ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 року 17:53 Справа № 2а-1812/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Жучковій Н.С., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі
Запорізької області
до Відкритого акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар’єр»
про стягнення 15365 грн. 31 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату
пільгових пенсій,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області до Відкритого акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар’єр» у якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь УПФУ у Вільнянському районі Запорізької області суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах по списку № 2 у розмірі 15356 грн. 31 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхувальником, який зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Вільнянському районі за № 0823010175. Крім цього, позивач зазначає, що за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року сума витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах по списку № 2, належна до відшкодування відповідачем УПФУ в Вільнянському районі Запорізької області, склала 15356 грн. 31 коп. та до теперішнього часу не відшкодована.
Позивачем подана до суду заява (вх. № 11428 від 19.05.2010 р.) в якій останній підтримує позовні вимоги та просить суд розглянути справу за відсутності представника.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Письмові заперечення на позов та документи на їх обґрунтування до суду не надходили.
Вивчивши матеріали справи, з’ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до довідки АБ № 133174 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), Відкрите акціонерне товариство «Янцівський гранітний кар’єр», ідентифікаційний номер 05467607, зареєстроване Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, місцезнаходження: 70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт. Кам’яне, вул. Зелена, буд. 30. Відповідач здійснює наступні види діяльності: добування декоративного та будівельного каменю; оброблення декоративного та будівельного каменю; оптова торгівля будівельними матеріалами; роздрібна торгівля з лотків та на ринках.
Статтями 14 та 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 р. встановлено, що платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Судом встановлено, що пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які працювали на виробництві ВАТ «Янцівський гранітний кар’єр», призначена та виплачується пенсія призначена на пільгових умовах по списку № 2.
Так, пенсіонеру ОСОБА_1 на підставі протоколу № 2359 від 13.11.2004 р. призначена та виплачується пільгова пенсія за списком № 2. Згідно зазначеного проколу та довідки уточнюючої особливий характер праці, наявних в матеріалах справи, ОСОБА_1 працювала машиністом конвеєру Янцівського гранітного кар’єру. Відповідно до наданого суду позивачем розрахунку суми позовних вимог, ОСОБА_1 у вересні 2009 року нараховано та виплачено пенсію у загальній сумі 133 грн. 37 коп. Сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем органу Пенсійного фонду, складає 135 грн. 45 коп., з яких 2 грн. 08 коп. – фактичні витрати на доставку пенсії.
Пенсіонеру ОСОБА_2 на підставі протоколу № 68 від 06.02.2007 р. призначена та виплачується пільгова пенсія за списком № 2. Згідно зазначеного проколу та довідки уточнюючої особливий характер праці, наявних в матеріалах справи, ОСОБА_2 працював газоелектрозварювальником Янцівського гранітного кар’єру. Відповідно до наданого суду позивачем розрахунку суми позовних вимог, ОСОБА_2 з вересня 2009 року по лютий 2010 року включно нараховано та виплачено пенсію у загальній сумі 7485 грн. 70 коп. Сума фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем органу Пенсійного фонду, складає 7602 грн. 48 коп., з яких 116 грн. 78 коп. – фактичні витрати на доставку пенсії.
Пенсіонеру ОСОБА_3 на підставі протоколу № 184 від 16.04.2007 р. призначена та виплачується пільгова пенсія за списком № 2. Згідно зазначеного проколу та довідки уточнюючої особливий характер праці, наявних в матеріалах справи, ОСОБА_3 працював у каменеоброблювальному цеху Янцівського гранітного кар’єру. Відповідно до наданого суду позивачем розрахунку суми позовних вимог, ОСОБА_3 з вересня 2009 року по лютий 2010 року включно нараховано та виплачено пенсію у загальній сумі 7618 грн. 38 коп. Сума фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем органу Пенсійного фонду, складає 7618 грн. 38 коп.
Статтею 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26 червня 1997 року встановлено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абзацу 4 п.1 статті 2 зазначеного Закону об’єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 р. вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 р., норму що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, передбачені п. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об’єкта оподаткування, який передбачено ст. 2 цього Закону. Суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об’єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пунктами «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи – жінкам.
Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. № 21-1.
Зазначені вище вимоги законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не відшкодовано у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, нарахованої і виплаченої органом Пенсійного фонду України за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року зазначеним пенсіонерам.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені Управлінням Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар’єр» суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 у розмірі 15356 грн. 31 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163, 257 КАС України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар’єр» (70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт. Кам’яне, вул. Зелена, буд. 30, роз. рахунок № 26007320110321 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 313010, ЄДРОПОУ 05467607) на користь Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 6, роз. рахунок № 25601301001091 в філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 20508597) 15356 грн. 31 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанову виготовлено у повному обсязі 25 травня 2010 року.
Суддя О.О. Прасов