РІШЕННЯ                       Cпpaва №2-111/2007

іменем України

                    '20 січня   2007 p.       Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у

складі:

головуючої судді Завізіон Т.В. при секретарі Ніколенко М.В. з участю представника позивача ОСОБА_2.

     представника відповідача Бунчука Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жовті Води про відшкодування моральної шкоди у зв"язку з втратою професійної працездатності від професійного захворювання, -

ВСТАНОВИВ:

                     ОСОБА_1  19.12.2006 року звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жовті Води на свою користь у рахунок відшкодування моральної шкоди у зв"язку з втратою працездатності від професіонального захворювання 48 000 грн. 00 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та в обґрунтування позову посилався на таке.

                      27.08.1991     року     на     гідрометалургійному     заводі     Східного     гірничо- збагачувального комбінату / далі СхідГЗК / в результаті нещасного випадку ОСОБА_1 отримав трудове каліцтво - йому було травмовано праве око.

                      Рішенням МСЕК від 06.04.1992 року з 10.03.1992 року ОСОБА_1. встановлена  втрата працездатності у розмірі 60% та третя група інвалідності.

                      Після    травмування    позивача    СхідГЗК    у    добровільному    порядку    став  відшкодовувати йому шкоду завдану трудовим каліцтвом, виплативши, у тому числі, і моральну шкоду.

З   01.04.2001   року   виплати   відшкодування   шкоди   став   проводить   Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, виплачуючи йому

       щомісячні платежі, збільшуючи їх на відповідні щорічні коефіцієнти.

                       У  відповідності  до  п.  З   ст.  34  Закону України  "Про загальнообов"язкове

державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонді лежить обов'язок відшкодувати потерпілому не тільки щомісячні виплати, але й моральну шкоду, розмір якої повинен визначити суд.

Моральна  шкода   відповідачем   позивачу  не   відшкодовувалася,   а  тому  він звернувся з позовом до суду.

Оскільки законодавець передбачив максимальний розмір моральної шкоди, який становить    на час розгляду справи судом 80 000 грн., на думку позивача, розмір моральної шкоди, яку повинен відшкодувати йому Фонд становить 48 000 грн.  00 коп. і       виходячи з 60 % ступеню втрати ним працездатності.

2

Представник відповідача у судовому засідання позов не визнав у повному обсязі посилаючись на те, що позивачеві вперше було встановлено втрату працездатності у 1991 році під час дії Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації... шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаних з виконанням ним трудових обов"язків", а пізніше і Закону України "Про охорону праці". Згідно із зазначеними нормативними актами обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди було покладено на власника підприємства. Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" почав свою дію з 01.04.2001 року, а тому не може бути розповсюджений на правовідносини, які виникли до його прийняття.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Із акта №1 про нещасний випадок від 01.10.1991 року судом безспірно встановлено, що ОСОБА_1 під час перебування у трудових відносинах із Східним гірнічно-збагачувальним комбінатом / а.с. 5-6/ отримав трудове каліцтво.

Згідно довідок ВТЄКу / а.с. II ОСОБА_1 вперше було встановлено втрату 60% працездатності від трудового каліцтва, встановлено третю групу інвалідності безстроково 06.04.1992 року з 10.03.1992 року.

Таким чином, суд встановив, що правовідносини, які виникли між ОСОБА_1., як потерпілим від трудового каліцтва та його роботодавцем виникли 06.04.1992 року.

Згідно із п. 4 та п. 11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов"язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року № 472 ( із змінами та доповненнями до них, затвердженими Постановою КМУ від 18.07.1994 року № 492) та ст. 12 Закону України "Про охорону праці" (в редакції 1992 року), які діяли на час встановлення позивачу втрати працездатності, обов"язок по відшкодуванню моральної шкоди було покладено на роботодавця з яким потерпілий перебував в трудових стосунках під час ушкодження здоров"я.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що ОСОБА_1 отримав від СхідГЗК грошову суму у відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, судом встановлено, що позивач скористався своїм правом на отримання відшкодування моральної шкоди та отримав таке відшкодування від роботодавця, а тому на Фонд, робота якого регламентована Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", що почав свою дію з 01.04.2001 року, не може бути покладено обов"язку вдруге відшкодовувати йому ту ж саму шкоду.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1.

З урахуванням наведеного, керуючись п. «є», ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", п. 4 та п. 11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові

3

ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року № 472 ( із змінами та доповненнями до них, затвердженими Постановою КМУ від 18.07.1994 року № 492) та ст. 12 Закону України "Про охорону праці" ( в редакції 1992 року) і у відповідності до ст.ст. 10,11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

 ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жовті Води про відшкодування моральної шкоди у зв"язку з втратою професійної працездатності від професійного захворювання - відмовити у зв"язку із безпідставністю позовних вимог.

Судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. 00 коп. віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене Апеляційному суду Дніпропетровської області шляхом подачі через Жовтоводський міський суд на протязі десяти днів - заяви про намір оскаржити судове рішення і наступних двадцяти днів з дня подачі заяви -апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.