В И Р О К                      Справа № 1-88, 2010р.

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

            23 червня 2010 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

                       головуючого судді -                                   Сегет Я.С.

                       при секретарі -                                            Волошиній Л.О.                

                       за участю прокурора -                                Катріченко А.М.

                       підсудних -                                                  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Лохвиці кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, українки, громадянки України, освіта середня-спе-

                                  ціальна, перебуваючої шлюбі, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не су-

                                  димої, пенсіонерки, мешканки м. Лохвиці ( АДРЕСА_1 ), в скоє-

                                  нні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,

                                  та

                                  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4,

                                  уродженки і мешканки в м. Лохвиця (АДРЕСА_2 ), українки, гро-

                                  мадянки України, освіта середня-спеціальна,  перебуває в шлюбі, має на утри-

                                  манні неповнолітнього сина ОСОБА_4, не судимої, не працюючої, в скоєнні зло-

                                  чинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України,

                                  та

                                  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки      

                                  м. Хирів Львівської області, українки, громадянки України, освіта вища, пере-

                                  буваючої в шлюбі, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не судимої, пра-

                                  цюючої на посаді лікаря-кардіолога Лохвицької ЦРЛ, мешканки м. Лохвиці,

                                  ( АДРЕСА_3 ), в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК Ук-                                  

                                  раїни,

В С Т А Н О В И В :

1).  ОСОБА_1 маючи потребу в санаторно-курортному лікуванні захворювань опорно-рухового апарату в санаторно-курортних закладах, з метою отримання путівки до санаторію, не бажаючи оплачувати її вартість, та завідомо знаючи про те, що право на отримання путівки до са-наторно-курортних закладів за рахунок коштів державного бюджету мають учасники бойових дій, обманним шляхом отримала копії паспорта громадянки України ОСОБА_5, до-відки про присвоєння ОСОБА_5 ідентифікаційного коду та посвідчення учасника бойових дій, які були необхідні їй для здійснення свого злочинного умислу, спрямованого на вчинення ша-храйства. Вона ж, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаю-чи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи так діяти, 24.01.2007р. прийшла до Лох-вицької центральної районної лікарні, де в реєстратурі отримала амбулаторну картку ОСОБА_5, після чого, видаючи себе за родичку останньої, звернулася до лікаря-кардіолога Лохвицької ЦРЛ ОСОБА_3 по питанню отримання довідки форми № 070/о для отримання пу-тівки. Використовуючи медичну документацію на ім’я ОСОБА_5, ОСОБА_1 отримала у лікаря-кардіолога ОСОБА_3 дану медичну довідку форми № 070/о для отримання путівки для ОСОБА_5 Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 наступного дня, 25.01.2007р. звернулася до головного спеціаліста відділу у справах інвалідів, ветеранів війни та праці управління праці та соціального захисту населення Лохвицької РДА ОСОБА_2, із письмовою заявою видати ОСОБА_5 путівку в санаторій « Сосновий бір » або « Нові Санжари », використовуючи при цьому документацію на ім’я ОСОБА_5 В результаті шахрайських дій ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_5 була взята на чергу для забезпечення санаторно-курортною путівкою, а ОСОБА_1 отримала путів-ку до санаторію « Нові Санжари » на проходження курсу лікування у період з 17.10.2008р. по 03.11.2008р., і пройшла замість ОСОБА_5 курс лікування у вказаний період в санаторії « Нові Санжари », не маючи на це права.

Діючи шляхом обману ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 заволоді-ла шляхом шахрайства та скористалася для оплати власного лікування за рахунок субвенції з дер-жавного бюджету коштами в сумі 1728 грн., перерахованими в оплату за путівку ОСОБА_5, спричинивши своїми діями матеріальної шкоди державі на вказану суму.

2).  Вона ж, 12.02.2009р., бажаючи знову незаконно за рахунок держави пройти курс лікува-ння в санаторно-курортних закладах, прийшла до Лохвицької центральної районної лікарні, де в реєстратурі отримала амбулаторну картку ОСОБА_5, після чого, видаючи себе за родичку ос-танньої, звернулася до лікаря-кардіолога Лохвицької ЦРЛ ОСОБА_3 по питанню отримання дові-дки форми № 070/о для отримання путівки. Використовуючи медичну документацію на ім’я ОСОБА_5., ОСОБА_1 отримала у лікаря-кардіолога ОСОБА_3 дану медичну довідку форми № 070/о для отримання путівки для ОСОБА_5 Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, вона повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, перед-бачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи так діяти, цього ж дня, 12.02.2009р.  звернулася до головного спеціаліста відділу у справах інвалідів, ветеранів війни та праці управлін-ня праці та соціального захисту населення Лохвицької РДА ОСОБА_2 із письмовою заявою видати ОСОБА_5 путівку в санаторій « Сосновий бір » або « Нові Санжари », використовую-чи при цьому документацію на ім’я ОСОБА_5 В результаті шахрайських дій ОСОБА_1  за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_5 була взята на чергу для забезпечення санаторно-курортною путівкою, а ОСОБА_1 повторно отримала путівку до санаторію « Нові Санжари » на проходження курсу лікування у період з 08.09.2009р. по 28.09.2009р. і пройшла за-мість ОСОБА_5 курс лікування у вказаний період в санаторії « Нові Санжари », не маючи на це права.

Діючи шляхом обману, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2, повтор-но заволоділа шляхом шахрайства та скористалася для оплати власного лікування за рахунок суб-венції з державного бюджету коштами в сумі 3003 грн., перерахованими в оплату за путівку ОСОБА_5., спричинивши своїми діями матеріальної шкоди державі на загальну суму 4731 грн.

3). ОСОБА_2, працюючи згідно наказу від 15.12.2004р. № 35 на посаді головного спеціаліста відділу у справах інвалідів, ветеранів війни та праці управління праці та соціального захисту населення Лохвицької РДА, в січні 2007 року та повторно в лютому 2009 року в м. Лохви-ці, з корисливих мотивів, діючи у порушення вимог посадової інструкції, прийняла на розгляд пи-сьмові заяви від ОСОБА_1, за попередньою змовою з останньою, з проханням видати їй путів-ки в санаторій « Нові Санжари » на ім’я ОСОБА_5, усвідомлюючи суспільно-небезпечний ха-рактер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи так діяти, вчинила шахрайські дії і незаконно заволоділа державними коштами в сумі 4731 грн. Так ОСОБА_2 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння державними кошта-ми у своїх власних інтересах, зловживаючи довірою начальника управління праці та соціального захисту населення Лохвицької РДА, оформила пакет документів для оплати путівок за рахунок су-бвенції з державного бюджету до медичного центру « Нові Санжари », що не відповідають дійсно-сті, для особи, яка не має на це права, завідомо знаючи про це та усвідомлюючи злочинний харак-тер своїх дій. Діючи шляхом зловживання довірою ОСОБА_2, за попередньою змовою із ОСОБА_1, спричинила державі матеріальної шкоди на суму 4731 грн.

4). ОСОБА_2 протягом 2007-2009 років згідно наказу № 35 від 15.12.2004р. будучи службовою особою та перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу у справах інвалідів, ветеранів війни та праці управління праці та соціального захисту населення Лохвицької РДА , яка віднесена до 7 категорії посад державних службовців і має 13 ранг, діючи у порушення вимог по-садової інструкції, постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006р. № 187 « Про затвердже-ння порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення », усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи так діяти, внесла в офіці-йні документи, які оформлено із зовнішньої сторони правильно, неправдиві відомості щодо корис-тування пільгами згідно ст.12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціально-го захисту » ОСОБА_5, учасника бойових дій, завідомо знаючи, що ОСОБА_5 до упра-вління праці та соціального захисту населення Лохвицької РДА не зверталася, в санаторно-курорт-ному лікуванні не потребує і ця інформація за своїм змістом повністю не відповідає дійсності.

5).   ОСОБА_3 перебуваючи на посаді лікаря кардіолога поліклінічного відділу Лохвицької центральної районної лікарні, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, діючи у порушен-ня вимог посадової інструкції, 25.01.2007р., 03.10.2008р. та 12.02.2009р. внесла в офіційні до куме-нти – довідки для одержання путівки по формі № 070/о, затвердженої наказом МОЗ України від 27.12.1999р. № 302, які оформлено із зовнішньої сторони правильно, неправдиві відомості щодо рекомендацій проходження санаторно-курортного лікування ОСОБА_5, учасника бойових дій, завідомо знаючи, що ОСОБА_5 до Лохвицької ЦРЛ з приводу отримання таких довідок не зверталася і ця інформація за своїм змістом повністю не відповідає дійсності.          

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину в скоєнні, злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України визнала в повному об»ємі, щиро розкаялася і пояснила суду, що у 2000р. вона працювала в управлінні пенсійного фонду в Лохвицькому районі, яке знаходилося на той час в од-ному приміщенні з управлінням праці. Працювала вона там за направленням із Лохвицького цент-ру зайнятості, мала доступ до документів. З того часу в неї в дома залишилися деякі копії докуме-нтів, в тому числі паспорта та посвідчення учасника бойових дій на ім»я ОСОБА_5, яка про-живає в с. Луценки Лохвицького району. Стан здоров»я у ОСОБА_1 слабкий, і вона  останні-ми роками почала потребувати в санаторно-курортному лікуванні. Підсудна дізналася, що учасни-ки бойових дій мають право на безкоштовне лікування в санаторіях, і вирішила скористатися копі-ями документів ОСОБА_5 та поїхати пролікуватися в санаторій. Так в 2007р. вона звернулася до своєї знайомої ОСОБА_2, що працювала в управлінні праці та соціального захисту насе-лення та попросила її оформити путівку для проходження санаторно-курортного лікування в сана-торії для ОСОБА_5, видавши її за свою тітку. ОСОБА_2 погодилась допомогти і вона написала заяву від імені ОСОБА_5 про надання путівки, та надала копії документів на імя ОСОБА_5 В Лохвицькій ЦРЛ у своєї знайомої ОСОБА_3 підсудна взяла медичну довідку на отримання путівки на ім»я ОСОБА_5, видавши її за свою родичку і пояснивши ОСОБА_3, що во-на приїхати в лікарню не може у зв’язку з хворобою. Взявши в реєстратурі лікарні медичну картку на ім»я ОСОБА_5 ОСОБА_1 отримала довідку, яку надала потім ОСОБА_2 в уп-равління праці. Таким чином, ОСОБА_5 було поставлено на чергу на отримання путівки. У 2008р. їй зателефонувала ОСОБА_2 і сказала, що є путівка в санаторій « Нові Санжари ». Підсудна приїхала і отримала в неї путівку. Про те, що їхати лікуватися замість ОСОБА_5 бу-де ОСОБА_1 ОСОБА_2 здогадалася і спитала її про це, на що підсудна відповіла ствер-дно. Так підсудна  пройшла курс лікування серцево-судинних захворювань в санаторій « Нові Са-нжари ». Таким же чином вона оформила путівку на лікування в цьому ж санаторії і в 2009р. Зав-дані державі збитки вона відшкодувала в повному об»ємі.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину в скоєнні, злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 і ч.1 ст. 366 КК України визнала в повному об»ємі, щиро розкаялася і пояснила суду, що в 2007р. до неї звернулася ОСОБА_1 по питанню постановлення на чергу на отримання санатор-но-курортної путівки ветерана війни ОСОБА_5 і сказала, що вона її родичка. ОСОБА_1 власноруч написала заяву, надала медичну довідку форми № 070/о на ім»я ОСОБА_5, копії паспорта та посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_5 На підставі цих документів ОСОБА_7 поставила ОСОБА_5 в чергу на отримання путівки для проходження санаторно-курортного лікування в санаторіях « Сосновий бір » чи « Нові Санжари ». Через деякий час, коли з»явилися путівки, вона повідомила про це ОСОБА_1 і та прийшла по путівку. Підсудна вида-ла їй путівку і попросила, щоб усе було добре та не було ніяких проблем через неї, так як путівка видається на руки учаснику бойових дій, який буде їхати лікуватись. В даному випадку путівку во-на повинна була видати ОСОБА_5, а не ОСОБА_1 Про те, що їхатиме до санаторію « Но-ві Санжари » ОСОБА_1, вона знала. ОСОБА_1 після проходження санаторно-курортного лікування в санаторії « Нові Санжари » повернула їй зворотний талон путівки про проходження лікування на ім»я ОСОБА_5 Оплату за лікування по даній путівці було здійснено за рахунок державного бюджету шляхом перерахування коштів близько 1700 грн. на рахунок санаторію « Но-ві Санжари ». В 2009р. до неї знову звернулася ОСОБА_1 по цьому ж питанню і знову попро-сила поставити її родичку ОСОБА_5 на чергу на отримання путівки для проходження сана-торно-курортного лікування в санаторіях « Сосновий бір » чи « Нові Санжари ». В подальшому ОСОБА_1 так само надала медичну довідку форми № 070/о на ім»я ОСОБА_5 та написа-ла власноруч заяву від ОСОБА_5. на повторне отримання путівки. Коли з»явилися путівки, то ОСОБА_2 зателефонувала ОСОБА_1 і та приїхала до неї та отримала путівку до сана-торію « Нові Санжари ». Після проходження лікування ОСОБА_1 знову повернула зворотний талон з відміткою про проходження лікування, а оплата за путівку також здійснювалася за рахунок державного бюджету і вартість путівки в 2009 році становила 3003 грн.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 вину в скоєнні, злочинів, передбачених ч. 1 ст.  ст. 366 КК України визнала в повному об»ємі, щиро розкаялася і пояснила суду, що в 2007р. до неї звернулася ОСОБА_1 і попросила видати їй довідку форми № 070/о для її родички ОСОБА_5, яка є учасником бойових дій і збирається оформляти путівку на лікування в санаторій. ОСОБА_1. повідомила, що ОСОБА_5 хвора, і приїхати в лікарню не зможе, а сама проживає в с. Луценки. ОСОБА_1 надала амбулаторну картку на ім»я ОСОБА_5, та розповіла, які за-хворювання у її родички, і на підставі цього, по знайомству вона їй оформила та видала довідку форми № 070/о на ім»я її родички, хоча повинна була прийняти та оглянути ОСОБА_5, і ли-ше потім їй видавати таку довідку у разі потреби. ОСОБА_1 забрала цю довідку і пішла. Ок-рім цього, ОСОБА_1 ще два рази зверталася до неї по цьому ж питанню, щоб оформити на ОСОБА_5 довідку форми № 070/о, другий раз це було в 2008р., а третій раз в 2009р. Всі три рази ОСОБА_1 брала в неї довідки форми № 070/о на ім»я своєї родички ОСОБА_5 для постановлення її в чергу для отримання путівок на проходження санаторно-курортного лікування в санаторії. Про те, що ОСОБА_1 їздила в санаторії замість ОСОБА_5 за державні кошти, вона не знала.

У відповідності до ст. ст. 299, 301-1 КПК України суд обмежив дослідження фактичних об-ставин справи лише допитом підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та даними, які характеризують їхні особи.

         Заслухавши пояснення підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 суд прийшов до висновку, що їх вина повністю доведена.

         Суд вважає, що:

         - навмисні дії ОСОБА_1, вказані в даному вироці під № 1 і 2, скоєні нею з прямим умис-лом, що виразилися в незаконному заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою ( ша-храйство ), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України;

         - навмисні дії ОСОБА_2, вказані в даному вироці під № 3, скоєні нею з прямим умис-лом, що виразилися в незаконному заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою ( ша-храйство ), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України;

         - навмисні дії ОСОБА_2, вказані в даному вироці під № 4, скоєні нею з прямим умис-лом, що виразилися в службовому підробленні, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України;

         - навмисні дії ОСОБА_3, вказані в даному вироці під № 5, скоєні нею з прямим умислом, що виразилися в службовому підробленні, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України.

         При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що підсудна ОСОБА_1 вину в скоє-нні злочинів визнала, щиро розкаялися, матеріальні збитки державі відшкодувала, позитивно хара-ктеризуються по місцю проживання, не судима, має пенсійний вік. Дані обставини суд визнає по-м’якшуючими покарання.

         При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що підсудна ОСОБА_2 вину в скоєнні злочинів визнала, щиро розкаялися, позитивно характеризуються по місцю проживання роботи, не судима, має на утриманні неповнолітнього сина. Дані обставини суд визнає пом’якшу-ючими покарання.

         При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що підсудна ОСОБА_2 вину в скоєнні злочинів визнала, щиро розкаялися, позитивно характеризуються по місцю проживання та роботи, не судима, має пенсійний вік. Дані обставини суд визнає пом’якшуючими покарання.

         Обставини, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 судом не встановлені.

         Суд вважає обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням винних осіб, такими, що у відповідності до ст. 69 КК України дають можливість призначити ОСОБА_2 основне покарання, нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ч. 2 ст. 190 КК України та не призначати їй додаткового покарання, перед-баченого санкцію ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді позбавлення права обіймати певні посади, чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.    

         Суд відмічає обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням винних осіб, такими, що у відповідності до ст. 69 КК України дають можливість не призначити ОСОБА_3 додаткового покарання, передбаченого санкцію ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді позбавлення права обіймати певні посади, чи займатися певною дія-льністю на строк до трьох років.    

         У відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого, особи підсуд-них, обставини, що пом’якшують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та пере-виховання ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.

         Речові докази:

         - амбулаторна картка на ім»я ОСОБА_5, три журнали запису висновків ЛКК за 2008-2009 роки, які прилучені в окремому пакеті до кримінальної справи - повернути в Лохвицьку ЦРЛ ( а. с. 123 );

          - дві історії хвороби № 2134, 1414 на ім»я ОСОБА_5, які прилучені в окремому пакеті до кримінальної справи – зберігати при кримінальній справі ( а. с. 123 ).

            Цивільний позов і судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,

З А С У Д И В :

         ОСОБА_1  за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 ( одного ) року і 6 (шести )  місяців позбавлення волі.

         Керуючись ст. 75 КК України суд звільняє ОСОБА_1 від відбування покарання з випро-буванням, якщо вона на протязі іспитового строку в 1 ( один ) рік  не вчинить нового злочину.

         Згідно ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_1 такі обов’язки:

         - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-ви-конавчої системи;

         - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

         - періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

          ОСОБА_2 за:

          - ч. 2 ст. 190 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до штрафу в сумі 600 ( шіс-тсот ) грн.;

          - ч. 1 ст. 366 КК України із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України до штрафу в сумі по 580      ( п»ятсот вісімдесят ) грн.,   без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною дія-льністю;

         У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд визначає ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді штрафу в сумі 600 ( шістсот ) грн . , без позбавлення права обіймати певні посади чи займати-ся певною діяльністю.  

            ОСОБА_3 за  ч. 1 ст. 366 КК України із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України до штрафу в сумі 600 ( шістсот ) грн., без позбавлення права обіймати певні поса-ди чи займатися певною діяльністю.

         Штраф зарахувати в доход держави „ Адміністративні штрафи та інші санкції ”: ( отримувач – державний бюджет Лохвицького району – 22050000, код бюджетної класифікації – 21081100, код одержувача – 34698605, розрахунковий рахунок – 31115106700239, МФО – 831019 ).

         Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу суд залишає підписку про невиїзд.

         Речові докази:

         - амбулаторна картка на ім»я ОСОБА_5, три журнали запису висновків ЛКК за 2008-2009 роки, які прилучені в окремому пакеті до кримінальної справи – повернути в Лохвицьку ЦРЛ;

         - дві історії хвороби № 2134, 1414 на ім»я ОСОБА_5, які прилучені в окремому пакеті до кримінальної справи – зберігати при кримінальній справі.

    На вирок може бути через Лохвицький районний суд принесена апеляція до Апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

    Вирок постановлено і виготовлено суддею в нарадчій кімнаті на комп”ютері.

                            СУДДЯ                                     Я. С. СЕГЕТ

Згідно: голова суду                                 Г.Б.Савинський

             ст. секретар                                 С.Б.Городецька