№2-а-269/10

Стахановський  міський суд Луганської області

П О С Т А Н О В А

іменем України

13 липня 2010 року суддя Євтіфієв В.М., за відсутності позивача ОСОБА_1, який надав заяву про слухання справи за його відсутності, за відсутністю відповідача ІДПС Луганського взводу ДПС Реднікіни Олега Анатолійовича, який був повідомлень про день час слухання справи і заяви про слухання справи за його відсутності суду не надав, розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС Луганського взводу ДПС Реднікіни Олега Анатолійовича, про визнання дій неправомірними і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття адміністративного провадження, -

ВСТАНОВИВ:

    В обґрунтування заявлених вимог позивач вказала, постановою відповідача, від 25 грудня 2009 року, позивача було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 гривень.

    В постанові зазначено 25 грудня 2009 року о 10.50год. позивач керуючи транспортним  засобом, рухаючись по дорозі здійснюючи поворот ліворуч не ввімкнув світовий сигнал повороту, чим порушив п.9.2, 9.4 Правил дорожнього руху України.

    З даною постановою він не згоден, т.я він рухався по головні дорозі та п.9.2 не передбачено ввімкнення світового сигналу повороту, тому позивач вимагає:

    1. Визнати протиправними дії ІДПС ІДПС Луганського взводу ДПС Реднікіни Олега Анатолійовича, по складанню протоколу ВВ №202385 від 25.12.2009 року та винесення постанови від 25 грудня 2009 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 425 гривень.

    2. Постанову ВВ №338404 ІДПС Луганського взводу ДПС Реднікіни Олега Анатолійовича від 25 грудня 2009 року, щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн., скасувати.

    3.Провадження по праві закрити.

Відповідач в своїх запереченнях суду не надав.

Позивач на позові наполягав, що вказав в заяві.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши позиції сторони, оцінивши всі наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню. Суд дійшов наступних висновку з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд справи і рішення по справі здійснюються на засадах змагальності сторін,  свободи в наданні доказів ними суду своїх доказів та в доказовості перед судом їх переконливості.

У відповідності до Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, дані Правила відповідно до Закону України „Про дорожній рух” встановлюють єдиний порядок руху на всій території України.

Згідно ст.1.3  Правил „учасники дорожнього руху повинні знати та виконувати вимоги даних правил, а також бути взаємно ввічливими”.

Згідно Інструкції з організації провадження по справах щодо адміністративних порушень правил, норм та стандартів, щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 25.02.1994 року №91 п.4.27, матеріали щодо адміністративних порушень повинні мати достатні докази, які б підтверджували скоєння правопорушення.

Згідно ст.280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність…а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом постанова має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. В Постанові, що оскаржується, не зазначено жодного доказу, на підставі якого інспектором було прийняте рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем вимоги вказаної статті виконанні в повному обсязі не були.

Згідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна доказати ті обставини, на яких базуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок по наданню доказів правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем достовірних та безперечних доказів незаконних дій з боку позивача стосовно обґрунтування винесеної постанови, щодо накладення адміністративного стягнення відносно позивача,  суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 11, 12, 71 ч.2, 100, 159, 160 ,163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІДПС Луганського взводу ДПС Реднікіни Олега Анатолійовича, про визнання дій неправомірними і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття адміністративного провадження, задовольнити повністю.

    Визнати протиправними дії ІДПС Луганського взводу ДПС Реднікіни Олега Анатолійовича, по складанню протоколу ВВ №202385 від 25.12.2009 року та винесення постанови від 25 грудня 2009 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 425 гривень.

    Постанову ВВ №338404 від 25 грудня 2009 року, ІДПС Луганського взводу ДПС Реднікіни Олега Анатолійовича, щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн., скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1закрити.

    Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Стахановський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, протягом 10 днів з дня  її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

       Суддя                                                                                                      В.М. Євтіфієв