Справа № 22а - 1225/2007 р Головуючий по першій інстанції Бурлака В.І.
Категорія: оскарження ухвали Головуючий в апеляційній інстанції Скіць М. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
10 серпня 2007 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Корнієнко Н.В., Скіця М. І.
при секретарі Петренко С.П..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду від 26 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання окремої частини договору, -
встановила:
ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 27 травня 1994 року вона подарувала належну їй частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 в рівних частках сину - ОСОБА_1 та онуці - ОСОБА_3
На даний час вона мешкає спільно з сином. Зазначає, що на час вчинення догору дарування їй виповнилось 78 років і вона не в повній мірі розуміла значення вчинюваних дій і не змогла вжити заходів по захисту своїх прав.
Вважає, що даним договором вона суттєво ущемила свої права не зазначивши процедури надання їй матеріальної допомоги обдарованими.
З часу вчинення договору дарування відповідачка по справі до дарунку відноситься недбало, в будинку не проживає і чинить всілякі перешкоди їй і сину в користуванні жилим будинком.
Просила суд розірвати договір дарування від 27 травня 1994 року в частині долі ОСОБА_3 та повернути їй нерухомість.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 26 квітня 2007 року на підставі п.2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України провадження у справі було закрите.
Не погоджуючись з винесеною судом ухвалою, представник позивачки ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування ухвали і скерування справи до суду першої інстанції для розгляду з тих підстав, що суд безпідставно послався на положення ст. 205 ЦПК України, тобто наявністю рішення суду, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав і зазначив, що суд припустився помилки в тлумаченні понять „розірвання договору" і „визнання договору недійсним", визнавши їх рівнозначними та акцентував увагу апеляційної інстанції на тотожності даних понять однак не ідентичності їх.
2
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до відхилення виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд послалася на п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України, мотивуючи свої висновки тим, що маються рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 вересня 2006 року та від 29 вересня 2006 року ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Дійсно 26 червня 2006 року Уманським міськрайонним судом було ухвалене рішення за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та визнання договору дарування недійсним. Рішення суду першої інстанції залишено без змін судом апеляційної інстанції.
За таких обставин ухвала суду являється законною і обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду від 26 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання окремої частини договору залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.