ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 2а-98/2010

 02 квітня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

 у складі: головуючого – судді Ан О.В.,

При секретарі – Плахотіній Л.,

рзглянувши у відкритому судовому засіданні у залі № 5 Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради міста Кривого Рогу Дніпропетровської області  про визнання протиправними дії суб`єктів владних повноважень, стягнення заборгованості по щорічній до 5 травня разовій грошовій допомозі

                                                               в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головнго управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради міста Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо визнання протиправними дії Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради міста Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної до 5 травня разової грошової допомоги відповідно до ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, стягнення солідарно з Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість по щорічній до 5 травня разовій грошовій допомозі відповідно до ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2009 р. у розмірі 3554(три тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири)   гривні 00 копійок.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений, представник позивача ОСОБА_2 надав до суду письмову заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, підтримав позовні вимоги.

 В судове засідання відповідач - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради міста Кривого Рогу Дніпропетровської області не з`явився, належним чином повідомлений, позицію виклав у запереченнях.

 В судове засідання відповідач - Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації не з`явився, належним чином повідомлений, позицію виклав у запереченнях, де вказав, що просить справу розглянути без його участі.

У своїх запереченнях відповідачі не погодилися з заявленими позовними вимогами, посилаючись на вірність розрахунків та виплат, проведених відповідно до ПКМУ № 177 від 18.02.2004 року та ПКМУ № 211 від 18.03.2009 року, які діють відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(Закон № 367-14 від 25.12.1998 р.) та ч.2 ст.95 Конституції України.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач є інвалідом війни 2-ої групи(копія сторінок посвідчення, а.с. 9 ) та щорічно до 5 травня має право на виплату разової грошової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Але позивачу не у повному обсязі виплачено у 2009 році вказану допомогу.  

Вказану допомогу нараховано та сплачено відповідачем у 2009 році   у  розмірі  

430 гривень.

Вказану допомогу слід нараховувати та сплатити таким чином:

- у 2009 році – 498х  8=  3984 гр-ні ,  де  498   гр-н  згідно ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та ст.54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”) ;

Таким чином, заборгованість за 2009 р. складає: 3984 грн. мінус 430 грн. = 3554 грн.

Правовими підставами для вищевказаного розрахунку є:

- ч.2 ст.5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у якій зазначено, що:«…Виключно цим Законом визначаються:…мінімальний розмір пенсії за віком;…»;

- ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, якою затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;

- ст.54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, якою установлено у 2009 році прожитковий мінімум в розмірах, що діяли у грудні 2008 року;

- ч.2 ст.7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, де зазначено:«До інвалідів війни належать також інваліди з числа:…2)осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ…, якій стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків…»;

- ч.2 ст.2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, якою встановлено, що права та пільги для ветеранів війни…встановлені раніше…не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни;

- ч.3 ст.2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, якою встановлено, що нормативні акти, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є нечинними;

- ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону № 367-14(римське) від 25.12.1998 р., де вказано:”…Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам 1 групи – десять мінімальних пенсій за віком; 2 групи – вісім мінімальних пенсій за віком; 3 групи – сім мінімальних пенсій за віком…”;

- ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

- ч.3 ст.22 Конституції України, де зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;

- ч.3 ст.8 Конституції України, де вказано, що норми Конституції України є нормами прямої дії, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується;

- абзац № 2 п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р.(справа про соціальні гарантії громадян), яким визнано неконституційними ст.29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, за якою у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань” здійснюється у розмірах, передбачених у Законі України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”;

- абзац № 9 п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р.(справа про соціальні гарантії громадян), яким визнано неконституційними п.13 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію частини п`ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги;

- п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р.(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), яким визнано неконституційними пункти 20-22 розділу 2 “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, зокрема підпункту 2”б” пункту 20, яким зміненно редакцію частини 5 ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Вирішальне значення для правильного розуміння вказаних нормативно-правових актів мають конституційні принципи і норми. Йдеться, зокрема, про проголошення України соціальною державою(стаття 1 Конституції України( 254к/96-ВР ), а людини - її найвищою соціальною цінністю(стаття 3), принцип верховенства права(стаття 8), рівність людей у своїй гідності та право на повагу до гідності(статті 21, 28), право громадян на соціальний захист(стаття 46), на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (стаття 48 Конституції України) тощо. Тому зупинення законом про Державний бюджет України чи іншими нормативно-правовими актами дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Дана правова позиція повністю співпадає з правовою позицією, викладеною Конституційним Судом України у слідуючих рішеннях:

- № 8-рп/99 від 06.07.1999 р.(справа щодо права на пільги);

- № 20-рп/2004 від 01.12.2004 р.(справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсації і гарантій);

- № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р.(справа про соціальні гарантії громадян);

- № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р.(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) та інших подібних рішеннях.

Вирішуючи зазначений спір, суд вважає, що відповідальність за ним повинно нести Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, яке є розпорядником бюджетних коштів у даному випадку, а не Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

 Вирішуючи позовні  вимоги  про стягнення  недоплачених  сум грошової допомоги,  суд   вважає, що  вказані  вимоги   можуть бути розглянуті  в  порядку  цивільного судочинства та  не підлягають розгляду в  порядку  КАСУ.   Тому  в задоволені   вказаних  вимог   належить відмовити.  

На підставі викладеного й у відповідності із ст.ст. 1, 3, 6, 8, 19, 21, 22, 28, 46, 48, 92, 95 Конституції України, ч.2 ст.5, ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, ст.54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ст.2, п.2 ч.2 ст.7, ст.17-1, ст.22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону № 367-14(римське) від 25.12.1998 р.; керуючись ст. ст. 6, 17-19, 21, 51, 104 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та щодо призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної до 5 травня разової грошової допомоги відповідно до ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

 В задоволенні  позовних  вимог ОСОБА_1  до  Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про  стягнення  3556 гр-н  недоплаченої  щорічної грошової допомоги до  5 травня  відповідно до  ст.. 13 Закону України  « Про статус   ветеранів  війни, гарантії їх  соціального  захисту « за   2009 рік  відмовити.

У задоволенні позову до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відмовити

Судові витрати стягнути з Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до набрання законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Апеляційне оскарження здійснюється шляхом подачі через суд першої інстанції, який постановив рішення, апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

 Суддя                                       О.В. Ан