Справа № 2-5075/10                                                                                                                          

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

05 липня .2010 року                                                               м.  Суми

 Зарічний районний суд м. Суми в складі:

                                                                      головуючого – судді  Левченко Т.А.

                                                                      при секретарі – Куришко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Однак відповідач у 2009 році сплачував та сплачує в 2010 році підвищення у розмірі меншому ніж гарантовано вказаним законом. Просить  визнати дії відповідача щодо виплати йому щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, з порушенням вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірними; зобов’язати відповідача перерахувати та сплатити йому в повному обсязі, як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії виходячи з розміру 30 % від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року по 31.05.2010 року в сумі 1924.40 грн.; зобов’язати відповідача призначити йому щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; відшкодувати йому за рахунок відповідача витрати на правову допомогу в сумі 300 грн., по сплаті судового збору в сумі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Від відповідача надійшли заперечення на позов, в яких він просить суд з задоволенні позову відмовити оскільки виплата соціальної допомоги позивачу здійснена відповідно до діючого у спірний період законодавства.  

Від позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач відповідно до ст.ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Зазначені положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялись та діяли в період з 01.01.2009 року по 31.05.2010 року. Однак відповідач всупереч їм нараховував позивачу підвищення до пенсії в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що складає 49.80 грн. відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2009 року № 530.

Суд вважає, що такі дії відповідача є неправомірними, оскільки усі підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати Конституції України та Законам України, а в разі їх невідповідності Законам чи Конституції мають застосовувалися відповідні положення закріплені в Законі.

Також суд зважає за необхідне зауважити, що Конституцією України закріплено, що в України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8).

Принцип верховенства права передбачає, що усі підзаконні нормативне правові акта мають відповідати за своїм змістом Конституції України та Законам України.

Таким чином, на підставі приписів ч.2 ст.152 Конституції України відповідач з  період з 01.01.2009 року по 31.05.2010 року  повинен був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Сторонами по справі не заперечується той факт, що позивач відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому відповідачу для визначення розміру мінімальної пенсії за віком слід керуватися ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідними положеннями Законів України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік», які визначають прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на викладене суд вважає, що доводи відповідача в заперечення на позов є необґрунтованими.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та для захисту порушеного права позивача необхідно зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 01 січня 2009 року по 31 травня  2010 року з врахуванням суми вже проведених позивачу виплат у вказаний період.

 Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми перерахувати та виплатити недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати на правову допомогу в сумі 100 грн., по сплаті судового збору в сумі 8 грн. 50 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн., а всього 145 грн. 50 коп. При визначенні розміру судових витрат на правову допомогу суд враховує складність справи, час, витрачений фахівцем в галузі права на правову допомогу позивачу та вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. ст. 4, 10, 11, 57-60, 88, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1  задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 01 січня 2009 року по 31 травня  2010 року з врахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1   відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 145 гривень 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                              Суддя                                                                                               Т.А.Левченко