Справа № 2-2057/2010 р.

 РІШЕННЯ

        Іменем України

02 липня 2010 року  Феодосійський міський суд  Автономної Республіки Крим в складі:      

 головуючого судді:                 -Терентьєва А.М.,

при секретарі:                           - Алієвой Ю.В.,Тєлкові О.Ю.,

за участю представника:         - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Феодосійського казенного оптичного заводу про стягнення заборгованості за оплачувану відпустку  в зв`язку з вагітністю та пологами, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Феодосійського казенного оптичного заводу  про стягнення заборгованості за оплачувану відпустку в зв`язку з вагітністю та пологами, стягнення моральної шкоди в сумі 20000 грн. , мотивуючи свої вимоги тим, що з 2006 р. працює на заводі, після народження ІНФОРМАЦІЯ_1 р. дочки їй не було оплачено відпустку в зв'язку з вагітністю та пологами в сумі 2455 грн., чим порушено її права, та яку на її постійні вимоги на заводі відмовляються сплатити. Такими  діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, яку позивач мотивує тим, що  у неї та членів її сім'ї порушився звичайний порядок життя, вона несла моральні страждання та приниження, вимушені були жебракувати, просити у знайомих продукти харчування, речі та медикаменти, у неї виникають частий головний біль. Протягом судового засідання позивач знизила суму відшкодування моральної шкоди до 5000 грн., мотивуючи тим, що внаслідок несвоєчасної оплати відпускних вона понесла матеріальну та моральну шкоду, яка виразилася в тому, що вона не змогла підготуватися до пологів, старшого сина не зібрали до школи, молодшого не змогли влаштувати у дитячий садок, оскільки грошей не мали, та розраховували на їх своєчасну виплату, крім того, їй не видавали протягом 4 місяців довідку про прибуток для отримання соціальної допомоги в собесі. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за відпустку в сумі 2455 грн. та моральну шкоду 5000 грн.

У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала, пояснивши, що була вимушена позичати гроші у знайомих, що було їй прикро та соромно, вони розраховували на гроші для того, щоб влаштувати дітей, не могли повноцінно харчуватися,її чоловік отримує маленьку зарплатню.Крім того, коли вона зверталася на підприємство за довідкою, з нею грубо поводилися, довідку не видавали.

Представник відповідача-Феодосійського казенного оптичного заводу в судовому засіданні позовні вимоги позивачки не визнав, підтвердив, що позивач мала отримати відпускні в зв'язку з вагітністю та пологами у липня 2009 р., але не отримала оскільки грошей на підприємстві не було, пояснив, що заборгованість за відпустку відповідач отримала  у грудні 2009 р., раніше вони не змогли оплатити відпустку, оскільки рахунки підприємства були арештовані, вини підприємства у несвоєчасній виплаті відпускних немає, моральну шкоду вважає недоведеною.

 Згідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами, які беруть участь у справі і інших осіб, доказів.

Суд, вислухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи, вважає встановленими наступні факти.  

 На підставі ст..179 КЗпП України позивач мала право на оплачувану відпустку в зв'язку з вагітністю та пологами, на підставі медичного висновку та відповідно і на її своєчасну оплату.

    У судовому засіданні встановлено, що позивач працювала на Феодосійському казенному оптичному заводі з 2006 р. та відповідач на день звернення до суду мав перед нею заборгованість з виплати відпускних за оплачувану відпустку в зв'язку з вагітністю та пологами, в сумі 2455 грн., яку було сплачено позивачці 09.12.2009 р.(а.с.13). Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

  Наказ про відпустку в зв'язку з народженням дитини з 26.11.2009 р. було видано 30.11.2009 р. за №594.

  Як встановлено судом, позивач просить суд стягнути моральну шкоду, зменшену до 5000 грн., з правовідносин з несвоєчасної виплати відпускних, та в зв'язку з тим, що підприємство не видавало довідку про зарплату, в зв'язку з чим вона не змогла своєчасно отримати допомогу на дитину, тобто з трудових відносин.

  Відповідно до ст..237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику здійснюється у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

   У п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають:наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд також з'ясовує чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні.  

    Суд вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту перенесення нею моральних страждань як з причини  отримання відпускних, так і з причини ненадання їй необхідних довідок на підприємстві, оскільки документів, що свідчили б про її звернення на підприємство нею не надано.  

    Посилання відповідача на відсутність його вини у затримці виплати відпускних заслуговують на увагу, оскільки з представлених документів вбачається, що рахунки Феодосійського казенного оптичного заводу  були арештовані відповідно до постанови Заступника начальника ВДВС Феодосійського МУЮ від 04.06.2009  р., крім того, згідно листів відповідача, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мав перед відповідачем заборгованість, та кошти фонду на підприємство у 3-4 кварталі 2009 р. не надходили.

     При таких обставинах вина підприємства як обставина для стягнення моральної шкоди за несвоєчасність виплати відпускних відсутня, тому в цій частині підстав для задоволення позовних вимог немає.  

    На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст.ст.179, 237-1 КЗпП України, ст..1167 ЦК України, ст..20 Закону України «Про відпустки», суд,-

ВИІРШИВ:

  У задоволенні позовних вимог відмовити.

    Рішення набуває чинності протягом 10 днів після його оголошення, якщо протягом зазначеного строку не буде подана заява про апеляційне оскарження.

    Рішення може бути оскаржене в порядку апеляції в Апеляційний суд АРК через Феодосійський міський суд шляхом подачі у 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього, протягом 20 днів, апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: (підпис)

Копія вірна. Суддя                               Секретар