‡‚2-762\10

                          РІШЕННЯ

                                  І„M„E„N„E„M „T„K„Q„@Ї„N„I

12.07.2010р.                                            м.Виноградів

    Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі І.О.Ребізант, за участю представника відповідача по дорученню І.І.Васильцун, розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах ОСОБА_2 до військової частини А0332 м.Виноградів про стягнення боргу з виплати грошової допомоги,

                                ВСТАНОВИВ:

    Військовий прокурор Ужгородського гарнізону звернувся у суд із цією позовною заявою в інтересах ОСОБА_2, мотивуючи її тим, що у військову прокуратуру Ужгородського гарнізону звернувся з письмовою заявою ОСОБА_2, в якій просить захистити йог порушені права шляхом звернення до суду з позовною заявою, оскільки він є військовослужбовцем вч А0332, яка має перед ним заборгованість з виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2009р. в розмірі 1.654,50 грн.

    Обгрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що ОСОБА_2 заборонено займатись підприємницькою діяльністю, а єдиним джерелом його доходів є грошове забезпечення, яке не виплачується йому відповідачем в розмірах, передбачених чинним законодавством, а відтак його матеріальне положення є складним, а відтак не дозволяє звернутись йому самостійно до суду за захистом своїх порушених прав, а відтак позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість з виплати грошової допомоги в розмірі 1.654,50 грн., а також судові витрати по справі на користь держави.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з"явився, проте до суду подав письмову заяву від 12.07.2010р., в якій позовні вимоги підтримав в повному обсягу, просив суд їх задоволити з підстав, зазначених в позовній заяві, а справу просив розглянути без його участі.

    Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.

    Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного.

    В судовому засіданні достовірними та належними доказами встановлено, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем вч А0332, виконує конституційний обов»язок щодо захисту України. Відповідач має перед ним заборгованість з виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2009р. \а.с.6\ в розмірі 1.654,50 грн.

Згідно до ст.ст.10,11 ЦПК Ук„‚„pї„~„y кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України та п.2 4 .1 ст.5 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. На підставі п. 6 ч.2 ст.20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду із заявами про захист прав та законних інтересів громадян

    Згідно ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадян та держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина та держави. Підставою представництва у суді інтересів громадянина с його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а формою такого представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними, правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Суд вважає, що в даному випадку наявні правові підстави для звернення військового прокурора з позовом в інтересах Рожка до суду.

    Нормами матеріального права, що підлягають до застосування до даних правовідносин, є Конституція України,  Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанова від 07.11.2007р. ‡‚1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», а також Наказ Міністра оборони України від 11.06.2008р. ‡‚260 про затвердження Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».    

Конституція України (ст.43) гарантує право кожного громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом. Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свобод гарантується і не можуть бути скасовані.

Суд констатує, що право на отримання військовослужбовцями  грошового забезпечення   гарантовано і ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

    Відповідно до ч. 4 сі. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

    На виконання вимог цього закону, КМ України прийнято Постанову від 07.11.2007р. ‡‚1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», згідно з якою (п.1) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

    Крім цього, відповідно до п.2 вказаної постанови, виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони.

    На виконання Постанови КМУ ‡‚1294 від 07.11.2007 року, наказом Міністра оборони України від 11.06.2008р. ‡‚260 затверджено Інструкцію «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», п.30.1 Розділ XXX «Правила виплати грошової допомоги для оздоровлення» якого визначено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі вибуття в щорічну основну відпустку виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення підлягає виплаті військовослужбовцям, яким надана щорічна основна відпустка, тривалість якої визначена відповідно до законодавства України.

    З матеріалів справи встановлено, що у зв'язку з обмеженим фінансуванням в/частини „@0332 утворилась заборгованість з виплати ОСОБА_2 грошової допомоги на оздоровлення за 2009р., що підтверджується довідкою від 15.03.2010р. ‡‚142 \а.с.6\.

    Оскільки, з"ясувавши дійсні обставини справи, права та обов"язки сторін, в судовому засіданні встановлено, що саме з вини відповідача виникла заборгованіть з виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2009р., а відтак суд знаходить за необхідне заявлений військовим прокурором позов задоволити в повному обсязі.

    На підставі наведеного, у відповідності до вимог ст.ст.22,43 Конституції України, ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.п.1,2 Постанова від 07.11.2007р. ‡‚1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», а також Наказ Міністра оборони України від 11.06.2008р. ‡‚260 про затвердження Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (п.30.1) та керуючись ст.ст.10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд-

                               ВИРІШИВ:

    Позов військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах ОСОБА_2 до військової частини А0332 м.Виноградів про стягнення боргу з виплати грошової допомоги задоволити.

    Стягнути з військової частини А0332 на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2009р. в розмірі 1.654,50 грн.

Судові витрати по справі в розмірі 171,00 грн. (51,00 грн. судового збору та 120,00 грн. за інформаційно-технічний розгляд справи) стягнути з відповідача військової частини А0332 (м.Виноградів, вул.Тюльпанів-1)  на користь держави.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий:                                     А.А.Надопта