АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–3018/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 40 - Кащук А.М.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Трюхан Г.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Магди Л.Ф.
суддів Трюхана Г.М., Бабенка В.М.
при секретарі Петренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про захист гідності, честі та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про захист гідності, честі та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6 вказував, що він, являючись професійним журналістом, написав статтю «А Сокіл в’є гніздо» про встановлення громадською організацією «Сокіл» палатки «Чернігівське» без належно оформлених документів на території домоволодіння, яке межує з домоволодінням ОСОБА_8. Стаття була написана на підставі пояснень ОСОБА_8 та офіційних документів, однак голова місцевої громадської організації «Сокіл» розгорнув проти позивача цілеспрямовану компанію по переслідуванню та шельмуванню, звертаючись з заявами до міської ради, райдержадміністрації, редакції газети «Шевченківський край» аби вони надали різні дані «для притягнення до відповідальності пана ОСОБА_6 за розповсюдження наклепницьких та не правдивих фактів у статті «А Сокіл в’є гніздо». Також ОСОБА_7 розповсюджував листівки ГО «Сокіл», в яких міститься інформація, яка ганьбить честь і гідність та ділову інформацію позивача.
Позивач просив зобов’язати ОСОБА_7 спростувати в газеті «Шевченків край» викладену в листівках від 21 та 31 жовтня інформацію, як неправдиву і таку, що ганьбить його честь і гідність та ділову інформацію. Також стягнути з ОСОБА_7 на його користь моральну шкоду в сумі 30 000 грн. та судові витрати.
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2010 року як незаконне та винести нове рішення, яким його позовні вимоги задоволено.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 є професійним журналістом та підготував до друку кореспонденцію «А «Сокіл» в’є гніздо», яка була опублікована в газеті «Шевченків край» від 02 жовтня 2009 року. В кореспонденції йшлося про встановлення громадською організацією «Сокіл» палатки «Чернігівське» без належно оформлених документів на території домоволодіння, яке межує з домоволодінням ОСОБА_8. Стаття була написана на підставі пояснень ОСОБА_8 та офіційних документів. Відповідач вказував, що у відповідь на опубліковану статтю, громадська організація «Сокіл» випустила інформаційні листки про дискредитування автора статті та почали вести цілеспрямовану компанію по його переслідуванню.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 відповідачами у справі у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична чи юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор такої інформації.
Судом встановлено, що громадська організація «Сокіл» не є юридичною особою, а тому не може бути належним відповідачем по справі. Голова громадської організації ОСОБА_7 та інші особи організації розповсюджували інформацію щодо ОСОБА_6 як фізичні особи.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно взяв до уваги конституційні положення про забезпечення балансу між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів і переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте та сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу з іншого боку.
Відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будуть вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності і спростувати, що відповідає прецедент ній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні правових норм Конвенції.
Колегія суддів вважає, що районний суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не зазначив в позові та не надав доказів того, які саме неправдиві відомості про нього були поширені стосовно нього. Оскільки позовні вимоги в частині захисту гідності, честі та ділової репутації не були задоволені, тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що не підлягають до задоволення і позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, колегія суддів також вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення.
Доводи апелянта не є суттєвими, були предметом дослідження суду і не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.
А тому, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про захист гідності, честі та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена на протязі 2-х місяців до Верховного Суду України.
Головуючий : підпис
Судді : підписи
Згідно з оригіналом
Суддя Г.М.Трюхан