Справа №2-191

2007 року

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 лютого 2007 року                     Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді:                                                            Вергун І.В.

при секретарі:                                                                                      Гордаковій С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу ОСОБА_1 до Прус Ігоря Миколайовича про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

В липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Прус І. М. про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.

Позивач вказав, що в період з 11.07. по 16.11.2005 року знаходився в трудових відносинах з сільськогосподарським закритим акціонерним товариством « Ізюм риба» ( далі СЗАТ), працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1.

20.07.2005 року директор СЗАТ « Ізюм риба» Прус І. М. на ставку в селі Кам'янка Ізюмського району в присутності членів бригади наніс удар рукою в обличчя, виражався на його адресу брутальної лайкою, викрикуючи при цьому, що займається крадіжкою паливно - мастильних матеріалів.

В судовому засіданні просить зобов'язати Прус І. М. спростувати поширену їм недостовірну інформацію 20.07.2005 року серед працівників бригади на ставку в якій в селі Кам'янка Ізюмського району, а саме: « здійснював крадіжки паливно - мастильних матеріалів», вибачиться перед ним особисто.

Посилаючись на вказане позивач просить захистити його честь, гідність та стягнути в рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди 2000 гривень.

Представник відповідача позов не визнала в зв'язку з його необґрунтованістю, оскільки даний спір знаходиться в площині трудових правовідносин і за моральну шкоду заподіяну працівникові під час виконання трудових обов'язків несе відповідальність юридична особа з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах. Прус І. М. є неналежним відповідачем.

Суд вислухав пояснення сторін, перевірив матеріали справи, допитав свідків вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і  не оспарюється сторонами, що позивач працював ІНФОРМАЦІЯ_1 в СЗАТ « Ізюм риба» в період з 11.07. по 16.11.2005 року, директором якого є Прус І. М.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації має право на відповідь, а також на спростовування цієї інформації.

Частиною 3 ст. 277 ЦК України встановлено, що негативна інформація, поширена про особу - вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведено протилежного.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що 20.07.2005 року на ставку в селі Кам'янка Ізюмського району, де він працював бригадиром, виник конфлікт між позивачем і директором СЗАТ « Ізюм риба», ініціатором якого був Прус І. М. При цьому Прус І. М. висловлювався на адресу позивача брутальною лайкою, обвинуватив ОСОБА_1 в розкраданні паливно - мастильних матеріалів.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 пояснили, що між позивачем і Прус І. М. виник конфлікт, ініціатором якого був Прус І. М. , який висловлювався на адресу позивача брутальною лайкою, наніс удар рукою по обличчю.     

 Згідно довідки Ізюмського міськрайонного відділу міліції ОСОБА_1 в 2005 році не притягувався ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності (а.с.59).

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідачем по справі була поширена недостовірна інформація про позивача « здійснював крадіжки паливно -мастильних матеріалів» 20.07.2005 року на ставку в селі Кам'янка Ізюмського району в присутності членів бригади.

Суд вважає, що відомості які поширив відповідач « здійснював крадіжки паливно -мастильних матеріалів» які принижують честь і гідність позивача і створюють негативні для нього наслідки з точки зору оцінки та самооцінки його якостей, як фізичної особи, тому суд вважає, що відповідач повинен спростувати зазначену недостовірну інформацію у спосіб який вказує сам позивач, а саме шляхом вибачення.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушення права власності ( в тому числі інтелектуальної) , прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при наявності інших позитивних наслідків.

Вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди суд вважає за можливе задовольнити в сумі 1000 гривень (одна тисяча гривень).

Керуючись ст.ст. 277,1167 ЦК ,ст.ст. 10,11,209,212,214,215 ЦПК України суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію «здійснював крадіжки паливно - мастильних матеріалів» поширену Прус Ігорем Миколайовичем серед членів бригади на ставку в селі Кам'янка Ізюмського району 20.07.2005 року.

Зобов'язати Прус Ігоря Миколайовича спростувати недостовірну інформацію «здійснював крадіжки паливно - мастильних матеріалів»шляхом вибачення перед ОСОБА_1, у місячний строк після набрання рішенням законної сіли.

Стягнути з Прус Ігоря Миколайовича на користь ОСОБА_1 1000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.