Копія     Справа 2-242/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  30 червня  2010 року   Великобагачанський районний суд Полтавської  області  

   в складі        головуючого              Лисенко Н.В.,    при секретарі Ситник О.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні   цивільну  справу  за позовом   ОСОБА_1    до Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про  перерахунок державної та додаткової пенсії особі, віднесеної до категорії 1,  інваліду 2 групи, щодо якої  встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою, -

                                                                     в с т а н о в и в:

         20 квітня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Великобагачанського районного суду Полтавської області з  позовом до управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про  перерахунок державної та додаткової пенсії особі, віднесеної до категорії 1,  інваліду 2 , щодо якого встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою.

         З позову ОСОБА_1  вбачається, що він є постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС  І категорії та інвалідом 2  групи,  захворювання якого пов’язано Чорнобильською катастрофою. Вказує, що згідно  ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що мінімальний розмір пенсії в даному випадку не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком . Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1 категорії інвалідам 2 групи повинна становити 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що передбачено ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  Йому управлінням Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області призначена  і нарахована з 1 червня 2010 року державна пенсія по інвалідності згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» в розмірі 1090 грн. та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно дол. постанови Кабінету Міністрів України від 28.05..2008  року № 530 «Про деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян» у  розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність». Такі дії  Управління Пенсійного фонду   України у Великобагачанському  районі Полтавської області  позивач вважає неправомірними і  вважає, що вихідними критеріями для розрахунку  виступає мінімальна пенсія  за  віком, розмір якої згідно частини 1ст. 28 Закону  України  від 9 липня 2003  року № 1058-1У «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму доля осіб, які втратили працездатність.  23 квітня 2010  року  позивач звернувся  до Управління Пенсійного фонду   України у Великобагачанському  районі Полтавської області  з заявою  про здійснення  перерахунків  вищезазначених  виплат відповідно до  діючого законодавства, на що 07.05.2010 року отримав  відмову  у задоволенні заявлених  вимог.

Вказує, відмова відповідача перерахувати пенсію є неправомірною, оскільки виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розмірів пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС застосуванню повинні підлягати  ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а розмір  пенсії, яка  йому  виплачується  ні в якій мірі  не  відповідає   8 мінімальним пенсіям за віком, вважає, що з урахуванням розміру прожиткового мінімуму з червня 2009 року .

Позивач просить суд визнати дії відповідача щодо відмову в перерахунку пенсії в розмірах, встановлених законом, протиправними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області зробити перерахунок пенсії з 01 червня  2009 року відповідно до  ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по другій  групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність  та додаткової пенсії як  інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 червня  2009 року  та провести відповідні виплати.

Ні в попереднє , ні в судове   засідання  позивач ОСОБА_1, ні  його представник ОСОБА_2  не з’явилися, подали до суду заяви,  в яких  заявлений позов підтримали, просили  позов задовольнити та розглянути справу за їх відсутності.

Представник відповідача по справі Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Гавриленко В.І. позов не визнала.  До суду  відповідачем подані відповідні  письмові заперечення , з яких вбачається, що з 01.07.2009 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян»  інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС встановлюються доплати, щоб їх пенсія ( без врахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) досягла 1090 грн. Розмір додаткової пенсії  громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,  встановлюється  відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530  для інвалідів 2 групи, віднесених до 1 категорії – 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність. Стверджують, що пенсія виплачується у відповідності з чинним законодавством без будь-яких порушень.

 Суд, заслухавши думку представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, оглянувши в судовому засіданні пенсійну справу ОСОБА_1, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають  задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1  ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше  як за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін і інших осіб, які беруть  участь в справі.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1   являється інвалідом другої   групи безстроково та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Його інвалідність пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи (а.с.6.).

Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно законодавства.

Згідно до ст.ст. 116,117 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання законодавства України та видає в межах своєї компетенції постанови та розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

За змістом ст.ст. 62, 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення порядку застосування цього закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок державного бюджету.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахунки пенсії здійснюється з дня  встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Позивач ОСОБА_1. є інвалідом другої  групи внаслідок захворювання від Чорнобильської  катастрофи, є особою, що віднесена до першої категорії згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За повідомленням УПФУ у Великобагачанському районі він отримує пенсію по інвалідності, яка призначена відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 19.05.2009 року ( а.с.а.с. 11, 27-28 ) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян»  та додаткову відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 .

           Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.

У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-IV - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 50 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;  інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується  для  встановлення розмірів  мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.    

      Згідно ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних  груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року , отже станом на 19.05.2009 року ( день призначення пенсії)  - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив  498 грн.. Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» 1646-У! від 20.10.2009 року  розмір прожиткового мінімуму  з 01.11.2009 року  - 573 грн., з 01.01.2010 року -695 грн., з 01.04.2010 року – 706 грн., з 01.07.2010 року – 709 грн.

Визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в статтях 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р №10-рп/2008 визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Наслідком прийняття Конституційним Судом України такого рішення є втрата чинності окремих положень цього Закону з дня прийняття такого рішення. Отже, з дня звернення позивача із заявою про нарахування йому пенсії відповідно до вимог статей 50 та 54 Закону та розмір пенсії обраховувати відповідно до мінімальної пенсі з урахуванням її величини визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі повинно було виплачувати позивачу основну та додаткову пенсію в розмірах, передбачених ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача про перерахунок його пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.7). В задоволенні його заяви відповідачем   йому було відмовлено (а.с.11).  

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача щодо нарахування пенсії, виходячи із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду другої групи та нарахування додаткової пенсії відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, підлягають задоволенню за період з 01.06.2009 року  і необхідно зобов’язати відповідача здійснити такий перерахунок пенсії позивачу з 01.06. 2009   року ( відповідно до позовних вимог), виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати.  

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України «стороні, на користь якої  ухвалено  рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати».Згідно ч. 2 цієї статті «якщо обидві стороні звільнені від судових витрат, вони компенсуються за рахунок  держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.». Отже, судовий збір в даному  випадку  повинний бути віднесений  за рахунок держави, в витрати за  інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справи  належить стягнути з відповідача  на користь ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.19,22,46,64 Конституції України, ст.ст. 3,10,11, 60, 79,81, 88, 212-215 ЦПК  України , Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року, суд, -

в и р і ш и в:

         Позовні вимоги ОСОБА_1    до Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про визнання дій відповідача  протиправними , зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсій задовольнити

        Визнати   дії  Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області щодо  відмови в перерахунку  і виплаті  пенсії як інваліду другої групи  в розмірі  8 мінімальних  пенсій  за віком  відповідно до ст. 54 Закону України  « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи  з розрахунку мінімальної пенсії  за віком, визначеної  ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,  як інваліду другої групи, захворювання якого пов’язане с наслідками аварії на ЧАЕС, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком , передбаченому  статтею 50 Закону України« Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.

        Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних  пенсій    за віком як інваліду другої групи відповідно до ст. 54 Закону України  « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи  з розрахунку мінімальної пенсії  за віком, визначеної  ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 50 Закону України« Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням ч. 3 ст. 67 Закону  України

«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  у розмірі 75 % мінімальної  пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1  ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на момент виплат та  провести відповідні  виплати з 1 червня 2009 року з врахуванням фактично проведених виплат.

      Судовий збір віднести за рахунок держави.
      Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1  витрати за  інформаційно-технічне забезпечення   розгляду цивільної справи в суді   в сумі 37( тридцять сім)  грн.  

        Заяву  про  апеляційне оскарження  рішення суду  може бути подано  протягом  десяти днів з дня  проголошення  рішення. Апеляційна  скарга до апеляційного суду Полтавської  області  може  бути подана   протягом двадцяти днів після  подання заяви  на апеляційне  оскарження.

       Рішення  суду набирає  законної  сили після закінчення  строку подання  заяви  на  апеляційне оскарження, якщо  заяву на апеляційне оскарження  не було подано. Якщо було подано заяву  на апеляційне  оскарження, але  апеляційна скарга  не подана  у встановлений строк, рішення  суду  набирає  чинності  після закінчення цього  строку. У разі подання апеляційної  скарги рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної  сили після розгляду  справи апеляційним  судом.

     Повний текст рішення  виготовлений    5  липня  2010 року.

                              Суддя – підпис