Справа № 1-32, 2010 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 квітня 2010 року                                     Ставищенський  районний суд Київської області в складі:

головуючої  судді:                                       Марущак Н. М.,                                                                                                                                                                                                                      

при секретарі:                                               Карабань З. І.,  

за участю прокурора:                                   Кулаківського К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стрижака Ставищенського району Київської області, жителя АДРЕСА_1 громадянина України, освіта базова загальна середня, одруженого, не працюючого, раніше судимого 12.02.2004 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, 05.11.2004 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. 186 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, 26.05.2005 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, 26.12.2008 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. 289 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки , за ст. 122 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2010 року близько 17 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння після вживання спиртних напоїв, знаходився в будинку АДРЕСА_2, де спілкувався з ОСОБА_2 В ході розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка, після чого вони вийшли з будинку на подвір’я, де продовжили спілкуватись. В ході суперечки, ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_2 наніс останньому один удар кулаком правої руки в обличчя.

В результаті нанесеного удару ОСОБА_1 згідно  висновку судово-медичної експертизи № 42/Д від 17.03.2010 року, заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: двосторонній відкритий перелом нижньої щелепи в області тіла нижньої щелепи з права і в області кута з ліва.  

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, визнав повністю, суду показав, що в даний час він ніде не працює. Службу в Збройних Силах України не проходив в зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. В с. Сухий Яр він підтримує дружні відносини з дружиною свого брата ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, та ОСОБА_5 Так, 01 лютого 2010 року близько 13 години, він прийшов додому до ОСОБА_3, допомогти останній порізати дрова. Після того, як він нарубав дрова і збирався йти додому в цей час близько 16 години, додому до ОСОБА_3 прийшов ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4, при цьому ОСОБА_2 приніс з собою продукти харчування та спиртні напої, а саме горілку. Так, як цього дня, у ОСОБА_2 був день народження вони вирішили відсвяткувати дане свято та запропонували йому відсвяткувати день народження ОСОБА_2 разом з ним, на запрошення останнього він погодився і залишився святкувати разом з ним. Також коли святкування дня народження ОСОБА_2 вони закінчили він відразу пішов додому, а ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ще залишались. Наступного дня, 02 лютого 2010 року близько 09 години 30 хвилин, він знову прийшов додому до ОСОБА_3, щоб нарубати дрів, там вже знаходились ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які запропонували йому піти до магазину в с. Сухий Яр, щоб придбати сигарети та спиртні напої. Після цього, вони всі разом пішли до магазину, де ОСОБА_2 придбав пляшку пива, ємністю 1,25 літра, пляшку вишневої настойки, ємністю 0,5 літра та пляшку горілки, ємністю 0,5 літра, і знову повернулися до ОСОБА_3 По дорозі до останньої вони разом випили пляшку вишневої настойки, в цей час будь-яких конфліктних ситуацій з ОСОБА_2 у нього не виникало, вони всі разом йшли та спілкувались. Прийшовши додому до ОСОБА_3, він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 сіли за стіл і продовжили святкувати день народження ОСОБА_2, під час цього вони всі вживали спиртні напої, а саме горілку. Близько 17 години він з ОСОБА_2 спілкувались і під час розмови останній образився на нього за його жарт в адресу ОСОБА_5 На його жарт ОСОБА_2 відповів, що приїде брат і поб’є його. Після цього, він разом з ОСОБА_2 ще випили трішки горілки і ОСОБА_2 сказав йому, що ОСОБА_2 не потрібен брат і він сам поб’є його. В свою чергу він запропонував ОСОБА_2 вийти на вулицю, на його прохання ОСОБА_2 погодився і вони вдвох вийшли з будинку на подвір’я. Знаходячись на подвір’ї домогосподарства вони сперечались під час якої ОСОБА_2 намагався його вдарити правою рукою по обличчю, в свою чергу він відбив удар ОСОБА_2 і відразу вдарив останнього кулаком правої руки в нижню ліву частину обличчя, а саме в нижню щелепу. Після даного удару ОСОБА_2 поточився в впав на землю, а саме на спину, в послідуючому ОСОБА_2 піднявся і пішов до будинку ОСОБА_3 він також пішов до будинку ОСОБА_3, де знаходився на протязі часу близько 30 хвилин, а після чого пішов додому.

У вчиненому підсудний щиро кається.

Суд, вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки скоєння даного злочину визнається підсудним. Викладені ним фактичні обставини справи  ніким з учасників судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає їх достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні, відповідно до статті 299 КПК України.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи в сукупності встановлені і перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та тяжкіть вчиненого злочину, дані про особу винного, який раніше судимий 12.02.2004 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, 05.11.2004 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. 186 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, 26.05.2005 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, 26.12.2008 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. 289 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, задовільну характеристику за місцем проживання .

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням вищенаведеного та беручи до уваги те, що тяжких наслідків від скоєного не настало, підсудний скоїв злочин середньої тяжкості, суд приходить до висновку, що міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним. Враховуючи, що ОСОБА_1 засуджений 26 грудня 2008 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. 289 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком тривалістю 2 роки, і після постановлення цього вироку засуджується за новий злочин, відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, необхідно  частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, і остаточне покарання призначити ОСОБА_1 у виді позбавлення волі, оскільки на думку суду саме така міра покарання може виправити підсудного.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного ст. ст. 69, 75 КК України, проте підстав для їх застосування не знаходить, оскільки підсудному раніше надавалася можливість для виправлення без ізоляції від суспільства, проте він під час іспитового строку вчинив новий злочин.

Вирішуючи питання цивільного позову Прокуратури Ставищенського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення витрат за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 3182,08 грн.,  суд враховує, що прокурор позов в судовому засіданні підтримав, а підсудний ОСОБА_1 позов визнав. Суд вважає, що цивільний позов слід задовольнити, оскільки внаслідок злочинних дій підсудного по нанесенню потерпілому тілесних ушкоджень, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, останній з 04.02.2010 року по 25.02.2010 року перебував на стаціонарному лікуванні в стоматологічному відділені Білоцерківської міської лікарні № 1 управління охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 122 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (два) роки позбавлення волі.

В силу ст. 71  КК України до вказаного покарання зарахувати частково невідбуте покарання за вироком Ставищенського районного суду від 26 грудня 2008 року у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, і остаточне покарання ОСОБА_1 визначити 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 10 березня 2010 року.

Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_1 - тримання під вартою в слідчому ізоляторі № 13 Державного департаменту  України з питань виконання покарань в м. Києві та Київської області не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов Прокуратури Ставищенського району Київської області задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Білоцерківської міської лікарні № 1 управління охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації витрати на стаціонарне лікування в розмірі 3182 (три тисячі сто вісімдесят дві) гривні 8 копійок. Вказані кошти направляти: одержувач платежу: Білоцерківська міська лікарня № 1 управління охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації, код 24880520, рахунок № 35417004002033 в ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018; призначення платежу: за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2, в тому числі ПДВ.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області, через Ставищенський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя