Справа № 22ц-1153-2007р.                                Головуючий по 1 інстанції Харченко Л.Г.

Категорія із договорів                                           Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                   Ювшина В.І.

суддів                              Корнієнко Н.В.,  Скіць М. І.

при секретарі                  Петренко С. П.

позивача                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2007р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,  -

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу,  посилаючись на те,  що в 2002 році вона дала в борг ОСОБА_2 відповідно 600 гривень,  700 гривень та 500 гривень,  а всього 1800 гривень. Даний факт підтверджується оборотною відомістю,  яка підписана ОСОБА_2

ОСОБА_2 пообіцяв повернути борг на протязі місяця,  однак борг не повернуто до поточного часу. Також ОСОБА_1 сплатила за ОСОБА_2 третій особі ОСОБА_3 за нежиле приміщення по провулку Московському, 2 в м. Сміла 29000 гривень,  що підтверджено розпискою,  виданою ОСОБА_3 Таким чином,  ОСОБА_2 заборгував її за договором позики 30800 гривень. Пізніше ОСОБА_1 змінила свої позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_2 11850 гривень неповернутого боргу від 29000 гривень та 16772 гривні збитків заподіяних відповідачем ненаданням документів на приміщення кафе,  що призвело до зменшення його вартості та судові витрати по справі,  а всього 31329 гривень 90 коп.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 27 квітня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Смілянського міськрайонного суду від 27 квітня 2007 року скасувати,  вважаючи його необґрунтованим,  помилковим,  так як суд неповно дослідив обставини справи,  а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши Єферіну Л.Д.,  дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги,  колегія

2

суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга підлягає до відхилення з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,  що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення»,  рішення є законним тоді,  коли суд,  виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення,  в якому повністю відображені обставини,  що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,  відповідають і підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам,  оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч.2  ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_1 остаточно просила стягнути з ОСОБА_2 11850 гривень неповернутого боргу,  який входив в загальну суму 29000 гривень та 16772 гривни збитків,  заподіяних її ОСОБА_2 ненаданням документів на приміщення кафе.

Відповідно до рішення Смілянського районного суду від 12 березня 2004 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто борг в сумі 62150 гривень. Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 21 травня 2004 року дане рішення залишено без змін,  воно набрало чинності і звернуто до виконання. В ухвалі апеляційного суду від 21 травня 2004 року зазначено,  що сума 29 тисяч гривень входить в загальну суму боргу,  яка вже стягнута. Таким чином,  суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те,  що сума боргу 11850 гривень вже стягнуто за рішенням суду і дана сума до повторного стягнення не підлягає,  (а.с. 36).

Згідно ч.4  ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Позивачка не довела суду першої та апеляційної інстанції,  що зменшення вартості майна-приміщення кафе внаслідок фізичного зносу споруди відбулась з вини ОСОБА_2,  а тому в цій частині позовних вимог суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив в позові.

Рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам та наявним доказам,  а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не містять підстав,  визначених  ст.309 ЦПК України,  які передбачають скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись  ст. ст. 303; 307-308,  315 ЦПК України,  колегія суддів судової палати, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду від 27 квітня 2007 року відхилити,  а рішення Смілянського міськрайонного суду від 27 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно після її проголошення,  але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців,  починаючи з дня її проголошення.