Справа № 22ц-1673/2010 Головуючий у 1 інстанції –
Категорія – цивільна Соловей В.В.
Доповідач – Бойко О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: БОЙКО О.В.
суддів: ЛАЗОРЕНКА М.І., РЕДЬКИ А.Г.
при секретарі:
з участю: Кравченко В.В., Пільгуй Н.В.
ОСОБА_12, його представників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, її представника ОСОБА_11, ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_10, ОСОБА_12 до ОСОБА_7 про виділ частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 березня 2010 року, яким проведено реальний поділ квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 та виділено ОСОБА_10 та ОСОБА_12 у рахунок 2/3 частин квартири кімнату 1-2 площею 16.7 кв.м. вартістю 32 152 грн., кухню 1-1 площею 8,6 кв.м. вартістю 16 557 грн. і частину веранди площею 3,6 кв.м. вартістю 2 163 грн., ганок вартістю 629 грн., а всього площею 28,9 загальною вартістю 51 501 грн.;
за ОСОБА_7 залишено кімнату 1-3 площею 7,5 кв.м. вартістю 14 439 грн., частину веранди площею 3.0 кв.м. вартістю 1 802 грн., а всього 10,5 кв.м. загальною вартістю 16 241 грн.;
ОСОБА_7 необхідно виконати такі ремонтно-будівельні роботи: демонтувати віконний блок у кімнаті 1-3 та віконний блок у веранді 111; розібрати зовнішню стіну в кімнаті 1-3; виконати проріз у бічній стіні веранди 111 та на місці вікна в стіні веранди 111; виконати прибудову до кімнати 1-3; влаштувати подвійний дверний блок в зовнішній стіні веранди 111 та демонтований дверний блок у між кімнатній перегородці між верандою 111 та запропонованою прибудовою; виконати подвійний дверний блок; виконати ганок біля приміщень співвласника 1/3 частини;
ОСОБА_10 і ОСОБА_12 необхідно виконати такі ремонтно-будівельні роботи: демонтувати дверну коробку між кімнатою 1-3 та кухнею 1-1; закласти дверний проріз між кімнатою 1-3 і кухнею 1-1; виконати перегородку в веранді 111;
ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_7 повинні облаштувати автономні системи опалення, газопостачання, локальної каналізації, вентиляції та електропостачання, замовивши проектну документацію у відповідній організації та узгодити її у встановленому порядку.
стягнуто із ОСОБА_10 і ОСОБА_12 на користь ОСОБА_7 кошти в сумі 6 340 грн. за понад одержану в натурі частину квартири у АДРЕСА_1.
стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 і ОСОБА_12 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду цивільної справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновку суду дійсним обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що він не погоджується ні з першим варіантом поділу квартири згідно висновку експертизи, ні з самим судовим рішенням, оскільки таким рішенням фактично припинено його право власності на 1/12 частину спірної квартири. Суд же, всупереч вимог ст. 365 ЦК України, ухвалив рішення про припинення його права власності на частку у спільному майні без попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду і не з”ясував, що це завдасть його інтересам істотної шкоди, оскільки не зрозуміло яким чином він вимушений буде виконати ремонтно-будівельні роботи за 6 340 грн. грошової компенсації.
Крім того, суд не взяв до уваги, що котел опалення іноземного виробництва, конвектор, лічильник газу та піч, що є спільним майном подружжя, залишаються в частині позивачів.
На думку апелянта, в даному випадку неможливо виділити сторонам ізольовані жилі приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири, оскільки згідно висновку експертизи усі варіанти розподілу не відповідають вимогам будівельних норм, в зв’язку з чим апелянт вважає, неможливо буде замовити виготовлення проектної документації у відповідній організації. Крім того, суд не врахував, що кухня 1-1 не входить до приватизованого житла.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_10 зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а тому немає підстав для його скасування чи зміни. Зокрема, зазначає, що суд не порушував вимоги ст. 365 ЦК України, так як не позбавив відповідача права власності на його частку у спільному майні, а тільки зменшив її розмір, керуючись ст. 372 ЦК України. Доводи апеляційної скарги вважає безпідставними та зазначає, що в даному випадку є технічна можливість виділити сторонам ізольовані жилі приміщення, оскільки згідно висновку експертизи пропонується два варіанти такого поділу.
У судовому засіданні апелянт та його представники підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Позивачі та представник ОСОБА_10 апеляційну скаргу не визнали, просили в її задоволенні відмовити, залишити без змін рішення суду 1 інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло квартира АДРЕСА_2 (перейменована на вул. Зайцева) у м. Остер належить ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 в рівних долях кожному (а.с.7).
Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно ч.3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Квартира, яка є спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
З наданих документів, зокрема технічного паспорту на квартиру, вбачається, що спірна квартира розташована на I поверсі одно поверхового будинку та складається з 2 кімнат жилою площею 24.2 кв.м: 1-а кімната - 16,7 кв.м., 2-а кімната 7,5 кв.м., кухні та веранди (а.с. 8-9).
Згідно висновку експертів № С-5 судової будівельно-технічної експертизи від 29 січня 2010 року пропонується два варіанти розподілу спірної квартири і, при цьому, розподіл квартири на 2/3 та 1/3 частки по кожному із запропонованих варіантів неможливо здійснити без відхилення від ідеальної частки співвласників.
При реальному розподілі квартири, суд 1 інстанції врахував частки сторін у праві власності на квартиру, те, що позивачі об”єднали свої вимоги і просили провести розподіл квартири згідно першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи, а відповідач у суді 1 інстанції позовні вимоги визнав, погодився з висновком експерта та не заперечував проти 1 варіанту розподілу квартири.
В апеляційній скарзі відповідач вже не визнає позовні вимоги та не погоджується ні з одним варіантом розподілу квартири.
Доводи апеляційної скарги про незаконне припинення права власності та присудження на користь апелянта з позивачів грошової компенсації в розмірі 6 340 грн. за отримання ними більшої частки при розподілі квартири, без попереднього внесення на депозитний рахунок суду коштів, не можуть взяті судом до уваги, оскільки у даному випадку судом не вирішувалось питання про припинення права власності в розумінні ст.365 ЦК України.
Необґрунтованими є посилання апелянта і на те, що йому не вистачить 6 340 грн. для проведення переобладнань, оскільки ця сума є грошовою компенсацією, яка виділена відповідачу судом за отриману позивачами більшу частку при розподілі квартири, а всі ремонтно-будівельні роботи повинні проводитись сторонами за власні кошти.
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості в даному випадку виділення сторонам ізольованих жилих приміщень з самостійними виходами та здійснення відповідних переобладнань, в зв’язку з невідповідністю запропонованих експертом варіантів розподілу квартири будівельним нормам, є безпідставними та такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні (розумінні) апелянтом змісту висновку експерта. Зокрема, з висновку судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що при розподілі квартири як за першим варіантом, так і за другим варіантом, має місце порушення п.2.24 ДБН В.2.2-15-2005 тільки в частині недотримання мінімальної площі загальної кімнати в однокімнатній квартирі – 15 кв.м. В зв’язку з тим, що на 1/3 частку в квартирі припадає всього 8,07 кв.м. житлової площі, виконати розподіл без такого порушення неможливо (а.с. 30). Проте, зазначене порушення будівельних норм, ніяким чином не впливає на можливість біля виділеної співвласнику частини квартири виконати прибудову житлової кімнати та здійснити інші переобладнання, які зазначені у висновку експертизи.
Інших доказів порушення вимог будівельних норм при такому розподілі квартири суду не надано.
У відповідності до вимог ст. 152 ЖК України рішенням виконавчого комітету Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області від 25 травня 2010 року № 66 надано дозвіл на перепланування спірної квартири у відповідності до висновків експертизи.
Судом першої інстанції обставини справи з’ясовані в обсязі, необхідному для правильного вирішення спору; відповідно до встановлених обставин правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють; суд перевірив доводи і заперечення сторін, дав належну оцінку доказам в їх сукупності.
Постановлене судове рішення відповідає матеріалам справи і вимогам закону, доводи апеляційної скарги обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 березня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: