Справа № 2а-3824/09/1512

    ПОСТАНОВА

   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 листопада 2009 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Васильків О. В.

при секретарі – Дикун В.Б.

розглянувши в судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Комінтернівського взводу УДАІ ГУМВС України в Одеській області Сокол Руслана Сергійовича про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення незаконною, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Комінтернівського взводу УДАІ ГУМВС України в Одеській області Сокол Руслана Сергійовича, в якому просить визнати постанову серії ВН № 009167 від 10.09.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідачальності незаконною, скасувати її та закрити провадження у справі.  

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.  

Відповідач до судового засідання не з’явився, про час та день слухання справи повідомлявся належним чином.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 10 вересня 2009 року відносно позивача відповідачем ІДПС Сокол Р.С. було винесено постанову серії ВН № 009167 по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за скоєне ним правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України, а саме в постанові зазначено, що позивач 10.09.2009 року на вул. Ленінградське шосе у м. Одесі о 21 годині 10 хв. керуючи автомобілем марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, а саме перевищив встановлене у населеному пункті обмеження швидкості руху.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовувалися при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як вбачається зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення скоєне позивачем правопорушення полягає у перевищенні максимальної швидкості руху, яка вимірювалась приладом «ІСКРА-183», жодним іншим чином факт скоєння правопорушення зафіксовано не було. Але суд вважає, що дані обставини є суттєвим порушення з боку відповідача, оскільки висновки про винуватість позивача ним було зроблено на підставі власної думки, оскільки жодних доказів до справи не додано.

Крім того, позивач вказав, що у попутному з ним напрямку рухалось багато автомобілів, тому встановити швидкість якого саме з них було зафіксовано – неможливо.  

Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги наведеної норми, а також порушено ст. 280 КпАП України. Так, відповідачем достеменно не встановлено чи був винний саме позивач у вчиненому правопорушенні, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «ІСКРА-183» будь-яких інших доказів не наведено.  

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду  України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.

Але незважаючи на те, що відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є законними, доведеними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі, оскаржувана постанова скасуванню, а провадження по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності – закриттю.

Керуючись ст. ст. 159, 161, 162, 163 КАС України, ст. 251, 283, 284, 288, 289, 293 КпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії ВН № 009167 від 10 вересня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_1 інспектором Комінтернівського взводу УДАІ ГУМВС України в Одеській області Сокол Русланом Сергійовичем.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.  

Суддя                     О.В.Васильків