Справа № 2-191

                                                                                                                                     2010 р.    

                                                                  РІШЕННЯ

              ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

01 липня 2010  року                                                                     Біляївський районний суд

                                                                                    Одеської області

у складі: головуючої  судді  -   Трушиної О.І.  

                       при секретарі -   Коваленко Н.С.    

розглянувши у  відкритому судовому засіданні  в залі суду  міста Біляївка  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про  припинення права власності та стягнення грошової компенсації,  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, змінивши який (а.с. 212), просить припинити його право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами і на ?  частину земельної ділянки  для будівництва і обслуговування житлового будинку,  господарських будівель і споруд  по АДРЕСА_1, визнати за  ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину вказаного житлового будинку з надвірними спорудами і ?  частину земельної ділянки  для будівництва і обслуговування житлового будинку,  господарських будівель і споруд, а також стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію у розмірі 245000 грн.  за 1/3 частину житлового будинку  з надвірними спорудами  і  ? частину земельної ділянки.  

Свої вимоги мотивує тим, що спірний житловий будинок з надвірними спорудами і земельна ділянка належить йому  та відповідачці на праві спільної часткової власності, йому належить 1/3 частина будинку і ? частина земельної ділянки, а відповідачці – 2/3 частини житлового будинку і ? частина земельної ділянки, згідно рішення Біляївського районного суду Одеської області. Оскільки  у нього є інша сім»я, сумісне проживання у будинку є неможливим, він просить припинити його право власності, визнати право власності за ОСОБА_2 на вказані об»єкти нерухомості, і стягнути з неї на його користь грошову компенсацію.  

Позивач у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав і пояснив, що будинок і земельна ділянка належить їм на праві спільної часткової власності, сумісне проживання у будинку буде неможливим двом сім»ям, оскільки між ними склалися вкрай неприязненні відносини, у зв»язку з чим він звернувся з позовом до суду. Позивач також погодився на отримання грошової компенсації.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю  і пояснила, що вона разом з дітьми проживає у вказаному будинку, спільне проживання з сім»єю позивача буде неможливим, і вона згодна сплатити грошову компенсацію за належну позивачеві частку майна.

 Вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідачки, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як  встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на праві спільної часткової  власності належить житловий будинок з надвірними спорудами і земельна ділянка площею 0,113 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, згідно рішення Біляївського районного суду від 21 лютого 2007 року (а.с. 10).

Відповідач у спірному будинку не проживає, має іншу сім»ю,  спільне проживання у будинку, володіння і користування ним буде неможливим, що підтвердили сторони у судовому засіданні.  

Статтею 365 ЦК України встановлено, що право особи на частку у спільному майні  може бути припинене за рішенням суду на підставі  позову інших співвласників, якщо частка є незначною  і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном  є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника  та членам його сім»ї.

Оскільки у судовому засіданні доведено, що спільне володіння і користування сторонами майном – житловим будинком з надвірними спорудами і земельною ділянкою по АДРЕСА_1 буде неможливим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.  

На підставі вищевикладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 60,  209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 356, 358, 365,  377, 378 ЦК України,  ст. 120 ЗК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги  ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про  припинення права власності та стягнення грошової компенсації  задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1.    

Визнати за  ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1.  

Припинити право власності ОСОБА_1 на ?  частину земельної ділянки  для будівництва і обслуговування житлового будинку,  господарських будівель і споруд  по АДРЕСА_1.    

Визнати за  ОСОБА_2 право власності на ?  частину земельної ділянки  для будівництва і обслуговування житлового будинку,  господарських будівель і споруд  по АДРЕСА_1.    

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  грошову компенсацію у розмірі 245000 грн.  за 1/3 частину житлового будинку  з надвірними спорудами  і  ? частину земельної ділянки, які  розташовані по АДРЕСА_1.  

 Заяву  про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано  протягом десяти  днів з дня  його проголошення, апеляційна скарга  на рішення суду  подається до апеляційного суду  Одеської області  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне  оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України, через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя Біляївського райсуду

Одеської області:                                                       Трушина О.І.