ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320
РІШЕННЯ
Іменем України
16.02.2010Справа №2-11/6244.1-2009
За позовом СПД ОСОБА_2, м. Євпаторія,
до відповідачів:
1) Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійське АТП № 14363», м. Євпаторія
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Євтранс- Сервіс», м. Сімферополь
про стягнення 247 452,90 грн..
Суддя С.С. Потопальський
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – ОСОБА_2, паспорт.
Від першого відповідача – не викликався.
Від другого відповідача – Одайнік Т.К., представник по дов.
Суть спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення (з врахуванням уточнення позовних вимог) з Відкритого акціонерного товариства "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" 11340 грн. неустойки, нарахованої на підставі пункту 8.1 договору оренди від 06.08.07 р., а також солідарно з відповідачів 216590 , 35 грн. матеріальної шкоди, де 120000 грн. - штраф, сплачений позивачем своїм контрагентам (реальні збитки), 93440,35 грн. - неотриманого прибутку за договорами купівлі-продажу, укладених позивачем з суб'єктам підприємницької діяльності ОСОБА_4 (20000 грн.), ОСОБА_5 (53440 , 35 грн.), приватним підприємством "Макрос-Ю" (20000 грн.), 3150 грн. - виплачена орендна плата за липень, серпень, та солідарно з відповідачів 50000 грн. моральної шкоди.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2009 у справі № 2-15/9103-2008 позов задоволено частково.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 340 грн. штрафу; а також солідарно з відповідачів на користь позивача 123 150 грн. збитків, 93 440, 35 грн. неотриманого прибутку. У частині стягнення 50 000 грн. моральної шкоди, 11 000 грн. штрафу відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.08.2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Євтранс- Сервіс» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 120 000 грн. реальних збитків, 93 440, 35 грн. упущеної вигоди, а також судові витрати. У решті позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2009 р. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.08.09 у справі № 2-15/9103-2008 залишено без змін в частині відмови в позові.
В іншій частині постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.08.09 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.06.09 у справі № 2-15/9103-2008 скасовано, а справу передано на новий розгляд.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд -
В С Т А Н О В И В :
06.08.07 р. позивач уклав договір оренди з Відкритим акціонерним товариством "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363". За зазначеним договором фізична особа-підприємець ОСОБА_2 отримав у користування на умовах оренди приміщення площею 126 кв.м., що розташовані у місті Євпаторія, вулиця 2-ої Гвардійської Армії, 20.
Відповідно до пункту 7.2 вказаного договору позивач має право користуватися системами комунікацій, які знаходяться в приміщенні, що орендується. Останній прийняв на себе також обов'язки сплачувати комунальні платежі (пункт 7.1 договору).
Пунктом 5.6 договору спеціально встановлювались строки оплати використаної електричної енергії. На виконання зазначеного договору відкрите акціонерне товариство "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" передало позивачу приміщення площею 126 кв.м., а позивач вносив орендну плату та плату за електричну енергію.
Відкрите акціонерне товариство "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" передало, як внесок до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс", нерухоме майно, що належало йому на праві власності. Серед цього нерухомого майна була передана і будівля, що значиться під літерою "Н". У цій будівлі знаходяться і приміщення, які передані в оренду позивачеві.
У зв'язку з переданням нерухомого майна, що розташоване у місті Євпаторія, вулиця 2-ої Гвардійської Армії, 20, у тому числі і будівлі під літерою "Н", у власність товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" останнє 14.11.2007 р. отримало свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
З 10.06.08 сторони почали взаємне листування з приводу розірвання договору оренди від 06.08.07 та укладання договору з новим власником приміщення, що орендується.
Починаючи з 03.07.08 енергопостачання позивача припинено у зв’язку з виникненням спірних питань щодо продовження дії договору оренди та безпечної експлуатації орендованих приміщень, що сторонами у справі не заперечується. Оскільки позивач продовжував використовувати орендоване приміщенням, то Товариство з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" звернулося з позовом до позивача у цій справі про звільнення орендованого приміщення.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-4/9138-2008 від 11.12.08 фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 зобов'язано звільнити раніше орендовані приміщення. Зазначене рішення у частині звільнення приміщень залишено без змін.
Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 12.11.2009 р., справа направлена на новий розгляд в частині стягнення реальних збитків та упущеної вигоди, то господарський суд АР Крим повинен встановити чи була наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання відповідачем-2 та збитками позивача, встановити, чи впливає факт відсутності електроенергії на здійснення відвантаження товарів побутової хімії, чи могло саме по собі відімкнення напруги бути причиною збитків позивача (як прямих, так і упущеної вигоди), оскільки дані обставини мають суттєве значення для вирішення даного спору.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ч. 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, до яких відно сяться доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (упущеної вигоди), необхідно наявність чотирьох складових цивільних правовідносин: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною дією, поведінкою боржника та збитками; вина. При відсутності хоча б однієї складової цивільна відпо відальність не настає.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення збитків позивач посилається на відключення електропостачання, що призвело до не можливості виконання укладених договорів купівлі-продажу: від 01.06.2008 р. № 2 з СПД ОСОБА_5; від 05.06.2008 р. № 4 з ОСОБА_4, від 07.06.2008 р. № 5 з ПП «Макрос-Ю».
Так позивач стверджує, що поніс наступні збитки у зв’язку з невиконанням зазначених договорів, зокрема: сплатив неустойку СПД ОСОБА_5 відповідно до умов пункту 4.2 Договору у розмірі 30% від суми договору, що склало 90000,00 грн.; сплатив неустойку СПД ОСОБА_4 у розмірі 30% від суми договору у розмірі 30000,00 грн.; також поніс збитки у вигляді упущеної вигоди за вказаними договорами у розмірі 20 % торгової націнки, що складає: 53 440, 35 по договору з приватним підприємцем ОСОБА_5, 20000 грн. по договору з приватним підприємцем ОСОБА_4, та 100 000,00 грн. по договору з приватним підприємством «Макрос-Ю».
Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів існування причинного зв`язку між відключенням електричної енергії та заявленими збитками позивача, в тому числі у вигляді упущеної вигоди.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до п.3.3 договорів купівлі-продажу від 01.06.2008 р. № 2 з СПД ОСОБА_5; від 05.06.2008 р. № 4 з СПД ОСОБА_4, від 07.06.2008 р. № 5 з ПП «Макрос-Ю», право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент передачі товару на складі покупця, що засвідчується підписом покупця або його уповноваженого представника на відповідній накладній.
Позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про не можливість відпустити товар зі складу-магазину у спосіб визначений п. 3.3 зазначених договорів купівлі-продажу.
Посилання позивача на те, що не працював комп’ютер, в зв`язку з відключенням електроенергії, суд не приймає до уваги, оскільки складання накладних, передбачених п.3.3. Договорів купівлі-продажу, можливе у простій письмовій формі.
При цьому суд враховує вказівки касаційної інстанції по цій справі про те, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення боржником зобов’язання чи завдання шкоди, що позивачем не доведено.
Більш того, позовні вимоги в частині відшкодування позивачу понесених збитків у вигляді сплачених штрафних санкцій не підтверджується належними платіжними документами. Представлені позивачем розписки від приватних підприємців ОСОБА_5, та ОСОБА_4, а також витяг з книги обліку доходів та витрат позивача, згідно яких 22.07.2008 та 28.07.2008 позивач сплатив зазначеним вище підприємцям 90000 грн. та 30000 грн. штрафних санкцій за непоставлений товар, не можуть бути належними доказами з огляду на наступне.
По-перше, книга обліку доходів та витрат (а.с.105-107) є одностороннім документом, який складається самим позивачем, та в якій вказано лише дата та суми відповідних видатків (зокрема 22.07.2008 – 90000 грн.; 28.07.2008 – 30000 грн.) без зазначення отримувачів грошових сум та призначення платежу.
По-друге, відповідно до 3.1. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Відповідних касових документів позивачем не надано.
Більше того, відповідно до п.2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (затверджена Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320) гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі.
Відповідно Постанови Правління Національного банку України від 9 лютого 2005 року N 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку», встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, у розмірі 10000 гривень.
Отже, згідно вищенаведених норм законодавства належними доказами сплати позивачем приватним підприємцям ОСОБА_5 та ОСОБА_4 22.07.2008 та 28.07.2008 грошових сум у розмірі 90000 грн. та 30000 грн. є відповідні платіжні документи щодо перерахування вказаних грошових коштів через банківську установу в безготівковій формі. Відповідних платіжних документів позивачем також не надано.
Враховуючи те, що позивачем в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не доведений факт виникнення збитків, а також причинний зв'язок між припиненням енергопостачання та заявленими збитками, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні, яке відбулося 16.02.2010 р., оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено і підписано 19.02.2010 р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, п.4 ст. 80, 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд –
ВИРІШІВ:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Потопальський С.С.