Справа № 22ц-5275 Головуючий у 1 інстанції Ткачова С.М.
Категорія 57 Доповідач Хейло Я.В.
У х в а л а
Іменем України
30 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої: Новікової Г.В.
суддів: Хейло Я.В., Троценко Л.І.
при секретарі Яменко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Краматорського міського суду від 9 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії та просила суд поновити пропущений строк для звернення з позовом, визнати неправомірними дії відповідача щодо ненарахування їй доплати до пенсії як «дитині війни» у розмірах встановлених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та стягнути на його користь суму недоплаченої до пенсії державної соціальної допомоги за період за 2006 -2007 рік.
Постановою Краматорського міського суду від 9 вересня 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Суд дійшов до висновку, що відповідно до ст. 6 Закону позивач має право на перерахунок та сплату недоотриманої суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , проте суд в задоволенні позову відмовив через порушення позивачем строків звернення до адміністративного суду.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з’явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення буз змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років. З паспорту позивача вбачається, що вона є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 21 травня 2009 року звернулася до суду з позовом про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 - 2007 роки.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку про порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції справу розглянув в адміністративному провадженні та дійшов висновку про те, що позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення за захистом своїх прав, відповідач наполягав застосувати вказаний строк, а тому суд першої інстанції мав всі підстави для відмови в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду.
Посилання апелянта у скарзі про наявність законних підстав для проведення перерахунку розміру пенсії з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року суд не може прийняти до уваги, оскільки таки позовні вимоги позивачем заявлені не були та суд першої інстанції розглянув справу у межах заявлених позовних вимог (а.1.1-2,18)
Відповідно до ч.1. ст.303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Краматорського міського суду від 9 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: