Справа №2-202

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 липня 2010 року

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді     ЛЮБИНЕЦЬКОЇ-ОНІЛОВОЇ А.Г.

за участю секретаря сз              ЛОЗІНСЬКОЇ Т.О.    

представника позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та одночасно представника відповідача Ямпільського відділення  Вінницької ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» Дячок Л.М.      

відповідача ОСОБА_1

позивачки та одночасно співвідповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль

цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»  до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та позовом  ОСОБА_2 до Ямпільського відділення  Вінницької ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору,

В С Т А Н О В И В :

      Публічне акціонерне товариство «Раффайзен Банк Аваль» заявило  позов до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, укладеним 20 червня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач, з одного боку та відповідачем з іншого боку. Зазначив, що позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 13600 гривень. Кредит надано на 72 місяці з 20.06.2008 року по 20.06.2014 року. Процентна ставка за користування кредитом складає 27 % річних. Відповідач згідно з умовами договору взяв на себе зобов’язання здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку та сплачувати відсотки за користування кредитом. Позивач зазначає, що він виконав свої зобов’язання за договором,  однак, відповідач своїх зобов’язань не виконав і допустив заборгованість за кредитом, а саме – не повертає кредит та не сплачує проценти за його користуванням.  Позивач вказує на те, що відповідно до п.7.1 кредитного договору кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом, проценти, пеню та інші платежі, що визначені цим Договором, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Договору. Дострокове погашення повинно бути здійснене Відповідачем не пізніше 30 календарного дня з дня надіслання Позивачем вимоги дострокового погашення. За порушення будь-яких грошових зобов’язань, передбачених цим Договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.13.3. Договору). 10 вересня 2009 року позивач надіслав відповідачу письмову вимогу вих.№11-32/249 про дострокове виконання грошового зобов'язання за кредитним договором у термін до 09 жовтня 2009.      Позивач зазначає, що станом на  16.02.2010  року загальна сума заборгованості становить 17163 гривні 23 копійки заборгованості по кредиту, з яких – 12637 гривень 06 копійок сума кредиту, 2505 гривень 88 копійок відсотки за користування кредитом, 2020 гривень 29 копійок пені, які відп овідач добровільно не бажає сплатити. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути із відповідача на його користь вказаний борг за кредитним договором та судові витрати.

       ОСОБА_2 заявила самостійний позов до Ямпільського відділення  Вінницької ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору, укладеного 20 червня 2008 року між її чоловіком відповідачем ОСОБА_1 з одного боку та позивачем  ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». В своєму позові ОСОБА_2 посилається на те, що про укладення цього договору вона дізналася лише після того, як банк заявив позов до її чоловіка про стягнення заборгованості за кредитним договором, на момент укладення цього договору вона із ОСОБА_1 була у зареєстрованому шлюбі, в якому перебуває й до цього часу. Посилаючись на ст.65 СК України, ОСОБА_2 зазначає, що згоди на укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 вона не давала, даний договір виходить за межі дрібного побутового. Вважаючи свої права  порушеними, ОСОБА_2 просить  суд  визнати недійсним кредитний договір №014/-35-278/60142, укладений  20.06.2008 року.

        Представника позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та одночасно представник відповідача Ямпільського відділення  Вінницької ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» Дячок Л.М. заявлений первинний позов підтримала із наведених у ньому мотивів. Проти задоволення позову про визнання недійсним кредитного договору заперечувала, зазначила, що даний договір не порушує прав та інтересів ОСОБА_2 Крім того, пояснила, що відповідно до Положення - Ямпільське відділення  Вінницької ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» не є юридичною особою, і тому вимога до цієї сторони як до відповідача не може бути заявленою. Просила задовольнити позовні  вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2

       Відповідач за обома позовами ОСОБА_1 позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та  позовні вимоги ОСОБА_2  визнав повністю, пояснив, що дійсно він  взяв кредит в банку, за який частково розрахувався, однак, на даний час у нього немає ніяких доходів і тому він допустив заборгованість. Також пояснив, що кредит брав для власних потреб, своїй дружині позивачці ОСОБА_2 він про укладення кредитного договору  не говорив, про укладений договір його дружина дізналася лише після отримання повістки у суд. Не заперечує проти задоволення позовів.

       Співвідповідач за позовом ОСОБА_2 - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» явку свого представника в судове  засідання не забезпечив, про дату час та місце  судового розгляду був повідомлений у порядку, встановленому ст.74 ЦПК України, а саме – судовою повісткою та листом  вих.№3396/2236 від 22.06.2010 року, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без участі свого представника не надав.

       Позивачка та одночасно  співвідповідачка ОСОБА_2  заявлений нею позов підтримала, просила його задовольнити із наведених у позові мотивів.  Вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не визнала, заперечувала їх тим, що  вона дозволу на укладення кредитного договору не давала, кошти отримав її чоловік і розпорядився ними на власний розсуд. Вважає, що внаслідок укладеного кредитного договору та стягнення коштів у примусовому порядку, вона із власної заробітної плати повинна буде розраховуватися за кредит свого чоловіка, і тим самим будуть порушені її права та інтереси. Просила визнати недійсним кредитний договір та відмовити у задоволенні первинного позову.

              Судом встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

              Із досліджених судом письмових доказів – кредитного договору 014/-35-27/60142, від 20.06.2008 року, платіжних доручень, розрахунку заборгованості за кредитним договором №2203652362 від 03.04.2008 року на ОСОБА_3., графіка погашення кредиту, розрахунку  боргу, квитанції про видачу готівки за заявою про отримання готівки,  платіжних доручень про перерахування готівки на погашення кредиту, розрахунку пені, вимоги про дострокове виконання грошових зобов’язань вих.№11-32/249 від 10.09.2009 року, статуту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» встановлено,  що між  – ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого згідно статуту є позивач,  з одного боку та відповідачем ОСОБА_1 з іншого боку укладено  договір кредиту,  відповідно  до умов якого позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 13600 гривень. Кредит надано на 72 місяці з 20.06.2008 року по 20.06.2014 року. Процентна ставка за користування кредитом складає 27 % річних. Відповідач згідно з умовами договору взяв на себе зобов’язання здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку та сплачувати відсотки за користування кредитом. Позивач виконав свої зобов’язання за договором, видавши кредит готівкою, однак, відповідач своїх зобов’язань не виконав і допустив заборгованість за кредитом, а саме – не повертає кредит та не сплачує проценти за його користуванням.  Відповідно до п.7.1 кредитного договору кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом, проценти, пеню та інші платежі, що визначені цим Договором, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Договору. Дострокове погашення повинно бути здійснене Відповідачем не пізніше 30 календарного дня з дня надіслання Позивачем вимоги дострокового погашення. За порушення будь-яких грошових зобов’язань, передбачених цим Договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.13.3. Договору). 10 вересня 2009 року позивач надіслав відповідачу письмову вимогу, яку відповідач отримав особисто 11.09.2009 року, про що засвідчив власним підписом на її копії.      

             Станом на  16.02.2010  року загальна сума заборгованості становить 17163 гривні 23 копійки заборгованості по кредиту, з яких – 12637 гривень 06 копійок сума кредиту, 2505 гривень 88 копійок відсотки за користування кредитом, 2020 гривень 29 копійок пені. Будь-які докази про те, що відп овідач добровільно сплатив вказаний борг, відсутні .

            Дослідивши усі докази, та беручи до уваги доводи представника позивача, які підтверджуються достовірними письмовими доказами, суд вважає встановленим, що між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими позивач зобов’язався надати та надав грошові кошти (кредит) відповідачеві у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов’язався повернути кредит та проценти. Умовами кредитного договору передбачено сплата відповідачем суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій,  а також сплата відповідачем пені 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

            Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

           Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.  Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.  

     Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

             Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

                 Оцінюючи усі докази, що є у справі, у їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач ПАТ «Райффайзекн Банк Аваль» посилається як на підставу своїх позовних вимог до відповідача ОСОБА_1  і має підстави для задоволення цих вимог у повному обсязі.  

           Разом   із тим, суд вважає, що  з боку  співвідповідачки ОСОБА_2  будь-які права та інтереси позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»  не порушено, а тому  не має підстав для задоволення позову щодо неї.

          При розв’язанні позовних вимог про стягнення судових витрат, суд вважає їх обґрунтованими, виходячи із наступного.  Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.88 ч.1 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 291 гривню 63 копійки, а тому є підстави для задоволення позову у цій частині. З урахуванням наведеного, суд має підстави задовольнити частково первинний позов.

           Позовні вимоги ОСОБА_2 до Ямпільського відділення  Вінницької ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору суд вважає необґрунтованими і не має підстав для їх задоволення, виходячи із наступного.

            Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.  Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

              Із копій паспортів свідоцтва про одруження встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі із 14 липня 2001 року.

      Відповідно до ст. 65 СК України  право подружжя  на  розпоряджання  майном,  що  є об'єктом   права   спільної   сумісної власності подружжя Дружина,  чоловік розпоряджаються майном,  що  є  об'єктом
права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що
він діє за згодою другого з подружжя.  Дружина,  чоловік має право
на  звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як
такого,  що укладений другим із подружжя без її,  його згоди, якщо
цей договір виходить за межі дрібного побутового.  

Для укладення одним із подружжя договорів,  які потребують
нотаріального посвідчення і (або) державної  реєстрації,  а  також
договорів  стосовно  цінного  майна,  згода другого з подружжя має
бути подана письмово. Згода на  укладення  договору,  який  потребує  нотаріального посвідчення  і  (або)  державної реєстрації,  має бути нотаріально засвідчена. Договір,  укладений одним із подружжя в  інтересах  сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя,  якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім*ї.

        Відповідно до ст. 1055 ЦК України   кредитний договір укладається у письмовій формі,   законом не вимагається нотаріальне посвідчення цього договору. Статтею 65 СК України передбачено обов’язковість письмової згоди іншого з подружжя лише стосовно укладення догорів, які потребують нотаріального посвідчення, державної реєстрації або щодо цінного майна. При  укладенні  будь-якого іншого договору діє презумпція згоди  другого подружжя, тобто, при укладенні кредитного договору ОСОБА_1 вважалося, що він діє за згодою своєї дружини ОСОБА_2

         Як встановлено із доводів сторін, відповідач ОСОБА_1 отримавши кредит, розпорядився коштами на власний розсуд. докази про використання коштів  в інтересах їх сім*ї  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надали. Доводи ОСОБА_2 про те, що внаслідок примусового стягнення боргу за вказаним кредитним договором вона буде вимушена погашати борг із власних доходів або ж за рахунок майна подружжя, є лише припущенням і не ґрунтуються на чинному законодавстві. Адже, ОСОБА_2 не стороною у зобов’язанні й у разі примусового виконання судового рішення про стягнення боргу, боржником виступає виключно ОСОБА_1 Звернення стягнення  на його доходи та майно у цьому разі буде здійснюватися відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Право ОСОБА_2 на звернення із вимогою про виключення майна, яке є об’єктом спільної сумісної власності подружжя  (в тому числі й частини доходів ОСОБА_1, на які вона матиме право), не порушене з боку інших сторін у цьому спорі.  Будь-які докази про те, що таке право може бути порушеним, відсутні.

         З урахуванням наведеного, суд вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_2, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, будь-яких інших підстав для визнання кредитного договору недійсним судом не встановлено, що є підставою для відмови у задоволенні цих вимог.

      Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані ст.ст.526, 527, 530, 536, 610, 611, 624, 625, 1054, 1055 ЦК України, ст.65 СК України.

        Керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК УКРАЇНИ і на  підставі ст.ст. 526, 527, 530, 536, 610, 611, 624, 625, 1054, 1055 ЦК України,  суд

В И Р І Ш И В:

                Позов Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором  -  задовольнити частково.

                Стягнути із ОСОБА_1 на користь  Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 17163 гривні 23 копійки заборгованості по кредиту, з яких – 12637 гривень 06 копійок сума кредиту, 2505 гривень 88 копійок відсотки за користування кредитом, 2020 гривень 29 копійок пені за несвоєчасне повернення кредиту,  за кредитним договором №014\035-27\60142 від 20 червня 2008 року, а також  291 гривню 63 копійки  судових витрат, а всього 17454 (сімнадцять тисяч чотириста п’ятдесят чотири) гривні 86 копійок.

          В задоволенні  позову  Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в частині вимог до ОСОБА_2 – відмовити.

         В  задоволенні позову ОСОБА_2 до Ямпільського відділення  Вінницької ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору – відмовити.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення  через Ямпільський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

                    Головуючий            підпис          А.Г.ЛЮБИНЕЦЬКА-ОНІЛОВА