Справа № 22ц-4001/10 Головуючий в суді першої інстанції
Категорія 44 Маньковська О.О.
Доповідач в суді апеляційної інстанції
Медведєва Л.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року Колегія суддів Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Васюкової В.І.
Коновалової В.А.
при секретарі - Баюрчак Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в місті Краснодоні Луганської області на постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 22 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Краснодоні Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в місті Краснодоні Луганської області неправомірними, покладення обов’язку нарахувати та виплатити недоплачену суму щомісячного підвищення до пенсії,
В С Т А Н О В И Л А :
Звернувшись з апеляційною скаргою, Управління Пенсійного Фонду України в місті Краснодоні Луганської області посилається на порушення норм матеріального права та ставить питання про скасування поста но ви і прийняття нової, якою у задоволенні позов у відмовити.
Заперечення на апеляційну скаргу від позивачки до суду не надано.
Оскаржуваною постановою позов задоволено частково, позивачці поновлено строк для звернення до суду з вказаним позовом, визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Краснодоні Луганської області щодо нарахування та виплати позивачці щомісячного підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено законом,зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в місті Краснодоні Луганської області здійснити нарахування та виплату позивачці за періоди часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року щомісячного підвищення до пенсії з урахуванням фактично виплачених сум, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивачки витрати по сплату і судового збору в сумі 3,40 гривень.
Позивачка та представник відповідача в судове засідання не з’явилися, про час і місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів встановила наступне.
14 грудня 2009 року позивачкою подано до суду вказаний позов. У викладенні обставин, якими вона обгрунтовувала свої позовні вимоги, позивачка зазначила про те, що вона є пенсіонеркою та має статус дитини війни. У 2007,2008 та 2009 роках відповідач виплачував їй щомісячне підвищення до пенсії у розмірі, меншому ніж передбачено законодавство м . Просила поновити їй строк для звернення до суду з позовом, визнати дії відповідача по відмові їй доплатити щомісячне підвищення до пенсії неправомірними та зобов’язати його нарахувати і доплатити їй вказане підвищення за період з липня по 31 грудня 2007 рокуё з 01 січня по 31 грудня 2008 року та проводити виплату з 01 січня 2009 року відповідно до закону.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Такёсудом встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «Дитина війни». У 2006-2007 роках позивачу Управління м Пенсійного Фонду України в місті Краснодоні Луганської області передбачене ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» щомісячне підвищення до пенсії не виплачувалось, а у 2008 і 2009 роках виплачувалось, але у розмірі 10 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Спір судом вирішено на підставі ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, при ухваленні постанови суд керувався ст.ст.2,17,18,87,94,158-163 КАС України.
Відповідно до Закону України № 1691-У1 від 18 лютого 2010 року « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 10 березня 2010 року, справи, пов’язані із соціальними виплатами, суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
За наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнала, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, виходячи з наступних підстав.
У відповідності з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 (121/2001) , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 (z0441-02) , управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії.
Згідно з п. п. 7 п. 2.1. вказаного Положення управління, відповідно до покладених на нього завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Основною нормативною базою, що регулює питання соціального захисту дітей війни, є Конституція України, закони України від 18.11.2004 N 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни".
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується
замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") , у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної
соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007, у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2007 рік - з 09.07.2007 до 31.12.2007, за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008. Відповідно у 2007 році у період із 01.01.2007 до 08.07.2007 та у 2008 році - з 01.01.2008 до 21.05.2008 положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.
Нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до вимог ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Посилання апелянта про те, що непідвищення пенсії до розміру встановленого Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” викликано тим, що кошти до Пенсійного фонду України з державного бюджету не надходили, на увагу не заслуговують.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не передбачено можливості ненадання цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів у зазначеному розмірі та їх виплати, судова колегія вважає, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причини,
не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України (254к/96-ВР) , а відсутність коштів не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Т аким чином, постанова суду відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду в зазначеній у апеляційній скарзі частині.
Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в місті Краснодоні Луганської області відхилити.
Постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 22 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Краснодоні Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в місті Краснодоні Луганської області неправомірними, покладення обов’язку нарахувати та виплатити недоплачену суму щомісячного підвищення до пенсії, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді