Справа № 2-296/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2010 року Миронівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Пархоменко В.М.
при секретарі- Овчаренко В.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі про перерахунок та виплату пенсії
встановив:
У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до УПФУ у Миронівському районі про перерахунок раніше призначених державної та додаткової пенсій, виплату яких передбачено статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Позивач зазначав, що він як інвалід II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує передбачені зазначеними нормами Закону № 796-ХІІ державну та додаткову пенсії. Посилаючись на те, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, установленим цим Законом, та на відмову УПФ привести їх у відповідність із останніми, позивач просить суд визнати дії відповідача незаконними та зобов'язати його усунути зазначені порушення, здійснивши відповідні перерахунки та виплату пенсії відповідно до вимог Закону №796-ХІІ
У судове засідання позивач не зявився,подав до суду заяву,в якій просить розглянути справу за його відсутності,позовні вимоги підтримав,посилаючись на обставини,викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не зявилась,подала до суду заяву,в якій просить справу розглянути за відсутності представника.
У своїх письмових запереченнях позов не визнала і пояснила,що розмір мінімальної пенсії за віком щоразу визначався постановами Кабміну України,в яких зазначались обмеження щодо їх застосування при визначенні певних видів виплат. Мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб,що втратили працездатність,встановлюється відповідно до ст.28 ЗУ Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Він застосовується виключно для встановлення розмірів пенсій,визначених цим Законом (ч.3 ст.28),тобто її положення не поширюються на ЗУ Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивачеві пенсія по 2групі інвалідності ,захворювання повязане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС,призначена у мінімальному розмірі.
Законом України Про Державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни до ч.4 ст.54, де визначено,що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів,щодо яких встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою,не можуть бути нижчими,зокрема для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 2008році по 2 групі інвалідності-200% прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність.
Постановою КМУ від 28.05.2008року № 530 встановлено,що у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів,щодо яких встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими,зокрема,для учасників наслідків аварії на ЧАЕС у 1986році по 2 групі інвалідності -1034грн.,з 01.07.2008року згідно постанови КМУ від 22.07.2008р №654-не нижчим 1090грн.Розмір пенсій інвалідам 1 категорії ЧАЕС шоразу переглядався у відповідності до зазначених нормативних актів. Всі додаткові пенсії були перераховані та щоразу змінювались при збільшенні прожиткового мінімуму.
Фінансування витрат,повязаних з реалізацією Закону Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється за рахунок Державного бюджету,виконання цього закону залежить від фінансових ресурсів доходної частини Державного бюджету України. Виключно законом Про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби,розмір і цільове спрямування цих видатків.Частиною 2 статті 4 Бюджетного Кодексу України встановлено,що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині,в якій вони не суперечать положенням Конституції України,цього кодексу та Закону про Державний бюджет України.Кабінет Міністрів України здійснює видатки на реалізацію положень Закону України Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в межах асигнувань,затверджених Верховною Радою України.
У звязку з викладеним просить у задоволенні позову відмовити.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши письмові матеріали справи,суд прийшов до висновку,що позов підлягає задоволенню
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено,що позивач є інвалідом II групи довічно, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок цієї аварії.
Розмір пенсії,яку позивач отримує,не відповідає вимогам закону України Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,у звязку з чим він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та нарахування її відповідно до вимог ст.ст.50,54 Закону,проте йому було відмовлено у перерахунку пенсії та виплаті її у належному розмірі. Суд вважає цю відмову незаконною з наступних підстав.
Так, відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону , якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено причинний зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими за вісім мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи – у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоровю,здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
При призначенні пенсії позивачеві розмір мінімальної пенсії за віком відповідачем щоразу визначався постановами Кабінету Міністрів України,в яких зазначалися обмеження щодо їх застосування при визначення певних видів оплат.
Надання частиною 5 статті 54 Закону України № 796-ХІІ Кабінету Міністрів України права визначати порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальних пенсій за віком.
11 липня 2007року Конституційний Суд України оприлюднив рішення №6-рп/2007 від 09.07.2007року,яким скасував призупинення на 2007рік виплат пільг,компенсацій,гарантій для населення відповідно до ст.71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007рік від 19.12.2006року.
01.01.2008року Законом України Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України,внесені зміни до ч.4 ст.54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ,визначено,що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів,щодо яких встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою,не можуть бути нижчими,зокрема для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС 2 групи інвалідності у 2008році -200% прожиткового мінімуму для осіб ,які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008року № 10-рп/2008 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України визнані таким,що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення розділу 11 Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України п.28 розділу 11 яким статті 50 та 54 Закону України Про статус.. викладено в іншій редакції.
Приймаючи рішення Конституційний Суд дійшов висновку,що Конституція України не надає закону про держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів,цим законом не можна вносити зміни до інших законів,зупиняти їх дію чи скасовувати їх,оскільки з обєктивних причин це створює протиріччя у законодавстві,і, як наслідок,-скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до п.5 рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення закону України Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України втратили чинність з дня ухвалення цього рішення,тобто з 22 травня 2008року.
Згідно ст.152 Конституції України закони,інші правові акти або їх окремі положення,що визнані неконституційними,втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ч.4 ст.54 та ст.50 Закону №796-ХІІ,тобто у позивача відновилось право на отримання основної пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України Про Державний бюджет України на 2009рік та аналогічним законом на 2010 рік дії норм Закону №796 -ХІІ не зупинялись,зміни до вказаних норм не вносились.
Посилання представника відповідача на положення статті 54 Закону № 796-ХІІ, згідно з якими порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України та на те, що застосування стосовно спірних правовідносин статті 28 Закону № 1058-ІУ суперечить вимогам її частини 3, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, установлений абзацом 1 частини 1 тієї самої статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, передбачених цим Законом не можна визнати обґрунтованими .
При вирішенні спору суд виходить із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами і з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки частиною 1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком.Іншого нормативного акта,який би визначав цей розмір,немає.
Законом України Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено фінансування витрат,повязаних з реалізацією цього Закону,за рахунок державного бюджету,ним не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування бюджету. Відсутність коштів для забезпечення вказаних виплат не є підставою для невиконання відповідачем вимог ст.ст.50,54 Закону.
Посилання відповідача на відсутність надходжень з Державного бюджету України як на підставу ненарахування позивачеві пенсій у визначеному законом розмірі,суд вважає безпідставними,оскільки держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобовязується відшкодувати її (ст.13 Закону)
Таким чином,суд приходить до висновку, що дії відповідач по відмові у перерахунку та виплаті пенсії позивачеві відповідно до ст.ст.50,54 Закону №796-ХІІ є незаконними,позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком ,а тому відповідача слід зобовязати здійснити позивачеві перерахунок пенсій відповідно до ст.ст.50,54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 09.07.2007року по 31.12.2007року та з 22.05.2008року по даний час,тобто з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України,оскільки рішення Конституційного Суду України зворотної сили в часі немає,а також з 01.01.2009року по день постановлення судом рішення,тобто по 02.06.2010року ,виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування,з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, з урахуванням уже виплачених сум за вказані періоди.
На підставі ст.ст.19,46,152 Конституції України,ст.16 ЦК України,ст.ст.50,54,71 Закону України Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,Рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007року, 22.05.2008року,
Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212-215,218 ,суд -
Вирішив:
Позов задовольнити .
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі
щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності
у відповідності зі ст.ст.50,54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи незаконними.
Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ,виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування , починаючи з 09.07.2007року по 31.12.2007року, з 22.05.2008року по 02.06.2010року — з урахуванням раніше виплачених сум за вказані періоди.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя: В.М.Пархоменко