Справа  22-а-374/2010р.                                                                                Головуючий у І інстанції: Рогозін С.В.                                                                                                                                                                                          

Категорія №57                                                                                               Доповідач :  Ковалевич С.П.    

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

             28   травня 2010 року                                                  м. Рівне

           Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області  в складі:

                                      головуючого судді                         Ковалевича С.П.,

                                      суддів                                              Пашкевича О.Є., Собіни І.М.,

                                      при секретарі                                  Омельчук А.М.

             розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Рівне на постанову Рівненського міського суду від 19 жовтня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА :

Постановою Рівненського міського суду від 19 жовтня 2009 року бездіяльність відповідача по невиплаті позивачу надбавки до пенсії у розмірі визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано протиправною та зобов’язано відповідача провести нарахування і виплату із 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року надбавки до пенсії відповідно до вимог цього ж закону.

В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує, що оскаржувану постанову вважає незаконною, так як вона винесена із порушенням норм матеріального і процесуального права.

Просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішенням, яким в задоволенні заявленого позову відмовити повністю.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач знаходиться на обліку у відповідача і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання від відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому місцевий суд обгрунтовано врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено у 2007 році дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" та врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр 2008 визнано неконституційними зміни до ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", що внесені п. 41 розділу 2 Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28 грудня 2007 .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З урахуванням зазначеного, місцевий суд прийшов до вірного висновку, що з моменту визнання неконституційними законів, які зупиняли дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" і до кінця року, тобто з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".

Окрім того, колегія суддів прийшла до висновку, що місцевий суд відповідно до ч.7 ст. 9 КАС застосував аналогію закону і примінив до спірних правовідносин мінімальний розмір пенсії за віком визначений статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Враховуючи те, що постанова місцевого суду була ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. 15 , п.1 ч. 1 ст. 307 , ст. 308 , ст. 315 , 317 ЦПК України, п.2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України N 1691-VI « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року , ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,   колегія суддів

                                                                           У Х В А Л И Л А :    

Апеляційну  скаргу управління Пенсійного Фонду України в  м. Рівне Рівненської області відхилити.

Постанову Рівненського міського суду від 19 жовтня 2009 року  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду та постанова суду першої інстанції набирають законної сили з моменту   проголошення ухвали апеляційного суду, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання ними законної сили.

          Головуючий :

    Судді: