Справа №1-11/2010

                              ВИРОК

                        ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

  24 червня 2010 року  Миронівський районний суд Київської області

у складі:  головуючого - судді Пархоменко В.М.

            при секретарі - Овчаренко В.С.

            за участю прокурора — Вітанівської Т.С

            захисника — ОСОБА_2                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівці кримінальну справу  за  обвинуваченням :

            ОСОБА_3  ,ІНФОРМАЦІЯ_1.,уродженця і мешканця АДРЕСА_1. ,українця,гр-на України,освіта базова загальна середня, не одруженого,непрацюючого,раніше не судимого

                 — за ст.121ч2 КК України,

                       встановив:

  Вироком Рокитнянського районного суду від 09.07.2007року ОСОБА_4 та ОСОБА_3   визнані винними та засуджені: ОСОБА_4 за ст.ст.121ч1,121ч2,70,71 КК України до 9років позбавлення волі;

ОСОБА_3 за ст.121ч2 КК України із застосуванням ст.69КК України до пяти років позбавлення волі,відповідно до ст.ст.75,76 КК України його звільнено від призначеного покарання з випробуванням,з іспитовим строком на два роки.

  Ухвалою  апеляційного суду Київської області вд 17.10.2007року вирок Рокитнянського райсуду від 09.07.2007року щодо ОСОБА_3 скасовано,а справу направлено на новий розгляд.

  Вироком Миронівського районного суду від 06.07.2009року  ОСОБА_3 засуджений за ст.121ч2 КК України із застосуванням ст.69 КК України  до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

    Ухвалою апеляційного суду Київської області від 30.09.2009року вирок Миронівського районного суду від 06.07.2009року щодо ОСОБА_3 скасовано,а справа направлена на новий судовий розгляд.

                          Злочин,передбачений ст.121 ч2 КК України вчинений спільними діями  засудженого ОСОБА_4 та підсудного ОСОБА_3 за наступних  обставин.

          11.06.2006 року, близько 23. 00год.  ОСОБА_3,перебуваючи у стані алкогольного спяніння,знаходячись  разом з  ОСОБА_4 та ОСОБА_6на вул. Жовтневій  с. Салиха, Таращанського району Київської областi, зустрів потерпілого ОСОБА_7  На грунті раптово виниклих особистих неприязних  стосунків ОСОБА_4  умисно наніс  ОСОБА_7 багаточисельні удари руками,ногами та металевим ланцюгом в область голови та тулуба,а ОСОБА_3 наніс ОСОБА_7 декілька ударів в область голови.Внаслідок цих дій ОСОБА_7 були завдані тілесні ушкодження  у виглядi крововиливів під оболонки, в тканину та шлуночки головного мозку; крововиливів в м’якi покрови голови та обличчя; синцiв та саден на головi та обличчі; переломів ребер справа; крововиливів в мiсцях пошкоджень; синцiв, саден на тулобi та кiнцiвках, якi згiдно висновку судово-медичної експертизи № 4314-27 вiд 15.08.2006 року вiдносяться до категорії тяжких тiлесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподiяння, що спричинило смерть потерпілого.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину не визнав і пояснив, що 11.06.2006 року він разом з ОСОБА_6 приїхав  в с. Салиха, Таращанського району,Київської області   на день народження до знайомого ОСОБА_4 .  11.06.2006 року  біля 12.00 він разом з ОСОБА_6,ОСОБА_8,ОСОБА_9,ОСОБА_10,ОСОБА_11,ОСОБА_4 та родичами ОСОБА_4 пішли у лісопосадку святкувати день народження,під час якого розпивали спиртні напої. Ввечері біля 18-19години всі пішли до  співмешканки  ОСОБА_4 — ОСОБА_11 додому,а після того,як  остання попоралась по господарству, біля 21-22години пішли на дискотеку. Він йшов разом з ОСОБА_6,ОСОБА_11,ОСОБА_4,ОСОБА_9 та ОСОБА_8.

 На дискотеці у нього виник невеликий конфлікт  із  завклубом ОСОБА_12,який штовхнув його,від чого  він упав і розбив лоба. При ньому був  металевий ланцюг,якого ОСОБА_12 забрав,а потім віддав його ОСОБА_4 Після дискотеки додому повертався разом з ОСОБА_8 через городи, а ОСОБА_9 і ОСОБА_11 пішли іншим шляхом. Він з ОСОБА_8 прийшли раніше,а тому сиділи  на подвірї ОСОБА_11 і чекали всіх інших.

Про ОСОБА_13 нічого не знає,його не бачив і не бив.    Покази  під  час досудового  слідства   давав  під тиском  безпосередньо начальника міліції, який  його побив і сказав,щоб він підписував папери,все буде добре. Він спочатку відмовлявся від підпису,а потім все підписав,оскільки начальник міліції сказав,що його друг ОСОБА_6  зізнався у вчиненому і все підписав.Він писав усе під диктовку начальника міліції,який сам його і допитував.Батьки не знали де він знаходиться, про його затримання їх повідомив ОСОБА_14 Явку з повинною він також написав під тиском працівників міліції.Вважає,що ОСОБА_6 домовився з начальником міліції про те,що оговорить його. Заперечуючи вину у вчиненому,просить його виправдати.

  Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини ,   його винність  у вчиненому  підтверджується  зібраними та перевіреним в судовому засіданні  доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_15 В пояснила, що її чоловік ОСОБА_7 поїхав у с.Салиха подивитись за будинком матері,яка хворіла,а потім зателефонував та  повідомив, що  залишиться там ночувати. На другий день вранці  12.06.2006 року їй зателефонувала родичка і сказала, що чоловіка сильно побили. Вона не повірила цьому,але поїхала з сином у село.По приїзду  побачила, що  чоловік лежав на дивані сильно побитий ,до половини вкритий.  Коли вона зняла простирадло,то побачила синці по тілу,ноги були сині,очі та обличчя запухші. У будинку слідів крові не було, обстановка не була  порушена, нічого не було перевернуто. Вони привезли невропатолога,лікар сказав,що чоловіка необхідно терміново везти до лікарні Вони відвезли його до лікарні,де йому надавали термінову  медичну допомогу,але у чоловіка зупинилось серце і він помер.Вона витратила кошти на лікування чоловіка,на власні кошти похоронила його.Заявлений цивільний позов підтримала у повному обсязі.

Показами потерпілого ОСОБА_13, даними у ході досудового слідства і оголошеними у судовому засіданні про те,що  12.06.2006 року  біля 10.00 він разом з дружиною ОСОБА_16   приїхали в с. Салиха до будинку своєї матері . Коли він приїхав, то побачив, що будинок  замкнений зсередини,він став стукати,але ніхто не обзивався, потім заглянув у вікно,побачив,що  брат  лежить на підлозі біля дивану. Він покликав його, але той не відповідав. Тоді він витягнув шибку, і заліз у будинок.На всі його намагання розбудити брата,останній не реагував і до свідомості не приходив,а тому він викликав швидку допомогу. У будинку все було на своїх місцях,слідів крові ніде не було,брат був спокійним,спиртним не зловживав ( т.1 а.с.121-122)

          Показами свiдка ОСОБА_6  про те, що 11.06.2006 року бiля 23 год., вiн разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вiд сiльського будинку культури в с. Салиха Таращанського району пiшли додому до ОСОБА_4 стежкою  через городи. Відстань від клубу до будинку ОСОБА_4 менше кілометра. На вулиці було не дуже темно. Вийшовши на дорогу та пройшовши 30 м, він побачив, що їм назустріч іде  чоловік віком близько 50 років,як потім дізнався,то був ОСОБА_7  Вони йшли по всій дорозі,а тому  чоловік  зачепив ОСОБА_4 плечем.  ОСОБА_4 штовхнув його , той у відповідь щось сказав, і  тоді ОСОБА_4 вдарив його правою рукою в обличчя, від чого чоловік упав на лівий бік. Відразу після цього ОСОБА_4 почав бити чоловіка ногами по тулубу  і по голові. До нього приєднався ОСОБА_3 та також  став наносити чоловікові удари, присівши, ОСОБА_3 наніс чоловікові кілька  ударів по голові,після чого відійшов.  ОСОБА_4 продовжував бити чоловіка, який на його удари вже не реагував. Потім ОСОБА_4 дістав з правої кишені ланцюг і почав бити чоловіка по тулубу і по голові. Він особисто не бив ОСОБА_7,  сказав ОСОБА_3, щоб той допоміг йому відтягнути ОСОБА_4 від чоловіка. Вони разом з ОСОБА_3 взяли ОСОБА_4 за руки і відтягнули від ОСОБА_7  та заспокоїли його. Після цього всі пішли,  залишивши чоловіка лежати.

Показами свідка ОСОБА_11  про те, що 11.06.2006року пізно ввечері  вона разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9  пішли до сільського  клубу на дискотеку. Біля клубу між ОСОБА_3 і ОСОБА_12  виникла сварка,вони штовхались,після чого ОСОБА_12 забрав ланцюга у ОСОБА_3

Потім вони пішли додому, ОСОБА_3 і ОСОБА_8 пішли вдвох раніше,а вона пішла з ОСОБА_9 іншим шляхом,перейшовши городи, вони зустрілись з хлопцями на дорозі . На даний час точно вказати хто яким шляхом йшов не може,але покази під час досудового слідства підтвердила,оскільки на той час памятала краще.Коли вони прийшли додому, то вона з ОСОБА_8 залили ОСОБА_3 Ю рану на лобі ,після чого пішла спати.

Про побиття чоловіка вона дізналася в міліції.

      Показами свідка ОСОБА_8, про те, що  11.06.2006 року приблизно о 23 год вона з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, та ОСОБА_9 пішли на дискотеку. Там між ОСОБА_3 і ОСОБА_12 відбулася сварка,вони поштовхались.  Потім вона з ОСОБА_3 пішли додому до ОСОБА_11 через город . Пізніше, через хвилин пять після них прийшли ОСОБА_4, ОСОБА_11 І,та інші, вони посиділи біля будинку,а потім усі пішли  спати.

Наступного дня,12.06.2006 року біля 8.00 на автобусній зупинці їх забрали в міліцію і в цей же день допитували, а також допитували 13.06.2006 року.  Всі затримані, в тому числі і вона, ночували в міліції.Начальник міліції примушував її підписати покази про те,що ОСОБА_4  казав їй,що вони побили діда,погрожував при цьому.

Показами свідка ОСОБА_17, про те , що 11.06.2006 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 підійшли до клубу близько 23 години,раніше підсудного  він не знав. Він помітив, що з кишені ОСОБА_3 виглядає ланцюг і запропонував  відійти поговорити. Вони відійшли від клубу, де ОСОБА_3 витягнув ланцюга та замахнувся на нього. Він схопив ланцюг та ударив ОСОБА_3  долонею по обличчю,  від чого той впав,здерши ліву брову і ніс, зліва на обличчі у нього була кров.  Після цього  ОСОБА_4 забрав його від ОСОБА_3, щоб вони не билися. Обставини події  він  вже слабо пам»ятає, але підтримує покази, які він давав  на досудовому слідстві та у попередніх судових засіданнях.

Показами свідка ОСОБА_18, про те , що 11.06.2006 року близько 14 год. 30 хв. вона бачила, як компанія йшла в ліс. Коли вона виходила з дискотеки, то бачила, що біля клубу була бійка, в якій приймали участь ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 та завклуб ОСОБА_17 бачила  як  учасники бійки падали на землю.

Повністю підтверджує покази, дані нею на досудовому слідстві.

Показами свідка ОСОБА_19 ., про те, що 11.06.2006року  ОСОБА_17 передав йому ланцюг для водіння собаки,але потім відразу і забрав його назад.

Показами свiдка ОСОБА_9,  про те, що 11.06.2006 року вона з ОСОБА_10святкували день народження ОСОБА_4 Біля О 21.00 вони пішли додому до ОСОБА_11,а потім  всі  на дискотеку. На дискотеці виник конфлікт між ОСОБА_3 та зав.клубом ОСОБА_17,вони поштовхались і розійшлися.

З дискотеки   вони повертались з ОСОБА_11   через городи  ,коли вийшли на дорогу, зустріли ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 На даний час детально показів не памятає,але покази ,дані у ході досудового слідства підтримала.Того дня ОСОБА_4 побив її  чоловіка .Коли він її проводив додому,то сказав,що завтра приїдуть і заберуть його в міліцію,за що вона не зрозуміла.

  Допитаний у якості свідка ОСОБА_4 пояснив,що 11.06.2006року він святкував свій день народження,разом з ними був і ОСОБА_3,а  ввечері  всі разом пішли на дискотеку. Там ОСОБА_3 посварився із завклубом ОСОБА_17,але їх розборонили.Ланцюга ОСОБА_17 забрав  у ОСОБА_3 і віддав ОСОБА_19,у нього особисто ланцюга не було.З дискотеки пішли раніше,він дорогою ОСОБА_7 не зустрічав,його не бив,вважає,що ОСОБА_6 дав покази проти нього із-за того,що його залякали. Йому також погрожували у міліції.

  Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_20, ОСОБА_21, підтвердили,що під час відтворення обстановки і обставин події підсудний добровільно розповідав про обставини вчиненого,ніякого тиску на них з боку працівників міліції не було.

  Свідок ОСОБА_22 пояснив,що у 2006році працював в.о слідчого Таращанського РВ ГУ,у його провадженні  знаходилась зазначена справа.Як підозрюваних він допитував ОСОБА_15,ОСОБА_4,ОСОБА_6,проводив відтворення обстановки і обставин події. Всі вони давали покази добровільно,тиску зі сторони працівників міліції на них не було,ні від кого зауважень чи скарг на дії слідчих чи інших працівників міліції не було. Явку з повинною писали також добровільно.

    Крім  того вина підсудного  у вчиненні злочину  також підтверджується письмовими матеріалами :

    -  висновком судово-медичної експертизи № 27 вiд 15.08.2006 року, згідно якого у ОСОБА_7 виявленi тiлеснi ушкодження у виглядi крововиливiв пiд оболонки, в тканину та шлуночки головного мозку, крововиливів в м’якi покрови голови та обличчя, синцiв та саден на головi та обличчі, переломів ребер справа, крововиливів в мiсцях пошкоджень, синцiв, саден та тулобi та кiнцiвках, якi відносяться до категорiї тяжких тiлесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого (а.с. 1З7, том 1);

  -  висновком судово-iмунологiчної експертизи № 157 від 17.07.2006 року, згідно якого на кросiвцi лiвої ноги, вилученій у ОСОБА_4, виявлена кров, видовi ознаки якої зi всiм набором преципiтуючих бiлок сироваток не встановлені; на штанах і кросівці на праву ногу, що вилучені у ОСОБА_4, крові не встановлено (а.с. 157-158,том 1);

–     висновком судово-iмунологiчної експертизи № 159 вiд 17.07.2006 року, згідно якого на кросiвцi на праву ногу, вилученій у ОСОБА_3 встановлена кров, видовi ознаки якої зi всiм набором преципiтуючих бiлок сироваток не встановлені (а.с. 165-166, том 1);

–     протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13.06.2006 року, за участю  ОСОБА_6,в ході якого останній вказав на обставини побиття ОСОБА_4 та ОСОБА_3 потерпiлого ОСОБА_7 на вул. Жовтневiй в с. Салиха Таращанського району (а.с. 1, том 2);

-     висновком  комісійної судово-медичної експертизи № 8 -167/К , згідно якої не виключається  що  ОСОБА_7  після заподіяння    йому   вищевказаних  тілесних ушкоджень  міг виконувати  активні  дії, в тому числі подолати   відстань    від ймовірного побиття   до місця  свого проживання , що становить  1410 метрів, за умови    збереження  ним свідомості.

                (а.с. 158, том 4);

-протоколом огляду місця події від 16.06.2006 року та планом – схемою до нього, проведеному на ділянці вулиці від перехрестя вул. М. Семченкова та вул. Жовтнева у південному напрямку, з якого видно, де ОСОБА_4 та ОСОБА_3 наносили тілесні ушкодження ОСОБА_7

              (а.с. 75 – 78 том 1);

-протоколом огляду місця події від 16.06.2006 року та планом – схемою до нього, проведеному в господарстві ОСОБА_24, розташованому в с. Салиха по вул. Радянській Таращанського району Київської області, з якого видно де знаходився потерпілий ОСОБА_7 в момент його виявлення братом ОСОБА_13       (а.с.  79 – 83 том 1);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13.06.2006 року, за участю   ОСОБА_3, в ході якого останній вказав на обставини та  місце, де відбувалося побиття ним та ОСОБА_4 потерпiлого ОСОБА_7 на вул. Жовтневiй в с. Салиха Таращанського району (а.с. том 2);

-протоколом очної ставки від 18.07.2006 року,  між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_3   розповів про обставини побиття ними потерпілого ОСОБА_7 (а.с.  5 – 7 том 2);

-протоколом очної ставки від 24.06.2006 року,  між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, під час якої  ОСОБА_6 пiдтвердив свої покази, щодо нанесення тiлесних ушкоджень ОСОБА_7 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на вул. Жовтневiй в с. Салиха Таращанського (а.с.  8 – 10 том 2);

-протоколом очної ставки від 24.06.2006 року,  між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, в ході якої вони розповіли  про обставини побиття ОСОБА_4 та ОСОБА_3 потерпілого ОСОБА_7

              (а.с.11 – 12 том 2).

Крім того, обставини вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_3 встановлені вироком Рокитнянського райсуду від 09.07.2007року відносно ОСОБА_4,який набрав законної сили.

На виконання  ухвали апеляційного суду Київської області від 30.09.2009року (т.4 а.с.331) щодо перевірки заяви підсудного та свідків щодо застосування до них  незаконних методів  проведення слідства та психологічного тиску з боку працівників Таращанського РВ ГУ ,постановою суду від 29.04.2010року в порядку  ст.315-1 КПК  України було доручено прокурору Таращанського району провести перевірку вказаних заяв.Постановою в.о.прокурора Таращанського району від 22.06.2010року в порушенні кримінальної справи відносно  працівників Таращанського РВ ГУ відмовлено у звязку з тим,що в ході проведення перевірки не добуто достатніх даних,які б вказували на застосування до ОСОБА_3,ОСОБА_9,та ОСОБА_8 з боку працівників міліції фізичного насильства та погроз.

Невизнання підсудним своєї вини,суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне.

      Суд критично розцінює покази ОСОБА_4,оскільки його вина та обставини вчинення  злочину встановлені вироком  суду від 09.07.2007року,який набрав законної сили.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до  висновку, що   підсудний ОСОБА_3  умисно заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження,  що спричинило смерть потерпілого,групою осіб,а тому повинен нести відповідальність за ст.121ч2 КК України і його  дії органом  досудового слідства  кваліфіковані вірно.

    При призначенні  підсудному міри покарання,суд враховує характер  і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.

 Відповідно до ст.66 КК України  обставинами,що помякшують покарання,суд вважає   вчинення злочину у неповнолітньому віці,підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно за місцем проживання та місцем навчання,його роль у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень.

       Відповідно до ст.67 КК України  обставиною, що  обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

    Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого  злочину, особу винного, наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  суд прийшов до висновку про можливість  застосування до засудженого ОСОБА_3 ст. 69 КК України і призначення йому покарання  нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті.Разом з тим,суд вважає,що покарання підсудному слід обрати у виді позбавлення волі,оскільки його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства,підстав для застосування ст.75 КК України суд не вбачає.

Заявлений потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов  слід залишити без розгляду,оскільки  вироком Рокитнянського районного суду від 09.07.2007року вказаний цивільний позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь потерпілої 36187грн. майнової та моральної шкоди. Вирок у цій частині не скасований,набрав законної сили.

    Цим же вироком  вирішено питання  речових доказів:  металевий ланцюг, три бинта із зразками крові – знищено; три пари кросівок, троє спортивних штанів – передано їх власникам; відеокасету з відеозаписом відтворення обстановки та обставин подій залишено в матеріалах справи.

                      Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,суд

                          ЗАСУДИВ:

Визнати винним  ОСОБА_3 за ст.121ч2 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

              Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд,а після набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою і утримувати у слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань.

                Строк відбуття покарання рахувати з моменту  його затримання,зарахувавши в цей строк перебування під вартою з 13.06.2006року по 09.08.2006року.

                Цивільний  позов потерпілої ОСОБА_5 залишити без розгляду.

                  Вирок може бути оскаржений протягом 15 днів з моменту його проголошення в апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд.

                          Суддя       В.М.Пархоменко