АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц – 3468/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія 57 - Чечот А.А.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Трюхан Г.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Магди Л.Ф.
суддів Трюхана Г.М., Бабенка В.М.
при секретарі Петренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а :
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни та просив визнати відмову щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн. та зобов’язати відповідача нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що народився в 1939 році та відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18 листопада 2004 року є дитиною війни. У відповідності до ст. 6 вказаного закону йому повинна виплачуватись щомісячна допомога з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком. За період 2006-2008 років така допомога йому не нараховувалась та не виплачувалась. З цих підстав він вважає дії відповідача неправомірними, просив суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну пенсію, з врахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, за 2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн..
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп..
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси просить скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2010 року як незаконну та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004р., чинній в 2009р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» КМ України надано право у 2008 р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2008 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195- ІV і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-ІV в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-VІ про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195- ІV, поновили свою дію з 22 травня 2008р.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195- ІV державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Позивач звернувся до суду 03.12.2009 року та просив провести стягнення заборгованості соціальної допомоги за 2006 – 2008 роки. Тому його позовні вимоги підлягають до задоволення лише в межах річного строку позовної давності за період з 03.12.2008 року по 31.12.2008 року.
Але суд першої інстанції прийшов до висновку, що підлягає до поновлення строк звернення до суду про виплату допомоги за 2007 рік.
З таким висновками погодитись неможливо, оскільки про зменшений розмір виплат за 2007 рік та про своє порушене право позивачка взнала під час отримання зазначених виплат в меншому розмірі, ніж це передбачено законом.
Разом з тим, судом першої інстанції не звернуто увагу на заперечення відповідача про те, що згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із її сторін. На застосування цієї вимогу закону наполягав відповідач в суді першої інстанції, тому суду першої інстанції необхідно було задоволити позовні вимоги в межах річного строку звернення до суду. Позивач звернувся до суду 03.12.2009 року та просив провести стягнення заборгованості соціальної допомоги за 2006 - 2008 роки. Тому його позовні вимоги підлягають до задоволення лише за період з 03.12.2008 року по 31.12.2008 року.
При таких обставинах постанова суду першої інстанції підлягає до зміни із зобов'язанням провести перерахунок пенсії за період з 03.12.2008 року по 31.12.2008 року, так як суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, п. 4 ст. 309, 316 ЦПК України, судова колегія,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси задоволити частково.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2010 року змінити.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 03.12.2008 року по 31.12.2008 року. В поновленні строку звернення до суду відмовити.
В іншій частині постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2010 року залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня його проголошення.
Головуючий : підпис
Судді : підписи
Згідно з оригіналом
Суддя Г.М.Трюхан