Справа № 2а-85/10/1512

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 березня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого  - судді   Васильків О. В.

при секретарі – Дикун В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Гайсин Вінницької області Коропець Віктора Миколайовича про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення  неправомірною та її скасування, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ м. Гайсин Вінницької області Коропець В.М., та уточнивши його просить визнати постанову інспектора  про притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірною та скасувати її. При цьому позивач посилається на те, що він не порушував Правил дорожнього руху, однак інспектор ДПС ВДАІ м. Гайсин Вінницької області Коропець В.М. склав протокол та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв’язку з чим позивач змушений звернутись до суду.    

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити у повному обсязі.    

Відповідач – інспектор ДПС ВДАІ м. Гайсин Вінницької області Коропець В.М. до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлявся, причини неявки суду не повідомив.

На підставі ст.128 КАС України, враховуючи відсутність від відповідача відповідних повідомлень та заперечень, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних в ній доказів.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 19 лютого 2009 року відносно позивача інспектором ДПС ВДАІ м. Гайсин Вінницької області Коропець В.М. складено протокол та винесено постанову, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень, за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КпАП України. З зазначених протоколу і постанови вбачається, що 19.02.2009 року позивач керуючи автомобілем марки «МАН», державний номер НОМЕР_1, на перехресті вулиць Плесенова і Південної в м. Гайсин, порушив вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху, а саме не надав переваги у русі автомобілю, що рухався по головній дорозі.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показами технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовувалися при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення до неї додано тільки протокол серії АД №710396. Тому суд, з огляду на положення ст. 251 КпАП України, приходить до висновку, що суб’єктивна думка відповідача не може бути використана як доказ по справі.

Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги наведеної норми, а також порушено ст. 280 КпАП України. Так, відповідачем достеменно не встановлено чи був винен позивач у вчиненому правопорушенні, враховуючи, що окрім протоколу про адміністративне правопорушення складеного відповідачем будь-яких інших доказів не наведено.  

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду  України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.

Згідно протоколу по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем протокол не підписувався із зазначенням, що він не згоден з ним, з наданих позивачем пояснень в судовому засіданні, вбачається, що він не згоден з тим, що скоїв правопорушення, у підтвердження чого посилався на покази свідка.    

Але незважаючи на те, що відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, так як доведені та обґрунтовані, а постанова відповідача підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 71, 159, 161-163 КАС України, ст. 251, 283, 284, 288, 289 КпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову серії АВ №047721 по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС ВДАІ м. Гайсін Вінницької області Коропець Віктором Миколайовичем  – визнати неправомірною та скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.  

Суддя                     О.В.Васильків