УКРАЇНА
Справа № 2а-118/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2010 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Сороки Б.М.
при секретарі - Дорошенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС ВДАІ м.Дніпродзержинська ст. лейтенанта міліції Корнієнко Юрія Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 пред»явив позов до старшого інспектора ДПС ВДАІ м.Дніпродзержинська ст. лейтенанта міліції Корнієнко Юрія Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 07 квітня 2010р. ст. інспектор ДПС ВДАІ м.Дніпродзержинська ст.лейтенант міліції Корнієнко Ю.М. виніс постанову серії АН №618607 в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої був визнаний винним в порушенні проїзду перехрестя, а саме: 07.04.2010р. о 13 год. 20 хв. керуючи автомобілем Mazda н.з.НОМЕР_1, на перехресті при повороті праворуч не надав дорогу пішоходу, який переходив проїзну частину , на яку повертав. Даною постановою на нього було накладено стягнення за ч.2 ст.122 КУАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Вказав, що дана постанова є незаконною та безпідставною.
В постанові не вказано пункт Правил дорожнього руху, який нібито було порушено. Залишається здогадуватись, що передбачався п.16.2 ПДР.
У момент його наближення до перехрестя, а також під час проїзду, пішоходів не було. Невідома жінка зійшла з тротуару пізніше, коли автомобіль вже перетинав перехрестя. П.16.2 ПДР зобов»язує водія на регульованих і нерегульованих перехрестях, повертаючи праворуч або ліворуч, надати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку. Дати дорогу- вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів, якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Під час проїзду перехрестя ніхто із пішоходів не вимушений був змінювати напрямок руху, оскільки не було пішоходів, які б відповідали ознакам, переліченим у п.16.2 ПДР.
Постанова не відповідає вимогам ст.ст.251, 256, 280 КУАП України. У протоколі та в постанові немає даних пішохода, якому нібито було створено перешкоду та небезпеку. У відповідності до ст.256 КУАП дані цієї особи є відомостями, які мають обов»язково, при наявності свідків та потерпілих зазначатись в протоколі. У відповідності до ст.251 КУАП, пояснення цих осіб є доказами у справі. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків протирічить ст.256 КУАП та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів.
Співробітником ДАІ на протиріччя ст.ст.256, 257 КУАП не зазначено в протоколі свідка – ОСОБА_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що він нібито є зацікавленою особою, хоча КУАП України вимагає фіксації даних та пояснень свідків, про яких є дані, що їм відомі обставини, які підлягають встановленню у даній справі.
Крім того, розгляд справи на місці, без підготовки та надання часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі –порушує права передбачені ст.268 КУАП.
При винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при винесенні постанови.
Діями працівників ДАІ порушено внутрішні нормативні документи, що встановлюють порядок патрулювання. Згідно розпорядження МВС №466 від 21.05.2009р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ», ДАІ зобов»язано виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР.
Протокол та постанова складались без залучення свідків.
При винесенні постанови були порушені його права та перевищено повноваження працівників ДАІ. Відповідно до ст.280 КУАП орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов»язані з»ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності , чи є обставини, що пом»якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Прохає постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АН №618607 від 07.04.2010р. скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про дату та час розгляду справи був увідомлений належним чином, причину неявки не повідомив, з заявою про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність не звертався.
Суд заслухавши позивача, перевіривши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за слідуючих підстав.
Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В постанові серії АН № 618607, яку виніс відповідач Корнієнко Ю.М. вказано, що 07.04.2010р. о 13 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mazda н.з.НОМЕР_1, на перехресті при повороті праворуч не надав дорогу пішоходу, який переходив проїзну частину, на яку він повертав. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч.2 ст.122 КУАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Позивач як у позовній заяві, так і в судовому засіданні вказав, що Правил дорожнього руху не порушував, у момент наближення до перехрестя, а також під час його проїзду, пішоходів не було. Невідома жінка зійшла з тротуару, коли автомобіль вже перетинав перехрестя.
П.16.2 ПДР зобов»язує водія на регульованих і нерегульованих перехрестях, повертаючи праворуч або ліворуч, надати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку. «Дати дорогу» - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів, якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Під час проїзду перехрестя ніхто із пішоходів не вимушений був змінювати напрямок руху, оскільки не було пішоходів, які б відповідали ознакам, переліченим у п.16.2 ПДР.
Постанова не відповідає вимогам ст.ст.251, 256, 280 КУАП України. У протоколі та в постанові немає даних пішохода, якому нібито було створено перешкоду та небезпеку. У відповідності до ст.256 КУАП дані цієї особи є відомостями, які мають обов»язково, при наявності свідків та потерпілих зазначатись в протоколі. У відповідності до ст.251 КУАП, пояснення цих осіб є доказами у справі. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків протирічить ст.256 КУАП.
Співробітником ДАІ в порушення ст.ст.256, 257 КУАП не зазначено в протоколі свідка – ОСОБА_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що він нібито є зацікавленою особою, хоча КУАП України вимагає фіксації даних та пояснень свідків, про яких є дані, що їм відомі обставини, які підлягають встановленню у даній справі.
Крім того, при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при винесенні постанови.
Діями працівників ДАІ порушено внутрішні нормативні документи, що встановлюють порядок патрулювання; згідно розпорядження МВС №466 від 21.05.2009р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ» ДАІ зобов»язано виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР.
Відповідач Корнієнко Ю.М. виклики до суду проігнорував, правомірність постанови не доказав, незважаючи на те, що обов»язок доказування покладено на нього. Доводи позивача не спростував, заперечення з цього приводу суду не надіслав.
За вказаних обставин, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч.2 ст.122 КУАП, а отже у відповідача не було законних підстав для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, що являється підставою для скасування постанови серії АН №618607 по справі про адміністративне правопорушення від 07.04.2010р.
Поскільки відповідно до ст.221 КУАП суди не розглядають адміністративні справи про правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 КУАП, суд не вправі вирішувати питання про закриття провадження по адміністративній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову старшого інспектора ДПС ВДАІ м.Дніпродзержинська ст. л-та міліції Корнієнко Юрія Миколайовича в справі про адміністративне правопорушення від 07.04.2010р. серії АН №618607 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. скасувати.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Корнієнко Юрія Миколайовича 3.4 грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів апеляційної скарги через районний суд, або шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження постанови з послідуючою подачею протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови апеляційної скарги через районний суд.
Головуючий: Б.М.Сорока