Справа  № 1-28, 2010 року

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13 квітня 2010 року                             Ставищенський  районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді:                              Марущак Н. М.                                                                                                                                                                                                                          

при секретарі:                                        Шевченко Т.А.,  

за участю прокурора:                             Калітенка С. О.,

захисника:                                               ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше не судимого, не військовозобов’язаного, в скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

22 лютого 2010 року, близько 23 години, ОСОБА_2, знаходячись в центрі смт Ставище Київської області вирішив скоїти з магазину СТ „Надія” крадіжку чужого майна. З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_2 знаходячись біля приміщення магазину СТ „Надія” по вул. Радянська, 45/1 в смт Ставище Київської області, рукою дістав з приміщення магазину та таємно викрав з метою обернення на свою користь та особистого збагачення: 22 пляшки ігристого вина „Советскоє Шампанскоє” по ціні 27 гривень 50 коп. на суму 605 гривень; 3 пляшки вина „Вінок Дунаю” по ціні 24 грн. на суму 72 гривні; 2 пляшки вина „Вінні кагор” по ціні 14 гривень 50 коп. на суму 29 гривень; 2 пляшки вина „Франческа” по ціні 14 гривень 50 коп. на суму 29 гривень; 2 пляшки вина „Лідія” по ціні 14 грн. 50 коп. на суму 29 гривень та 1 кілограм печива з ізюмом по ціні 30 грн. за кілограм на суму 30 гривень. Всього ОСОБА_2 викрав чуже майно, що належить СТ „Надія”, на загальну суму 794 гривні.

З викраденим майном ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, привласнивши викрадене на свою користь.

В судовому засіданні підсудний вину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України визнав повністю, суду пояснив, 22 лютого 2010 року близько 23 години, повертаючись з кафе-бару „Ставищанка”, йшов по вул. Радянська в центрі смт. Ставище і коли проходив неподалік магазину „Надія”, вирішив здійснити з нього крадіжку. Підійшовши до магазину, рукою розбив скляну шибку вікна, після чого спрацювала охоронна сигналізація. Він, злякавшись, відбіг за приміщення колишнього хлібного магазину. Коли  сигналізація перестала працювати, повернувся до магазину і через отвір розбитої шибки рукою з коробок, що стояли всередині, дістав близько 22 пляшок шампанського, близько 9 пляшок різного вина, які клав на землю, одну пляшку якогось вина при цьому він розбив, та з однієї коробки печиво, яке клав собі в кишеню куртки. Після цього дані пляшки з шампанським та вином переніс до дерева, яке знаходиться за приміщенням даного магазину на відстані близько 25 метрів. Потім він помістив декілька пляшок спиртного за пазуху та в рукав своєї куртки, а одну пляшку шампанського відкрив та почав вживати. Коли йшов до свого будинку, декілька пляшок спиртного розбилися. Із частиною спиртного він пішов до квартири, де проживають брати ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з якими вони розпили спиртне. Звідки в нього спиртні напої не розповідав. Після розпивання спиртного взявши у ОСОБА_3 сумку, пішов до того місця, де залишив викрадене, але пляшок із спиртними напоями там вже не було.

У вчиненому підсудний щиро кається.

Суд, вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки скоєння даного злочину визнається підсудним. Викладені ним фактичні обставини справи  ніким з учасників судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає їх достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні, відповідно до статті 299 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні  обставини справи, суд вважає,  що вина підсудного доведена, він вчинив злочин і його дії суд кваліфікує за ст. 185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в сховище.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який визнав свою вину повністю, до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні одну неповнолітню дитину, 03.05.2008 року, є потерпілим від наслідків ЧАЕС 4-ї категорії, перебуває на обліку з діагнозом остеохондроз поперекового відділу хребта.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, судом не встановлено.

З урахуванням всіх вищевказаних обставин, даних про особу підсудного, який скоїв тяжкий злочин, тяжких наслідків від скоєного не наступило, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, і міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним у виді позбавлення волі із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку, та із зобов'язанням  відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та  періодично з’являтися для реєстрації у вказані органи, оскільки, на думку суду, саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.

Речові докази по справі  шість пляшок ігристого вина «Советское Шампанское» та одну пляшку вина «Сонце в бокалі» слід залишити власнику СТ „Надія”, чотири скляних горловини слід знищити відповідно до п. п.  3, 5 ч. 1 ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_2 умови ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та  періодично з’являтися для реєстрації у вказані органи.

Міру запобіжного заходу засудженому - підписку про невиїзд залишити до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі  шість пляшок ігристого вина «Советское Шампанское» та одну пляшку з вином «Сонце в бокалі» залишити власнику СТ „Надія”, чотири скляних горловини знищити

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя