Категорія №6.11
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 липня 2010 року Справа № 2а-4223/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ципко О.В.,
при секретарі судового засідання Лященко М.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Кошелькової О.В.,
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства "Теплосервіс Станично-Луганського району" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
В С Т А Н О В И В :
28.05.2010 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства "Теплосервіс Станично-Луганського району" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за не зайняті робочі місця інвалідами у 2009 році, в якому вказало, що відповідач в порушення діючого законодавства не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів і тому підлягає відповідальності за порушення чинного законодавства. У зв’язку з чим позивач просив стягнути з комунального підприємства "Теплосервіс Станично-Луганського району" несплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі 28164,70 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 346,45 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення по суті позовних вимог та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, як урядовий орган державного управління, що діє в складі Міністерства праці та соціальної політики України з метою реалізації державної політики в сфері соціального захисту інвалідів.
Згідно ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (із змінами та доповненнями) для всіх підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Якщо кількість працюючих інвалідів на підприємствах, установах, у тому числі підприємствах, організаціях, громадських організаціях інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 зазначеного Закону, вони щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної зарплатні на відповідному підприємстві, установі, організації.
В порушення ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-ХІІ комунальне підприємство "Теплосервіс Станично-Луганського району" не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів на товаристві - у 2009 році замість 3 інвалідів працював 1 інвалід. Відповідач подавши звіт форми № 10 ПІ за 2009 рік самостійно нарахував адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 2347,06 (а.с7). При нарахуванні санкції відповідач застосовував не вірний розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника.
У зв’язку з чим, Луганським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів було перераховано санкцію у розмір 28 164,70 грн. та нараховано пеню у розмірі 346,45 грн. через прострочення сплати адміністративно-господарської санкції (а.с.6). Таким чином, відповідач самостійно визначав та нараховував санкцію за невиконання нормативу, однак добровільно її не сплатив.
Відповідно до п. 2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ передбачено нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, які розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону № 875-ХІІ.
Судом встановлено, що в порушення вимог ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ комунальне підприємство "Теплосервіс Станично-Луганського району" у 2009 році не інформувало Луганський міський центр зайнятості про наявність вільних посад для працевлаштування інвалідів, що підтверджується листом № 27/04-664 від 05.05.2010 року.(а.с.5).
Згідно норм Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало відповідачу адміністративно-господарської санкції у розмірі 28164,70 грн. та пеню на суму заборгованості за не зайняті робочі місяця інвалідами, яка становить 346,45 грн.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено правомірність застосування адміністративно-господарських санкцій та пені, тому позовні вимоги визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст.ст. 18, 19, 20 Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ, ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства "Теплосервіс Станично-Луганського району" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.
Стягнути з комунального підприємства "Теплосервіс Станично-Луганського району" (код 35259450, адреса: 93601, Луганська область, Станично- Луганське, кв.Молодіжний, 10б/106, р/р 2600912200052, МФО 304988) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код 24046582, адреса: м. Луганськ, вул. Володарського, 59, ВДК Ленінський район м.Луганськ р/р 31218230700006 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу 50070000) несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році в розмірі 28164,70 грн. (двадцять вісім тисяч сто шістдесят чотири грн. 70 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 346,45 грн. (триста сорок шість грн. 45 коп.) всього у сумі 28511,15 грн. (двадцять вісім тисяч п’ятсот одинадцять грн.15 коп.)
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанову викладено в повному обсязі та підписано 06.07.2010 року.
СуддяЦипко О.В.