Справа № 2-471/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

24 червня 2010 року  Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді                                     Кологривої Т.М.,

за участю секретаря                                     Сердюк Т.Г.,

відповідача                                         ОСОБА_1,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт.Арбузинка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину міни житла  дійсним та права власності на нерухоме майно

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

    У травні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до   ОСОБА_1 про визнання правочину міни житла  дійсним та права власності на нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що в  1999 року між ним та відповідачем було укладено договір про міну квартири АДРЕСА_1, належної позивачу, та житлового будинку АДРЕСА_2. Дана угода була зареєстрована на Універсальній товарній біржі «Нерухомість-Н»,  договір   № 185 від 05.10.1999 року.

Здійснену угоду міни нерухомого майна  вважає дійсною, так як сторони виконали всі дії, передбачені нею, але вказана угода нотаріально не посвідчена по вині   відповідача.

Посилаючись на ці обставини, позивач в позовній заяві просить визнати договір міни дійсним та визнати за ним право власності на житловий будинок.

Позивач в заяві, що надійшла в судове засідання,  підтримав позовні вимоги,  просив задовольнити позов і слухати справу в його відсутність.

            Відповідач в судовому засідання позовні визнав повністю.

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами складено угоду про міну квартири АДРЕСА_1, належної позивачу, та житлового будинку АДРЕСА_2. Всі умови угоди сторонами були виконані, у нотаріуса зазначена угода посвідчена не була.

Дана угода згідно ст. 15 Закону України “Про товарну біржу” була зареєстрована на Універсальній товарній біржі «Нерухомість-Н»,  договір   № 185 від 05.10.1999 року.

З технічної документації  на нерухоме майно вбачається, що  нерухоме майно на момент міни належало сторонам – квартира АДРЕСА_1 - ОСОБА_2, а  житловий будинок АДРЕСА_2 - ОСОБА_1.

У відповідності до ст. 227 ЦК Української РСР договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, а згідно ч.2 ст. 47 ЦК Української РСР, якщо одна із сторін повністю виконала договір, а інша ухиляється від його оформлення нотаріально, то суд може визнати  цей договір дійсним за заявою сторони, яка виконала договір.

Даний договір міни є волевиявлення обох сторін, вони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне виконання договору, право власності на житловий будинок зареєстровано за позивачем у Арбузинському БТІ  11 лютого 2000 року, нотаріальному посвідченню зазначеного договору перешкоджає вказана обставина та ухилення відповідача від нотаріального посвідчення.

На підставі викладеного суд вважає, що вимоги про визнання договору міни житлового будинку є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а позовні вимоги про визнання права власності на будинок є зайвими, так як  визнання угоди дійсною є самостійним способом захисту права власності та право власності переходить до покупця з часу визнання угоди дійсною.

    Керуючись ст.ст.10, 59, 130, 174, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В  :

    Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину міни житла  дійсним та права власності на нерухоме майно – задовольнити частково.

Визнати дійсним договір міни  нерухомого майна, укладений 8 жовтня 1999 року, квартири АДРЕСА_1  та житлового будинку АДРЕСА_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, за яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1, а також ОСОБА_1  продав, а ОСОБА_2  купив житловий будинок АДРЕСА_2.

    У задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 відмовити.

Рішення набирає чинності через 10 днів, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд в порядку, передбаченому ст. 294 ЦПК України.

    Суддя                                               Т.М.Кологрива