ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2010 року № 17183/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого – Стародуба О.П.,
суддів – Пліша М.А., Довгополова О.М.,
при секретарі судового засідання – Поворознику Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційні скарги ОСОБА_1 та управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області про зобов’язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 12.11.2008 року звернулась до суду із адміністративним позовом про зобов»язання відповідача виплатити їй недоплачену частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченої статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 3386,76 грн., з врахуванням індексу інфляції.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 березня 2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дітьми за листопад та грудень 2007 року в розмірі 567,42 грн.
З таким рішенням суду не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважає, що їй безпідставно відмовлено в задоволенні позовних вимог з липня по жовтень 2007 року за пропуском строку звернення до суду. Просить постанову суду першої інстанції змінити, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. з врахуванням індексу інфляції.
З рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що допомога позивачу виплачувалась у визначених Законом України «Про Державний бюджет України» розмірах та в межах передбачених видатків.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області слід задоволити частково, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є матір»ю малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 і відповідно до статей 13-15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” має право на допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановлено в розмірі: з 1 квітня – 463,00 грн., з 1 жовтня – 470,00 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачу допомога протиправно виплачувалась відповідачем в меншому розмірі ніж передбачено законом (а.с.9), оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині обмеження розміру допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку у 2007 році.
Позовні вимоги задоволено в межах річного строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України, на застосуванні якого наполягав відповідач.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційних скарг в цій частині висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування, на яке покликається скаржник - управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області, не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Поряд з тим, задовольняючи позов частково судом першої інстанції помилково зазначено суму допомоги, яка підлягає виплаті позивачу, оскільки таку суму нараховано не було, а тому відповідача слід було зобов’язати нарахувати та виплатити належні позивачу суми.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа але із помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому резолютивну частину постанови суду слід змінити, виключивши з її резолютивної частини суму допомоги, яка підлягає нарахуванню та виплаті позивачу.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, п.1 ст.201, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області задоволити частково.
Резолютивну частину постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 березня 2009 року по справі №2а-212/09 змінити, виклавши її наступним чином.
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області про зобов’язання вчинити дії задоволити частково.
Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області та зобов’язати нарахувати та виплатити в користь ОСОБА_3 недоплачену за період з 12.11.2007 р. по 31.12.2007р. допомогу по догляду за двома дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до шести років встановленому на 2007 рік, з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України за правилами Цивільно-процесуального кодексу України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: М.А. ПЛІШ
О.М. ДОВГОПОЛОВ
В повному обсязі постанову складено 01.06.2010 р.