Справа № 2-1117/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

07 липня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді       - Калініченко О.Б.

при секретарі                              - Кучерявець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_6 до Державного Департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_1  про визнання недійсним патенту України на корисну модель, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі 10.08.2009 року звернулися до суду з позовом, в якому  просять визнати  недійсним  де клараційний патент України № НОМЕР_2 на корисну модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» на підставі того, що вказаний вище  па тент не відповідає положенням ст. 7 Закону України «Про охорону прав   винаходи   та   корисні   моделі»,    а   саме  умовам патентоздатності , та зобов’язати Державний Департамент інтелектуальної власності опублікувати у офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання патенту України № НОМЕР_2 на корисну модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» недійсним з дати публікації про його видачу.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що вони є власниками патенту України №НОМЕР_1 на корисну модель «Закупорювальний пристрій з висувним індикатором розкупорювання», який було видано за їх заявкою № u 2008 14526 від 17.12.2008 року.

Відомості про видачу патенту України №НОМЕР_1 на корисну модель « Закупорювальний пристрій з висувним індикатором розкупорювання » опубліковані в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 11 від 10.06.2009 року і станом на сьогоднішній день патент України №НОМЕР_1 є чинним, про підтверджується відомостями зі спеціалізованої бази даних «Винаходи (корисні моделі) в Україні».    

Проте відповідач ОСОБА_1 02.06.2009 року подав до Державного департаменту інтелектуальної власності заявку № u 2009 05622 на видачу патенту України на корисну модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» , за якою йому був виданий  патент України №НОМЕР_2, про що в офіційному бюлетені  « Промислова власність» №  13 від 10.07.2009 року була здійснена публікація. Станом на сьогоднішній день патент України   № НОМЕР_2 на корисну модель « Закупорювальний пристрій  МТР-2/1» також є чинним,  щ о підтверджується відомостями зі спеціалізованої бази даних «Винаходи (корисні  мо делі) в Україні».

Згідно з п. 2 ст. 7 Закону №3687 корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.  

Отже, позивачі, посилаючись на те, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з набуттям і здійсненням прав на корисні моделі та регулюються Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» № 3687-II від 15.12.1993 року, стверджують, що патент України № НОМЕР_2 не відповідає умовам патентоздатності у розумінні ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», а саме не відповідає умові патентоздатності «новизна», оскільки корисна модель за цим патентом є частиною рівня техніки, який включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету, у тому числі й зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує даті подання заявки, за якою видано спірний патент, і що ця заявка була опублікована на дату подання заявки, за якою було видано спірний патент, чи після цієї дати.  

У підтвердження позовних вимог позивачі посилаються на ту обставину, що вся сукупність суттєвих ознак, наведених у формулі корисної моделі «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» за патентом України № НОМЕР_2, що належить відповідачу  ОСОБА_1 , співпадає з ознаками, які   містяться в описі корисної моделі «Закупорювальний пристрій з висувним індикатором розкупорювання» за заявкою позивачів № u 2008 14526 від 17.12.2008 року, яка була подана до дати подання відповідачем  ОСОБА_1  заявки № u 2009 05622 - 02.06.2009 року на спірний патент і починаючи з дати подачі стала загальнодоступною у світі, а, отже, входила до рівня техніки.

Позивачі вважають, що патент України № НОМЕР_2 на корисну модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» за цих умов повинен бути визнаний недійсним на підставі п. а) ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», про що відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону відповідач Держдепартамент  зобов’язаний внести зміни до реєстру патентів та повідомити про це у своєму офіційному бюлетені – «Промислова власність».

В судовому засіданні представники позивачів підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник Держдепартаменту  проти позову заперечував, посилаючись на те, що дії по реєстрації корисної моделі й видачі патенту України № НОМЕР_2 повністю відповідали чинному законодавству.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» після подання заявки та за наявності документа про сплату збору за її подання проводиться формальна експертиза.

Згідно з ч. 14 ст. 16 Закону, якщо заявка на видачу деклараційного патенту на корисну модель відповідає вимогам ст. 12 Закону та за наявності документа про сплату відповідного збору за подання заявки, заявнику надсилається рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель.

Виходячи з наведених норм Закону, під час проведення експертизи заявки на корисну модель, заявлений об’єкт не перевіряється на відповідність умовам патентоздатності, зокрема, умові патентоздатності «новизна», оскільки відповідно до ст. 25 Закону  деклараційний  патент на корисну модель видається під відповідальність його власника за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності.

Щодо видачі відповідачу ОСОБА_1 деклараційного патент № НОМЕР_2  за заявкою № u 2009 05622 , поданої - 02.06.2009   року на корисну модель - «Закупорювальний пристрій МТР - 2/1», то, виходячи з норми ст. 25 Закону, спірний патент був виданий  відповідно  до  встановленого   законодавством   про  охо рону   прав   на   винаходи   і   корисні   моделі порядку та Держдепартамент,   приймаючи рішення про видачу патенту, не порушив жодної з вимог   законодавства України, діяв у відповідності із Законом, Правилами та  пр инципами, встановленими у ст. 19 Конституції України, а саме  на   підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Законом.

З  приводу зазначених тверджень позивачів представник Держдепартаменту вказував, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, свобод чи інтересів, та при цьому кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які  посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак зазначав, що позивачі не вказали, які саме посягання на їх виключні права як власників деклараційного патенту № НОМЕР_1, передбачені ст. 28 Закону, були здійснені відповідачами, та не надали доказів заборони або вчинення перешкод відповідачами щодо використання ними корисної моделі за деклараційним патентом № НОМЕР_1.

 Тому вважає, що позивачами не доведено факт порушення, невизнання або оспорювання їх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на зазначене, беручи до уваги той факт, що   під час видачі патенту України № НОМЕР_2 на корисну модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1», Департамент не порушив вимог законодавства України та діяв у відповідності до Закону та Конституції України, а  позивачами не було надано доказів порушення їх прав, представник в  судовому засіданні просив в задоволенні позову до Державного Департаменту інтелектуальної власності відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_1 –ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала мотивуючи тим, що ОСОБА_1 є власником права інтелектуальної власності та права авторства на корисну модель « Закупорювальний пристрій  МТР-2/1» за патентом України №  НОМЕР_2, а тому станом на дату подання заявки - 02.06.2009   року   корисна модель була новою, тобто відповідала умовам надання правової охорони, визначеним законом, а позивачі не довели порушення їх прав відповідачами, що є підставою для звернення до суду.

Наряду з цим, представник відповідача всупереч своїм же доводам стверджувала, що сукупність суттєвих ознак корисної моделі за патентом позивачів стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки позивачами , тобто ще до  17.12.2008 року.

При цьому як на доказ посилалась на лист від 20.05.2010 року китайського підприємства ЧжеЦзянЮнШенБаоЧжуан ЛТД, за інформацією якого ним здійснювалось масове виробництво - в кількості 538000 шт. на території Китаю з жовтня 2003 року по березень 2004 року виробу - «корки з активним з’єднанням», між яким, на думку цього підприємства, та виробами, малюнки яких та технічна документація за патентами України №НОМЕР_3 і №НОМЕР_4 були надані представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 для порівняння функціональності, розмірів та інших параметрів виробів, відмінностей і удосконалень не знайдено.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, допитавши експерта, дослідивши і проаналізувавши матеріали справи, оцінивши зібрані за справою докази, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про задоволення позовної заяви в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» корисна модель - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону, об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Судом встановлено, що позивачі є власниками патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель «Закупорювальний пристрій з висувним індикатором розкупорювання», який було видано за заявкою позивачів № u 2008 14526 від 17.12.2008 року. Відомості про видачу патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель «Закупорювальний пристрій з висувним індикатором розкупорювання» опубліковані в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 11 від 10.06.2009 року.

02.06.2009 року відповідачем ОСОБА_1  було подано заявку № u 2009 05622 на видачу патенту України на корисну модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1», за результатами розгляду якої йому Державним Департаментом інтелектуальної власності був виданий патент України № НОМЕР_2 на корисну модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1», про що зроблено публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 13 від 10.07.2009 року.

Станом на дату розгляду справи патент України № НОМЕР_2 на корисну модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» є чинним, що підтверджується випискою з Державного реєстру патентів України на корисні моделі та відомостями з Інтерактивної бази даних «Винаходи (корисні моделі) в Україні», розташованої на Інтернет-сайті Укрпатенту.

З викладеного випливає, що позивачами подано раніше відповідну заявку ніж відповідачем ОСОБА_1 на видачу спірного патенту.  

Згідно з приписами ч. 5 ст. 6 Закону «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Відповідно до  ч. 2 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»   корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.

Згідно з ч.3, 4 та 5 зазначеної статті Закону винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати.

  У відповідності до п. 6.5.2.2. Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 15 березня 2002 року N 197, зміст заявки в тій редакції, у якій цю заявку було подано спочатку, визначається змістом документів заявки, які надійшли до Держдепартаменту на дату подання, а якщо за заявкою заявлено пріоритет - її змістом, що збігається зі змістом матеріалів, які були підставою для надання права пріоритету. Згідно з п. п. 6.5.2.3. Правил перевірку новизни здійснюють щодо всієї сукупності ознак, наведених у формулі винаходу (корисної моделі).

Разом з тим, судом приймаються до уваги доводи представника відповідача Держдепартаменту стосовно відсутності порушення останнім процедури видачі спірного патенту України №НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» деклараційний патент на корисну модель - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель.

Згідно зі ст. 16 Закону після подання заявки та за наявності документа про сплату збору за її подання проводиться формальна експертиза,  під час проведення якої встановлюється дата подання заявки на підставі ст. 13 цього Закону;  визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів технології, зазначених у частині другій ст. 6 цього Закону, та чи не відноситься він до об'єктів технології, зазначених у частині третій ст. 6 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам ст. 12 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам .

Відповідно до ст. 12 Закону заявка повинна відповідати вимогам єдності та містити комплект необхідних матеріалів, вимоги до яких встановлені п. 3 Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 22.01.2001 №22, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.02.2001 за №173/5364.

Частиною 11 ст. 16 Закону передбачено, якщо заявка на видачу деклараційного патенту на корисну модель відповідає вимогам статті 12 Закону, за наявності документа про сплату відповідного збору за подання заявки, заявнику надсилається рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель.

Відповідно до ст. 25 Закону деклараційний патент на корисну модель видається під відповідальність його власника за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності.

Тобто, патент України на корисну модель видається за відповідності заявочних матеріалів формальним вимогам, які встановлюється під час формальної експертизи.

Отже, при проведенні експертизи заявки, орган експертизи не перевіряє матеріали заявки на корисну модель на відповідність умовам патентоздатності, в тому числі критерію новизни корисної моделі, а патент на корисну модель видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель відповідно до ст. 25 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» під відповідальність його власника за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності.

Таким чином, видача патенту України №НОМЕР_2 на корисну модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» була здійснена без проведення кваліфікаційної експертизи корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності, встановленим ст. 7 Закону, а, о тже, деклараційний патент № НОМЕР_2 на корисну модель був виданий відповідно до порядку, встановленого законодавством про охорону прав на винаходи і корисні моделі , виходячи з чого, Державний Департамент інтелектуальної власності при видачі відповідачу ОСОБА_1  патенту № НОМЕР_2 діяв на підставі, в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Однак, це не спростовує того, що спірний патент не відповідає умовам патентоздатності та не виключає необхідності застосування прямих приписів законодавства щодо наслідків визнання патенту недійсним.

Як судом встановлено, 17.12.2008 року - дата подання позивачами заявки на корисну модель передує даті подання відповідачем ОСОБА_1 заявки на корисну  модель - 02.06.2009 року.    

Для вирішення питання стосовно того, чи відповідає корисна модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» за патентом України № НОМЕР_2 умові новизни з врахуванням змісту заявки № u 2008 14526 на видачу патенту України на корисну модель «Закупорювальний пристрій з висувним індикатором розкупорювання» позивачами відповідно до п. п. 6.5.2.2., 6.5.2.3. Правил був здійснений порівняльний аналіз, зведений у таблицю, всієї сукупності ознак, наведених у формулі корисної моделі «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» за патентом України № НОМЕР_2, що належить відповідачу ОСОБА_1, з ознаками, які містить опис корисної моделі «Закупорювальний пристрій з висувним індикатором розкупорювання» за заявкою позивачів № u 2008 14526 в тій редакції, у якій цю заявку було подано.      

При порівняльному аналізі встановлено, що вся сукупність ознак, наведених у формулі корисної моделі «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» за патентом України №НОМЕР_2, що належить відповідачу ОСОБА_1, міститься в описі корисної моделі «Закупорювальний пристрій з висувним індикатором розкупорювання» за заявкою позивачів № u 2008 14526.  

Таким чином, відповідно до п. 6.5.2.2 Правил було з’ясовано, що корисна модель за патентом України № НОМЕР_2, який належить відповідачу ОСОБА_1, є частиною рівня техніки.

Крім того, відповідно до ст. 143 ЦПК України ухвалою суду від 01.10.2010 року була призначена судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності, на вирішення якої поставлене питання щодо відповідності корисної моделі «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» за патентом України № НОМЕР_2 умові новизни з врахуванням змісту заявки № u 2008 14526 на видачу патенту України на корисну модель «Закупорювальний пристрій з висувним індикатором розкупорювання», яка міститься в матеріалах справи.

За результатами проведення судової експертизи був складений висновок № 579 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 29.12.2009 року атестованим судовим експертом ОСОБА_5, який має кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3. «Дослідження пов'язані з винаходами і корисними моделями (свідоцтво Міністерства юстиції України № 933) і внесений до реєстру атестованих судових експертів та експертне дослідження яким проведене у відповідності до вимог Закону України «Про судову експертизу».

Висновком судової експертизи встановлено, що корисна модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» за патентом України № НОМЕР_2 не відповідає умові новизни з урахуванням змісту заявки № u 2008 14526 на видачу патенту України на корисну модель «Закупорювальний пристрій з висувним індикатором розкупорювання», яка міститься у матеріалах справи.

Відповідно до норм ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів, які оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 ЦПК України.    

Судом встановлено, що висновок № 579 містить докладний опис проведеного експертом дослідження, обґрунтований, чіткий висновок з поставленого запитання та  узгоджується з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи, не виявлені.

Допитаний в судовому засіданні 07.07.2010 року експерт ОСОБА_5 повністю підтримав та пояснив складений ним висновок, надавши повні, обґрунтовані та вичерпні відповіді на поставлені запитання сторін.

Висновок судової експертизи наданий в межах компетенції експерта, ґрунтується на  методичних рекомендаціях та результатах обстеження об’єкту інтелектуальної власності, висновок  логічний та відповідає фактичним обставинам. Будь-яких конкретних доводів щодо невідповідності дослідження дійсності представники відповідачів не навели.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що висновок експерта є належним та допустимим доказом у справі на підтвердження того, що корисна модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» за патентом України № НОМЕР_2 не відповідає умові новизни.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що корисна модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» за патентом України № НОМЕР_2 не є новою, а тому не відповідає умові патентоздатності, встановленій ч. 2 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі».

З огляду на викладене, посилання представника відповідача ОСОБА_1 про те, що корисна модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» за патентом України №НОМЕР_2 станом на дату подання заявки була новою, тобто відповідала умовам патентоздатності, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідної кваліфікаційної експертизи Державним Департаментом інтелектуальної власності не проводилось.

Навпаки, згідно з додатковими матеріалами, долученими представником позивачів 01.10.2009 року, а саме висновком експертизи щодо умов патентоздатності від 17.08.2009 року, який був виконаний Державним підприємством «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) за клопотанням представника позивачів на підставі ч. 2 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», корисна модель «Закупорювальний пристрій МТР -2/1» за патентом України № НОМЕР_2 не відповідає умові патентоздатності «новизна», тому її слід визнати такою, що не відповідає умовам патентоздатності.

Щодо доводів відповідача ОСОБА_1, що він є власником права інтелектуальної власності та права авторства на корисну модель « Закупорювальний пристрій  МТР-2/1» за патентом України №  НОМЕР_2, то авторство та права інтелектуальної власності ОСОБА_1 на вказану корисну модель за патентом України № НОМЕР_2  не оспорювалось і не є предметом даного спору.

Проте, відповідачем ОСОБА_1 також не надано доказів в підтвердження виникнення таких його прав і до 17.12.2008 року, тобто до дати подання заявки позивачами на патент України №НОМЕР_1 та як наслідок видачі даного патенту з порушенням його прав, оскільки відповідач ОСОБА_1 та його представник ніколи не посилалися в своїх запереченнях, що заявка на   корисну модель за патентом України № НОМЕР_2  була подана раніше, ніж відповідна заявка на корисну модель за патентом України № НОМЕР_1, та що сукупність суттєвих ознак корисної моделі за патентом України № НОМЕР_2  стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки позивачами, тобто до   17.12.2008 року.  

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 в письмових клопотаннях вказував, що проведеним ним патентно-правовим пошуком по світовим промисловим каталогам виявлено контрастну кількість аналогів, особливо зразків виробництва КНР, що співпадають по суті з обома патентами сторін та спростовують патентнозданість їх обох у зв’язку з загальнодоступністю у світі технічних рішень за патентами до дати подання заявки позивачами. В якості доказу своїх тверджень посилався на лист китайського виробника від 20.05.2010 року, наданий у відповідь на його особистий запит від 19.04.2010 року.

Однак посилання представника відповідача ОСОБА_1 на лист китайського підприємства ЧжеЦзянЮнШенБаоЧжуан ЛТД про випуск подібних пристроїв задовго до подання заявки позивачів ніяким чином не впливають на даний спір щодо оспорювання критерію «новизни» корисної моделі за патентом України № НОМЕР_2, оскільки  взагалі стосується виробу за патентами України №НОМЕР_3 і №НОМЕР_4, виданих на промислові зразки.  

Зауваження ж цього представника про необхідність при проведенні експертного дослідження перевірки обох патентів сторін, а не тільки патенту відповідача відносно патенту позивачів, та залучення експертом додаткових відомостей поза матеріалами справи не ґрунтуються  на вимогах закону, оскільки відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Однак патентнозданість  патенту позивачів ніким не спростовувалась і не була предметом даного розгляду. А експертне дослідження проводилося по матеріалам цивільної справи, оскільки відповідно до вимог закону судовому експерту заборонено здійснювати самостійний пошук доказів для дослідження об’єкта експертизи, т. я. такі відомості повинна подавати сторона у справі.

Щодо заяви представника про необхідність зобов’язання сторін провести кваліфікаційні патентні дослідження для встановлення патентоспроможності об’єктів та прав інтелектуальної власності щодо обох патентів шляхом дослідження загальновідомості суттєвих ознак обох патентів з урахуванням висновку китайського виробника та надати суду звіти про патентні дослідження за правилами Державного стандарту України № 3575-97 «Патентні дослідження», то такі відповідні дослідження по патентному пошуку на підтвердження новизни мають проводиться до подання заявки на видачу патенту, який видається під відповідальність його власника за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності, а правила Державного стандарту не поширюються на порядок проведення судової експертизи, яка проводиться відповідно до спеціальних нормативних актів.  

Утім, викладена представником в заяві позиція об’єктивно свідчить про побічне фактичне погодження відповідача  через свого представника з тим, що корисна модель за патентом відповідача не є новою, та визнання, що станом на дату відповідачем заявки - 02.06.2009 року відповідних патентних досліджень проведено не було, що лише зайвий раз підтверджує правомірність вимог позивачів.

Згідно з ст. 469 Цивільного кодексу України права інтелектуальної власності на промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

У відповідності до п. а) ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.

Зважаючи на встановлення судом того, що корисна модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» за патентом України № НОМЕР_2 не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки не є новою, суд вважає, що патент України № НОМЕР_2 на корисну модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» підлягає визнанню недійсним, а вимоги позивачів задоволенню в цій частині.

Щодо чинності спірного патенту, то, як вбачається з виписки з Державного реєстру патентів України на корисні моделі, чинність спірного патенту підтримана до 02.06.2010 року, проте дана обставина не впливає на висновки суду щодо визнання цього патенту України  №НОМЕР_2 недійсним.

Станом на час розгляду спірний патент є чинним, тобто з державного реєстру не виключений.

Крім того, відповідно до ст. 32 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено.

Разом з тим, як випливає з цієї норми Закону, річний збір за підтримання чинності патенту може бути сплачений протягом 12 місяців після закінчення встановленого строку, в даному випадку кінцевий строк – 02.06.2011 року.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту, про що Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Крім того, в силу п. 1.3. Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2001 N 469, відомості, що занесені до реєстру, зміни до них, відомості про видачу дубліката патенту (деклараційного патенту), зміни внаслідок виправлення помилок та інші відомості, що занесені до реєстру, Держдепартамент публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Тому суд визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, позовну вимогу позивачів, але у її відповідній законодавству редакції, щодо зобов’язання Державного Департаменту інтелектуальної власності здійснити публікацію про визнання патенту України №НОМЕР_2 недійсним в офіційному бюлетені «Промислова власність», з якої випливає і необхідність внесення змін до реєстру патентів, виходячи з того, що в офіційному бюлетені публікуються відомості з Державного реєстру патентів.    

Стосовно тверджень представників відповідачів про відсутність порушених прав позивачів, суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Так, згідно зі ст. 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: 1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; 2) виключне право дозволяти використання  винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); 3) виключне право  перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового  зразка, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до п. 2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Позивачі звернулись до суду з вимогою визнати недійсним патенту України №НОМЕР_2 на корисну модель, оскільки останній не відповідає умовам надання правової охорони, визначених ст. ст. 6, 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», оскільки вся сукупність ознак, наведених у формулі корисної моделі, що належить відповідачу ОСОБА_1П, міститься в описі корисної моделі «Закупорювальний пристрій з висувним індикатором розкупорювання» за заявкою позивачів № u 2008 14526.

Тобто, корисна модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» за патентом України № НОМЕР_2 уже була частиною рівня техніки на дату подання відповідачем ОСОБА_1 02.06.2009 року заявки на отримання спірного патенту до Установи, оскільки джерелом таких відомостей щодо рівня техніки станом на 02.06.2009 року є інформація, що включена в подану позивачами 17.12.2008 року заявку № u 2008 14526 на отримання патенту України №НОМЕР_1 на корисну модель «Закупорювальний пристрій з висувним індикатором розкупорювання».

Суд вважає встановленим, що корисна модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» за патентом України № НОМЕР_2 не була новою на дату подання заявки до Установи, внаслідок чого вказаний патент підлягає визнанню недійсним.

Таким чином, відповідачем ОСОБА_1  шляхом отримання патенту України № НОМЕР_2 на корисну модель «Закупорювальний пристрій МТР-2/1» були порушені інтереси позивачів, які полягають у реалізації виключних майнових прав інтелектуальної власності позивачів, зазначених у ст. 464 ЦК України та ст. 28 Закону.  

Зокрема, після видачі спірного патенту позивачів було позбавлено виключного права забороняти або дозволяти іншим особам, в тому числі відповідачу ОСОБА_1, використання корисної моделі «Закупорювальний пристрій з висувним індикатором розкупорювання» за належним позивачам патентом України № НОМЕР_1, оскільки відповідач ОСОБА_1, маючи спірний патент на аналогічну корисну модель, до моменту скасування такого патенту наділений правом правомірно користуватися корисною моделлю за спірним патентом та дозволяти таке використання іншим особам (видавати ліцензії тощо), не зважаючи на те, що корисна модель за спірним патентом не є новою і є ідентичною до корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1.

При цьому привертає  увагу двоякість позиції щодо використання прав, які випливають із спірного патенту, відповідача ОСОБА_1 та його представника  – ОСОБА_3, які,  з одного боку стверджували  про використання корисної моделі за спірним патентом за виданою, начебто, відповідачем ліцензією 14.07.2009 року, а з другого – заперечували порушення прав позивачів, посилаючись на відсутність такого використання. Таке перекручення в залежності від ситуації викладених обставини суд розцінює лише як маніпулятивний інструмент, за допомогою якого відповідач намагається уникнути цивільно-правової відповідальності.

У зв’язку з цим, суд вважає встановленим, що подання відповідачем ОСОБА_1  заявки № u 2009 05622 та одержання патенту України №НОМЕР_2, а також використання ним прав, які випливають із вказаного патенту, зокрема, можливість видача ліцензії, на що посилався навіть сам відповідач ОСОБА_1, хоч і без належного підтвердження, є достатньою підставою для того, щоб у позивачів виникло передбачене ч. 1 ст. 3 ЦПК України право на звернення до суду за захистом права на корисну модель.

Згідно з ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, зважаючи на те, що відповідно до ст. 25 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» патент видається під відповідальність його власника за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності і порушень встановленої процедури видачі патенту з боку Державний департамент інтелектуальної власності у ході судового розгляду не встановлено, а даний спір виник виключно у зв’язку з діями відповідача  ОСОБА_1  - власника спірного патенту, суд покладає на нього понесені у справі у рівних частинах позивачами витрати по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн. та судового збору у розмірі 8,50 грн.    

Керуючись Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», п. п. 6.5.2.1, 6.5.2.2, 6.5.2.3 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, ст. ст. 3, 16, 464 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 3, 4, 10-11, 57-60, 61, 88, 209, 212-215, 218  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним патент України № НОМЕР_2 від 10.07.2009 року на корисну модель  «закупорювальний пристрій МТР-2/1».

Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності внести відомості до Державного реєстру патентів України на корисні моделі щодо визнання недійсним  патенту України № НОМЕР_2 від 10.07.2009 року на корисну модель  «закупорювальний пристрій МТР-2/1» та зробити про це відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Стягнути на користь ОСОБА_2, ОСОБА_6  з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8,50 грн. та  7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Солом’янський районний суд м. Києва заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги на рішення протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: