Справа  № 1-35, 2010 року

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20 квітня 2010 року                             Ставищенський  районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді:                              Марущак Н. М.                                                                                                                                                                                                                          

           при секретарі:                               Карабань З. І.,  

за участю прокурора:                             Калітенка С. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, військовозобов’язаного, в скоєнні злочину передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2009 року (точна дата не встановлена), ОСОБА_1 на березі ставу поблизу с. Сухий Яр Ставищенського району Київської області знайшов пневматичну гвинтівку "ИЖ-38". Після цього, переніс дану пневматичну гвинтівку до місця свого проживання, в АДРЕСА_1, де розпочав незаконно зберігати без передбаченого законом дозволу.

23 березня 2010 року, о 10 годині, ОСОБА_1 знаходячись по місцю свого проживання, добровільно видав працівникам міліції пневматичну гвинтівку "ИЖ-38", яку він зберігав, без передбаченого законом дозволу.

Згідно висновку судово-балістичної експертизи № 166 ВКД від 25.03.20140. року наданий на дослідження предмет, вилучений у ОСОБА_1, являється. переробленою з пневматичної гвинтівки ИЖ-38, № НОМЕР_1, вогнепальною зброєю. Надана на дослідження гвинтівка придатна для стрільби патронами кільцевого запалення калібр 5,6 мм. які являються боєприпасами.

В судовому засіданні підсудний вину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України визнав повністю, суду пояснив, що в жовтні 2009 року, точної дати він не пам'ятає, коли пас череду неподалік від ставу в с. Сухий Яр на землі знайшов пневматичну гвинтівку марки "ИЖ-38" з прикладом коричневого кольору. Після цього, дану гвинтівку він приніс додому за місцем свого проживання, де положив в кладовій кімнаті, приміщення жилого будинку. Через деякий період часу він знайшов кулі до пневматичної гвинтівки і мав намір вистрелити з пневматичної гвинтівки, яку він знайшов, але коли зарядив кулю в рушницю, то куля випала з ствола з іншого кінця, так як була замала і йому не вдалося здійснити постріл. Після цього, він положив дану гвинтівку до кладової кімнати свого будинку, де постійно зберігав і більше не намагався її використати. 23 березня 2010 року близько 10 години, до нього додому прийшли працівники міліції разом з двома жителями с. Сухий Яр   ОСОБА_2 та ОСОБА_3 При цьому, працівники міліції запропонували. йому добровільно видати заборонені в вільному обігу речі чи предмети, якщо такі є в його домогосподарстві. На, що він повідомив працівників міліції, що в його будинку є пневматична гвинтівка марки "ИЖ-38", ствол даної гвинтівки розточений під дрібнокаліберні набої. Потім на вимогу працівників міліції та в присутності понятих він добровільно видав її. Після цього, працівники міліції в присутності нього та понятих вилучили пневматичну гвинтівку марки "ИЖ-38" в якості речового доказу.

У вчиненому підсудний щиро кається.

Суд, вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки скоєння даного злочину визнається підсудним. Викладені ним фактичні обставини справи  ніким з учасників судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає їх достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні, відповідно до статті 299 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні  обставини справи, суд вважає,  що вина підсудного доведена, він вчинив злочин і його дії суд кваліфікує за ст. 263 ч. 1 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який визнав свою вину повністю, до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З урахуванням всіх вищевказаних обставин, даних про особу підсудного, який скоїв злочин середньої тяжкості, тяжких наслідків від скоєного не наступило, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, і міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним у виді позбавлення волі із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку, та із зобов'язанням  відповідно до п. п. 2, 3, ч. 1 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, оскільки на думку суду саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.

Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудного слід стягнути судові витрати на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області за експертні дослідження в сумі 1216 гривень 16 копійок.

Речові докази по справі – пневматичну гвинтівку „ІЖ-38” № НОМЕР_1 слід конфіскувати в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 263 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 умови ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу засудженому - підписку про невиїзд залишити до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі -  пневматичну гвинтівку „ІЖ-38” № НОМЕР_1 конфіскувати в дохід держави .

 Стягнути із ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати, понесені на проведення експертних досліджень в сумі 1216 (одна тисяча двісті шістнадцять) гривень 16 копійок. Вказані кошти направляти: одержувач платежу: НД ЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЄДРПОУ 25574713, рахунок № 31250272210700 УДК в Київській області, МФО 821018; призначення платежу: за проведення судово-балістичної експертизи, в тому числі ПДВ.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області, через Ставищенський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя