ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2010 року № 6304/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого – Стародуба О.П.,
суддів – Пліша М.А., Довгополова О.М.,
при секретарі судового засідання – Поворознику Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.08.2008р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 в липні 2008 року звернулась до суду із адміністративним позовом про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену їй за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, передбаченої статтею 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та пунктом 10 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 3792,77 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.08.2008р. позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача по виплаті допомоги у меншому розмірі ніж передбачено законом та зобов’язано нарахувати та виплатити позивачці допомогу з 09 липня по 31 грудня 2007 року в розмірі 3792,77 грн.
З таким рішенням суду відповідач не погодився подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що допомога позивачу виплачувалась у визначених Законом України «Про Державний бюджет України» розмірах та в межах передбачених видатків. Також покликається на те, що законом не передбачено, який саме розмір прожиткового мінімуму слід застосовувати для визначення розміру допомоги. Просить постанову суду першої інстанції скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є матір’ю малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_1, яку відповідно до закону визнано потерпілою від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до статей 42-43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та пунктом 10 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач як застрахована особа має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку в розмірі не менше подвійного розміру прожиткового мінімуму.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачу допомога протиправно виплачувалась відповідачем в меншому розмірі ніж передбачено законом (а.с.12), оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині обмеження розміру допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку у 2007 році.
Визначаючи розмір прожиткового мінімуму суд першої інстанції за аналогією застосував положення статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції до 01.01.2008р., якими передбачено розмір допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено на рівні: з 1 квітня – 463,00 грн., з 1 жовтня – 470,00 грн.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги в цій частині висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Поряд з тим, задовольняючи позов частково судом першої інстанції помилково зазначено суму допомоги, яка підлягає виплаті позивачу, оскільки таку суму нараховано не було, а тому відповідача слід було зобов’язати нарахувати та виплатити належні позивачу суми.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа але із помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому резолютивну частину постанови суду слід змінити.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації задоволити частково.
Резолютивну частину постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 20.08.2008 р. по справі №2а-3482/08 змінити, виклавши її наступним чином.
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії задоволити частково.
Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації та зобов’язати нарахувати та виплатити недоплачену ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року частину передбаченої статтею 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку у подвійному розмірі прожиткового мінімуму для дітей до шести років, передбаченого статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» з врахуванням уже здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України за правилами Цивільно-процесуального кодексу України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: М.А. ПЛІШ
О.М. ДОВГОПОЛОВ