ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
28.01.2010Справа №2-23/6047-2009
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Янтарний», с. Пожарське, Сімферопольський район
До відповідачів: 1 – Закритого акціонерного товариства «Парізор», с. Пожарське, Сімферопольський район
2 – ОСОБА_2, с. Кольчугіне, Сімферопольський район
3 – ОСОБА_3, с. Пожарське, Сімферопольський район
4 – Сімферопольської районної державної адміністрації, м. Сімферополь
про визнання недійсним акту, рішення, договору, статуту та визнання права власності
Суддя Доброрез І. О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – Почтаренко Д.С., представ. за довір. №2 від 01.01.2010 р.
Від відповідача 1 – ОСОБА_5, представ. за довір. № 04/02 від 04.02.2009 р.
Від відповідача 2 – ОСОБА_2, паспорт
Від відповідача 3 – не з’явився
Від відповідача 4 – не з’явився
Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів про визнання недійсними: рішення наглядової ради ВАТ «Янтарний» від 28.08.2003р., рішення установчих зборів ЗАТ «Парізор» від 29.08.2003 р., засновницького договору від 09.09.2003 р., статуту ЗАТ «Парізор»; просить визнати право власності позивача на майно, яке було передано ЗАТ «Парізор» згідно з актом прийому-передачі майна від 15.09.2003р., належного ВАТ «Янтарний», у вигляді внеску у статутний фонд ЗАТ «Парізор»; також просить стягнути з відповідачів 1, 2, 3 судові витрати.
Крім того, представник позивача разом з поданням позову надав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що перебуває на балансі ЗАТ «Парізор», та грошові суми, що належать відповідачеві.
Ухвалою від 03.12.2009р. суд відмовив Відкритому акціонерному товариству «Янтарний» в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Закрите акціонерне товариство «Парізор» з позовом не згодне за мотивами, викладеними у відзиві на позов.
14.12.2009р. від Закритого акціонерного товариства «Парізор» надійшло клопотання про застосування до позовних вимог строку позовної давності.
В судовому засіданні 14.12.2009р. ОСОБА_3 надала відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача, відповідача-1, відповідача-2 , суд
Встановив :
Відкрите акціонерне товариство «Янтарний» (було засновано згідно з наказом Фонду державного майна від 06 листопада 2000 року №20-АП, у порядку Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», шляхом перетворення радгоспу-заводу «Янтарний» та є його повним правонаступником. Таким чином, воно є спеціалізоване сільськогосподарське акціонерне товариство, основними видами діяльності якого є виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції.
30.05.2003р. на засіданні загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" прийнято рішення, зокрема, про делегування Наглядовій раді повноваження для прийняття рішення з питання утворення господарських товариств (питання №6 порядку денного).
На засіданні Наглядової ради відкритого акціонерного товариства "Янтарний", що відбулось 28.08.2003 прийнято рішення про погодження входу товариства у якості співзасновника в закрите акціонерне товариство, що утворюється, (протокол №2 від 28.08.2003).
В подальшому 29.08.2003, відбулися установчі збори закритого акціонерного товариства "Парізор" за участю відкритого акціонерного товариства "Янтарний" в особі голови правління ОСОБА_2, фізичних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_7
Згідно протоколу №1 на установчих зборах Закритого акціонерного товариства "Парізор" прийнято рішення про створення закритого акціонерного товариства "Парізор" затвердження складу майна, яке передається засновниками до статутного фонду, затвердження оцінки майнових вкладів засновників до статутного фонду, затвердження статутного фонду та часток засновників, затвердження установчого договору та статуту закритого акціонерного товариства "Парізор" обрання голови та членів ревізійної комісії товариства.
09.09.2003 на підставі вказаного рішення між Відкритим акціонерним товариством «Янтарний», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений засновницький договір про створення закритого акціонерного товариства "Парізор".
15.09.2003, складено акт прийому-передачі майна належного ВАТ «Янтарний», у вигляді внеску у статутний фонд ЗАТ «Парізор», та здійснена передача цього майна від ВАТ «Янтарний» у ЗАТ «Парізор».
Рішенням позачергових зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний", що оформлено протоколом від 09.01.2004р., Наглядовій раді товариства передано перелік повноважень загальних зборів акціонерів, які є їх виключною компетенцією, до яких, зокрема, віднесено й прийняття рішень про участь товариства в будь-яких юридичних особах та т.п.
Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають на підставі наступного.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст.129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Частиною 3 ст.267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
14.12.2009р. представником Закритого акціонерного товариства «Парізор» було надано заяву про застосування до позовних вимог позовної давності.
Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено поняття позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позивач за захистом свого права до суду протягом строку позовної давності не звертався та не посилався на будь-які поважні причини пропуску строку позовної давності.
Відкрите акціонерне товариство «Янтарний» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом 19.11.2009р., тобто з пропуском встановленого законом трирічного строку позовної давності.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК, України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позивач посилається на п. 4 ч.І ст. 268 ЦК України, згідно якої на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право не поширюється позовна давність. Позовна давність не розповсюджується на вимоги, обумовлені порушенням права власності або іншого речового права з боку органів державної влади, органу влади АРК та органів місцевого самоврядування, здійснене шляхом видання ними правових актів, спрямованих на такі порушення.
Відповідно до Закону від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування Україні» представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган а), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом ставляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Органи державної влади - складова частина державного механізму, наділена владними повноваженнями, обсяг яких визначається Конституцією тій та законами. Діяльність органів державної влади забезпечують посадові та службові особи, які працюють на професійних засадах, можуть здійснювати юридично чинні дії та мають спеціальний статус державного службовця.
Державний орган — це відокремлена і відносно самостійна частина (елемент) механізму держави, яка наділена юридичне встановленими владними повноваженнями здійснення визначених завдань, що безпосередньо пов'язані з реалізацією тієї чи і функції держави. За змістом повноважень державний орган має право видавати (владні приписи), які створюють юридичні наслідки зовні самого органу і є обов'язковими для інших суб'єктів права.
Але, позивачем не наведено, який саме акт органу державної влади, органу АРК або органу місцевого самоврядування, порушує право власності або речове право у наданій позовній заяві.
А отже і використання цієї нормивідповідно до позовних вимог неможливо, оскільки ця вимога розповсюджується на державні органи влади з їх владними повноваженнями та можливістю приймати рішення обов'язкові для інших суб'єктів права. У випадках які оскаржує позивач, рішення приймались виключно власниками - акціонерами товариства, а не органами державної влади.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини другої статті 35 ГПК факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2009р. у справі №2-1/8042.1-2008, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 24.07.2009р. та ухвалою Верховного суду України від 19.11.2009р. за позовом Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах ОСОБА_8 до Відкритого акціонерного товариства «Янтарний», Закритого акціонерного товариства «Парізор», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійними рішення та установчого договору ЗАТ «Парізор» було встановлено наступне.
Погодження акціонерів на участь відкритого акціонерного товариства "Янтарний" в створенні інших господарських товариств було прийнято загальними зборами акціонерів, а саме 95,28% голосів що прийняли участь у зборах, чим були виконані норми Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".
Вказане свідчить про чинність прийнятого рішення загальних зборів акціонерів про участь у створенні господарського товариства та надання Наглядовій раді товариства саме повноважень на проведення дій, пов'язаних з прийнятим рішенням загальних зборів акціонерів від 30.05.2008, що супроводжуються входженням як співвласника до створюваного закритого акціонерного товариства "Парізор".
А отже пункт 6.3. статуту відкритого акціонерного товариства "Янтарний" про повноваження загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" при створенні господарського товариства не був порушений, оскільки акціонери в кількості 95,28% голосів, що прийняли участь у зборах, погодилися із участю у створенні товариства.
Крім того, відповідно до протоколу позачергових зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" була прийнята нова редакція статуту, відповідно до якої пункт 6 статуту скасовано.
Згідно частині 16 пункту 12.4 статуту відкритого акціонерного товариства "Янтарний" у редакції 2004 року до компетенції Наглядової Ради відноситься прийняття рішення про участь товариства у будь-яких юридичних особах, концернах, консорціумах, асоціаціях, холдингових товариствах, об'єднаннях підприємств, фінансово-промислових групах.
Відповідно до статті 160 Цивільного кодексу України та статті 46 Закону України "Про господарські товариства" Наглядова рада контролює та регулює діяльність його виконавчого органу та захист прав акціонерів, у зв'язку з чим протоколом №2 засідання Наглядової ради від 28.08.2003 було ухвалено задовольнити входження відкритого акціонерного товариства "Янтарний" в якості співвласника в закритому акціонерному товаристві та доручити голові правління провести необхідні дії для входження відкритого акціонерного товариства "Янтарний" до закритого акціонерного товариства "Парізор".
Отже протоколом №2 Наглядова рада здійснює відповідний контроль за виконавчим органом товариства при входженні до закритого акціонерного товариства.
Крім того, у постанові зазначено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; акціонер (учасник) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника) товариства.
Верховним судом України відповідно до Практики розгляду судами корпоративних спорів від 24.10.2008р. №13 господарським судам роз'яснено, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Зокрема, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина 4 статті 43 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону України "Про господарські товариства").
Крім того, відповідно до Практики розгляду судами корпоративних спорів Верховного суду України при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Треба також враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.
Також, Севастопольським апеляційного господарського суду було зазначено, що рішенням позачергових зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" від 09.01.2004 була розглянута можливість виходу відкритого акціонерного товариства "Янтарний" зі складу засновників закритого акціонерного товариства "Парізор" та розірвання установчого договору закритого акціонерного товариства "Парізор".
Акціонером відкритого акціонерного товариства "Янтарний" ОСОБА_8 було підтримано питання про розірвання установчого договору закритого акціонерного товариства "Парізор" та виходу відкритого акціонерного товариства "Янтарний" зі складу засновників закритого акціонерного товариства "Парізор", але 60,96% зареєстрованих акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" (Вищий орган управління товариства) висловилися проти виходу зі складу засновників та розірвання установчого договору закритого акціонерного товариства "Парізор" що підкреслює волю більшості акціонерів та повністю вирішує питання входження своєю часткою відкритого акціонерного товариства "Янтарний" до закритого акціонерного товариства "Парізор".
Розмір статутного капіталу відкритого акціонерного товариства "Янтарний" при входженні своєю часткою до закритого акціонерного товариства "Парізор" не зменшився, оскільки відповідно до протоколу №1 установчих зборів закритого акціонерного товариства "Парізор" від 29.08.2003 відкрите акціонерне товариство "Янтарний" отримало 882085 простих іменних акцій номінальною вартістю 1,0 гривня за одну акцію. Отже відкрите акціонерне товариство "Янтарний" стало власником акцій на суму свого внеску до закритого акціонерного товариства "Парізор".
Вирішуючи спір про визнання недійсними установчих документів закритого акціонерного товариства "Парізор" треба виходити з того, що затвердження установчого документа є необхідною дією у процесі створення господарського товариства. Тому для визначення підстав визнання установчих документів недійсними слід керуватись пунктом 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України.
З урахуванням положень цієї норми, підставами прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів господарського товариства є порушення закону, які не можуть бути усунуті.
Такою підставою може бути відсутність в установчих документах тих відомостей, які згідно із законом повинні обов'язково в них міститися. Даними відомостями відповідно до статей 88, 120, 134, 143, 151, 154 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України "Про господарські товариства" є відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства, крім того, для акціонерних товариств - види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.
Але, позивачем у позові не зазначено жодного порушення, яке неможливо усунути.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям надано право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Тому, якщо за наслідками розгляду справи господарським судом не встановлено порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку з невідповідністю змісту установчих документів закону або недотриманням закону під час їх прийняття, суд не має підстав для прийняття рішення про визнання установчих документів товариства або їх окремих положень недійсними. Це також відображено в Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 за №04-5/14.
Крім того, визнання недійсними установчих документів господарського товариства відповідно до пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України є підставою для ліквідації товариства. Таке рішення створює правові наслідки не лише для учасників спору, а й для усіх осіб, що перебувають з товариством у господарських, цивільних, трудових та інших правовідносинах.
На сьогодні ВАТ «Янтарний» не є акціонером ЗАТ «Парізор», оскільки на підставі договору №К-463/2003;К-428/1 міни цінних паперів від 28.11.2003, який було укладено між ВАТ «Янтарний», ЗАТ «Парізор», ТОВ «Брокерська компанія «Альянс» та АТЗТ «Ваш вибір». На підставі цього договору ВАТ «Янтарний» втрачає право на 882085 акцій ЗАТ «Парізор», а ЗАТ «Парізор» втрачає право власності на акцій ВАТ «Янтарний». Таким чином, ЗАТ «Парізор» не має ніяких зобов'язань перед колишнім акціонером, оскільки внесена до уставного фонду доля ВАТ «Янтарний» була викуплена за рахунок акцій ВАТ «Янтарний», якими володів ЗАТ «Парізор». Крім того, цей договір неоскаржений ВАТ «Янтарний».
Враховуючи викладене, підстав для задоволення позову не має.
Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
За згодою представників позивача, відповідача-1, відповідача-2 в судовому засіданні 28.01.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 02.02.2010р.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.82,84,85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
ВИРІШІВ:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.