Справа 22ц-11323\2007 Головуючий в 1 інстанції Тимошенко T.I.
Категорія 21 (2) Доповідач Митрофанова Л.В.
УХВАЛА Іменем України
25 липня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Михайлів Л.В.
суддів: Митрофанової Л.В., Братіщевої Л.А.
при секретарі: Чубіній А.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - Бершадської Людмили Станіславівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06 квітня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку і компенсації втрати частини сум відшкодування шкоди через порушення термінів її виплати, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06 квітня 2007 року
позов ОСОБА_1. задоволений частково. З відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нешдсних випадків на виробництві та профзахворювань
України в м. Кривому Розі (далі Фонд соціального страхування) на користь позивача
стягнуто недоплату по щомісячних .виплатах відшкодування втраченого заробітку в сумі
4674,18 грн. за період з 01.02.2003 року по 01.02.2006 року, і щомісячно з 01.02.2006 року
стягувати по 208,77 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.
В решті позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції не вірно визначив початок перебігу строку позовної давності відповідно до ст.. 233 КЗпП України, в рішенні не наведено розрахунок заборгованості підприємства , та на яких підставах утворилася сума щомісячних платежів 103,81 грн. станом на 01.04.2001 року, що Фонд соціального страхування не є належним відповідачем по справі, не наведено підстави та не проведено розрахунки застосування чи незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів на ВАТ «КЗРК», суд не перевірив, чи збільшилася фактична заробітна плата, безпідставно застосував коефіцієнт 2.5 з 01.01.1996 року та 1.25 з 1.06.1996 року, судом не дана належна правова оцінка економічному обґрунтуванню застосування або
незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів, а також заробітної плати по підприємству.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд в порядку п.5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач тривалий час з 1965 року по 1975 рік працював на шахті «Гвардійська», що є структурним підрозділом ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», машиністом станка глибокого буріння, у зв'язку із чим завдано шкоду його здоров'ю. Згідно висновку МСЕК від 20.07.1994 року йому встановлено 15% втрати професійної працездатності безстроково.
У зв'язку з частковою втратою працездатності позивачу відповідачем провадились виплати відшкодування втраченого заробітку з розрахунку базового середнього заробітку за січень-квітень 1992 року по професії позивача та ступеня втрати працездатності. Відповідачем коректувався розмір щомісячних виплат на коефіцієнти підвищення тарифних ставок, та на коефіцієнти підвищення сум відшкодування збитку.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залучення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі в якості відповідача по справі і стягнув суму заборгованості по щомісячним страховим виплатам, з 09.10.2003 року, оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", набрав чинності з 01.04.2001 року.
Також колегія суддів приходить до висновку, що судом правильно, у відповідності із роз'ясненнями, викладеними у п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року № 2 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», застосовано строк позовної давності у три роки, оскільки вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягає задоволенню за час, що не перевищує трьох років та вірно відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення компенсаційних сум з Фонду соціального страхування.
Проте, як вбачається зі змісту уточненої позовної заяви (а.с. 31-38) позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ «КЗРК» про стягнення заборгованості по щомісячним виплатам у сумі 2567,60 грн. яка утворилася у зв'язку із незастосуванням відповідачем ВАТ «КЗРК» коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві за період з 01.01.1996 року по 01.05.2000 року, також просив суд стягнути на його користь компенсацію по страховим виплатам у зв'язку із затримкою їх виплат у сумі 1803,82 грн. за період з 1998 року по 01.04.2001 року.
Однак судом першої інстанції не проведено розрахунку заборгованості по виплаті страхових сум відшкодування шкоди позивачу за період з 01.01.1996 року по 01.04.2001 року, не наведено обґрунтування застосування чи не застосування спірних коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів за вказаний період та не розглянуто позовні вимоги про стягнення компенсаційних сум з ВАТ «КЗРК».
Оскільки цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, згідно вимог п.5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню в повному обсязі, з направленням справи на новий розгляд в той же суд.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.5 ч.1 ст. 311, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Кривому Розі -задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06 квітня 2007 року скасувати. Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.