у всіх випадках не може бути нижчою восьми мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, надав суду письмові заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач діяв у відповідності із законодавством, позивачу пенсію призначено відповідно до чинного законодавства та підстави для проведення перерахунку відсутні.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи і інваліду 2-ої групи, видано відповідне посвідчення на пільги, передбачені законодавством України для інвалідів та ветеранів війни.
Як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Одеською обласною державною адміністрацією позивачу надано статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії від 05.07.1991 року та видано посвідчення серії НОМЕР_1.
Позивач отримує пенсію по інвалідності та знаходиться на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що
включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Умови і порядок призначення пенсій інвалідам і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, регулюється Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС».
Зокрема, ч.4 ст.54 Закону встановлено, що інвалідам 2-ої групи, яким надано статус постраждалого унаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії, призначається пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте у будь-якому випадку розмір пенсії повинен бути не меншим восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» пенсія особам, віднесеним до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1-й категорії, встановлюється у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст.50 цього ж Закону, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю для інвалідів 2-ї групи учасників ліквідації 1-й категорії встановлюється у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Як вбачається з матеріалів справи, до 01 жовтня 2003 року, пенсія та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, позивачу розраховувались відповідачем виходячи з розміру 16 грн. 62 коп., встановленого постановами Кабінету Міністрів України № 342 від 19 березня 1996 року та № 831 від 26 липня 1996 року, а з 01 жовтня 2003 року - в розмірі 19 грн. 91 коп., згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2003 року.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, до яких відносяться і пенсії, визначаються Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Відповідно до ст.ст. 17, 19 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.
Встановлення розміру мінімальної пенсії за віком постановами Кабінету Міністрів України суперечить наведеним нормам закону.
На підставі ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З урахуванням наведеної конституційної норми, розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи з якого, в період з 2000 року по 2005 рік, позивачу має нараховуватись пенсія та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, як інваліду 2-ї групи учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом на відповідний рік.
Аналогічне положення щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком міститься в ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 названого Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Будь-якими іншими діючими законодавчими актами розмір мінімальної пенсії за віком не встановлюється.
Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо не взяття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як інваліду 2-ї групи учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивача підлягають застосуванню ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 17, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закони України, якими встановлювався розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в період з 2000 по 2005 роки, ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача на отримання пенсійного забезпечення.
З 1 січня 2008 року Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був змінений Законом України N 107-VI від 28.12.2007 року.
Згідно нової редакції статті 50 вказаного Закону, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю для інвалідів 2-ї групи учасників ліквідації наслідків аварії 1-ї категорії встановлено в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що становитиме 94 грн. (20% від 470 грн.);
Згідно нової редакції статті 54 вказаного Закону, пенсію інвалідам 2-ї групи учасникам ліквідації наслідків аварії 1-ї категорії встановлено у розмірі 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що становитиме 940 грн. (200% від 470 грн.).
Однак, Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зміну тексту статей 50, 54 в редакції Закону N 107-VI від 28.12.2007 року визнано неконституційною і за таких обставин, з 1 січня 2008 року та по теперішній час, є діючими та підлягаючими виконанню норми статей 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції, що діяла за станом на 31 грудня 2007 року.
А тому, з 01 січня 2008 року та по теперішній час розрахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, позивачу повинен був здійснюватись відповідно до редакції статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка діяла за станом на 31 грудня 2007 року, тобто призначена позивачу пенсія по інвалідності повинна сплачуватись в розмірі не нижчому восьми мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, – в розмірі 75 процентів від мінімальної пенсії за віком.
Оскільки розмір пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю позивача визначається законом виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка, в період з 01.01.2000 року по 12.01.2005 року, згідно Конституції і Законів України, дорівнювала розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, позивачеві повинен був проводитись виходячи з нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ст. 1 Закону України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2000 рік" прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність, затверджено на 2000 рік в розмірі 216 грн. 56 коп.
Статтею 1 Закону України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік" прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність, затверджено на 2001 рік в розмірі 248 грн. 77 коп..
На підставі ст. 1 Закону України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік" (із послідуючими змінами) прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність, затверджено на 2002 та 2003 роки в розмірі 268 грн.
Статтею 1 Закону України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік" прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність, затверджено на 2004 рік в розмірі 284 грн. 69 коп.
Згідно ст. 63 Закону України „Про Державний Бюджет України на 2005 рік” визначено, що розмір мінімальної пенсії за віком відповідає рівню прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність, і затверджений у розмірі 332,00 грн. на місяць на 2005 рік.
Згідно ст. 65 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" розмір мінімальної пенсії за віком на відповідний період часу встановлений з 01.01.2006 в розмірі 350 грн. та з 01.04.2006 року в розмірі 359 грн.
На підставі викладеного, позивач, як інвалід 2-ої групи, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, на протязі з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2007 року мав право на отримання пенсії, з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірах: з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2000 року - щомісячно у розмірі 1 тисяча 894,90 грн. (216 грн. 56 коп. х 8,75); з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2001 року - щомісячно у розмірі 2 тисячі 176,73 грн. (248 грн. 77 коп. х 8,75); з 01 січня 2002 року по 31 грудня 2003 року - щомісячно у розмірі 2 тисячі 345,00 грн. (268 грн. х 8,75); з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року - щомісячно у розмірі 2 тисячі 491,03 грн. (284 грн. 69 коп. х 8,75); з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року - щомісячно у розмірі 2 тисячі 905,00 грн. (332 грн. х 8,75); з 01 січня 2006 року по 31 березня 2006 року – щомісячно у розмірі 3 тисячі 062,50 грн. (350 грн. х 8,75); з 01 квітня 2006 року по 30 вересня 2006 року – щомісячно у розмірі 3 тисячі 141,25 грн. (359 грн х 8,75); з 01 жовтня 2006 року по 31 грудня 2006 року – щомісячно у розмірі 3 тисячі 202,50 грн. (366 грн. х 8,75); з 01 січня 2007 року по 31 березня 2007 року – щомісячно у розмірі 3 тисячі 325,00 грн. (380 грн. х 8,75); з 01 квітня 2007 року по 30 вересня 2007 року – щомісячно у розмірі 3 тисячі 588,03 грн. (410,06 грн. х 8,75); з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року – щомісячно у розмірі 3 тисячі 632,22 грн. (415,11 грн. х 8,75); з 01 січня 2008 року по 31 березня 2008 року – щомісячно у розмірі 4 тисячі 112,50 грн. (470 грн. х 8,75); з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року – щомісячно у розмірі 4 тисячі 208,75 грн. (481 грн. х 8,75); з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року – щомісячно у розмірі 4 тисячі 217,50 грн. (482 грн. х 8,75); з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року – щомісячно у розмірі 4 тисячі 357,50 грн. (498 грн. х 8,75); з 01 січня 2009 року – щомісячно у розмірі 4 тисячі 357,50 грн. (498 грн. х 8,75).
Суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст.1, 3, ч. 2 ст.6, ст.8, ч.2 ст.19, ст.ст.22, 23, ч.1 ст.24, 46 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст.8 Конституції України, так і ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд з огляду на ч.2 ст.8 КАС України, якою принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зазначає, що по спорам даної категорії, де судам було встановлено порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено у рішеннях суду у справах „Проніна проти України”, ?ечко проти України”.
Крім того, згідно ч.1 ст.2 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду” від 23.02.2006р., рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковим для виконання Україною відповідно до ст.46 Конвенції. Згідно ст.17 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що є передбачені законодавством підстави для визнання незаконними дій відповідача, при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, в частині застосування, в період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2007 року, постанов Кабінету Міністрів України №831 від 26.07.1996 року та №01 від 03.01.2002 року, з яких позивачу нараховувалась пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та в частині застосування, в період з 01 січня 2008 року Закону України N 107-VI від 28.12.2007 року, положення якого, щодо зміни тексту ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.
Також, суд вважає необхідним поновити порушені права позивача шляхом зобов’язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як інваліду 2-ої групи учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, починаючи з 01.01.2000 року, з виплатою позивачу суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася унаслідок проведеного перерахунку, за весь період по день фактичного проведення перерахунку .
Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 122, 158-163, 185, 186, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1, як інваліду 2-ої групи та постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в частині застосування в період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2007 року мінімальної пенсії за віком, встановленого постановами Кабінету Міністрів України №831 від 26.07.1996 року та №01 від 03.01.2002 року, та в частині застосування в період з 01 січня 2008 року статей 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції Закону N 107-VI від 28.12.2007 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, як інваліду 2-ої групи та постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, з урахуванням її права на пенсію по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, та починаючи з 01 січня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси, при розрахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, керуватися розміром мінімальної пенсії за віком, що встановлюється виключно законами України, та сплачувати ОСОБА_1, як інваліду 2-ої групи та постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсію по інвалідності, яка у всіх випадках не може бути нижчою восьми мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: О.В.Васильків
Справа №2а-165/10р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/вступна та резолютивна частини/
17 червня 2010 року Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді Васильків О.В.
при секретарі – Дикун В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Зважаючи на складність у викладенні повної постанови суду, пов’язаної з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити її вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 122, 158-163, 185, 186, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1, як інваліду 2-ої групи та постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в частині застосування в період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2007 року мінімальної пенсії за віком, встановленого постановами Кабінету Міністрів України №831 від 26.07.1996 року та №01 від 03.01.2002 року, та в частині застосування в період з 01 січня 2008 року статей 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції Закону N 107-VI від 28.12.2007 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, як інваліду 2-ої групи та постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, з урахуванням її права на пенсію по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, та починаючи з 01 січня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси, при розрахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, керуватися розміром мінімальної пенсії за віком, що встановлюється виключно законами України, та сплачувати ОСОБА_1, як інваліду 2-ої групи та постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсію по інвалідності, яка у всіх випадках не може бути нижчою восьми мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: О.В.Васильків